Історія філософії

Мета викладання навчальної дисципліни: підготовка висококваліфікованих фахівців з філософії на основі дослідження філософських першоджерел; формування у здобувачів цілісного уявлення про історико-філософське знання; розкриття сутності історії філософії, що являє собою сукупність історичних подій, персоналій, явищ; формування навичок компаративного аналізу феноменів буття, цінностей в контексті зміни світоглядних, евристичних та аксіологічних орієнтацій у бутті людини та універсуму; вивчення здобувачами третього освітнього рівня розвитку філософії як системи історико-філософського знання, включаючи сучасні філософські концепції та основні філософські проблеми сьогодення; набуття здобувачами теоретичних знань щодо методів проведення як фундаментальних наукових досліджень, так й практичних навичок проведення наукових досліджень; оволодіння здобувачами системою філософських категорій, методологією; формування філософського світогляду, творчого мислення та високої духовної культури.
Практичне значення та використання отриманих знань:
 формування теоретико-методологічних світоглядних знань здобувачів у мейнстримі предмету філософії «людина - світ»;
 вміння самостійно мислити на основі ґрунтовного знання курсу, аналізувати першоджерела, застосовувати філософську методологію для вирішення практичних завдань;
 розуміння специфіки історико-філософського мислення для осягнення дійсності;
 формування навичок аргументації власної позиції на основі історико-філософських джерел;
 вміння критично осмислювати основні історико-філософські світоглядні ідеї та формувати власну теоретичну позицію;
 осягнення понятійно-категорійного апарату історико-філософського знання;
 вміння самостійно опрацьовувати історико-філософську джерелознавчу базу;
 вміння обирати історико-філософські джерела за темою власного наукового дослідження;
 вміння застосовувати набуті знання при аналізі нагальних проблем сьогодення, розуміння людини, суспільства, культури;
 формування навички використання історико-філософського знання у процесі формування власної світоглядної позиції.
Тематика та види навчальних занять

Лекційні заняття
Лекція 1. «Історія філософії як навчальна дисципліна. Предмет, структура та завдання курсу».
Лекція 2. «Характерні риси світоглядної парадигми доби Модерну. Пізнання і творчість».
Лекція 3. «Світоглядна парадигма епохи просвітництва як домінанта царства розуму і справедливості».
Лекція 4. «Німецька класична філософія як вершина модерного класичного світогляду».
Лекція 5. «Тенденції переосмислення класичної модерної філософської парадигми»
Лекція 6. «Шлях світоглядних орієнтацій від класичного до некласичного та постнекласичного філософування».
Лекція 7. «Основні напрямки філософських досліджень ХХ століття».
Лекція 8. «Сучасний філософський світогляд: до проблеми розуміння феномену постмодерну та метамодерну».

Практичні заняття

Практичне заняття №1. «Філософія Просвітництва. Формування людини царства розуму і справедливості».
Мета заняття: формувати концептуальні та методологічні знання з історії філософії , дослідницькі навички, достатні для проведення наукових і прикладних досліджень на рівні світових історико-філософських досягнень, отримання нових знань та здійснення інновацій; осмислити буття людини та суспільства як основної проблематики філософії Просвітництва.

Практичне заняття №2. «Німецька класична філософія як вершина модерного класичного світогляду»
Мета заняття: застосовувати у фаховій діяльності знання основних положень теоретичної і практичної філософії, історії світової та вітчизняної філософської думки, а також основних напрямів та провідних тенденцій у сучасній світовій філософії.

Практичне заняття №3. «Тенденції переосмислення класичної модерної філософської парадигми».
Мета заняття: сформувати концептуальні та методологічні знання з історії філософії, дослідницькі навички, достатні для проведення історико-філософських досліджень на рівні світових досягнень з філософії, отримання нових знань та здійснення інновацій.

Практичне заняття №4. «Історико-філософські чинники виникнення постмодерну та особливості його розвитку».
Мета заняття: сформувати концептуальні знання з історії філософії, дослідницькі навички, достатні для проведення історико-філософських досліджень на рівні світових досягнень з філософії, отримання нових знань та здійснення інновацій.

Практичне заняття №5. «Семінар-дискусія “Сучасний філософський світогляд: до проблеми розуміння феномену постмодерну та метамодерну”».
Мета заняття: сформувати концептуальні знання з сучасної історії філософії, дослідницькі навички, достатні для проведення історико-філософських досліджень на рівні світових досягнень з філософії, отримання нових знань та здійснення інновацій.

Практичне заняття №6. «Семінар-конференція “Постмодерністська філософія як соціокультурне явище”»
Мета заняття: сформувати концептуальні знання з сучасної історії філософії, дослідницькі навички, достатні для проведення історико-філософських досліджень на рівні світових досягнень з філософії, отримання нових знань та здійснення інновацій.

Практичне заняття №7. «Семінар-конференція “Сучасна українська філософія”».
Мета заняття: сформувати концептуальні знання з сучасної історії філософії, дослідницькі навички, достатні для проведення історико-філософських досліджень на рівні світових досягнень з філософії, отримання нових знань та здійснення інновацій.

Індивідуальна робота
Для денної форми здобуття освіти відсутня за планом.

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Поточний контроль полягає у виконанні:

1) 7 поточних завдань на практичних заняттях. Відповіді на питання практичних завдань загалом оцінюються 40 балів за семестр.
2) Двох модульних контрольних робіт. Кожен модуль оцінюється у 30 балів. Модульна контрольна робота складається з завдань трьох ступенів складності, кожен з яких оцінюється в 10 балів.

Підсумковий контроль – екзамен. Максимальна оцінка – 100 балів.