Філософія культури та філософська антропологія

Мета викладання навчальної дисципліни: підготовка висококваліфікованих фахівців- філософів, які сполучатимуть фундаментальну філософсько-антропологічну підготовку із плюралістичним мисленням та високою методологічною культурою творчого пізнання й практичною діяльністю; введення до навчального процесу базової системи теоретичних понять; оволодіння здобувачами системою філософсько-культурних знань, методологією, а також формування світогляду, творчого мислення та високої філософської культури.
Практичне значення та використання отриманих знань:
 формування теоретико-методологічних світоглядних знань здобувачів у мейнстримі предмету філософської антропології та філософії культури «людина - культура»;
 вміння самостійно мислити на основі ґрунтовного знання курсу «філософії культури та філософської антропології»;
 вміння аналізувати першоджерела, застосовувати філософську методологію для вирішення практичних завдань;
 вміння застосовувати специфіку філософсько-культурного мислення для осягнення дійсності;
 володіння навичками формування власної позиції на основі аргументації, застосовувати набуті знання у процесі аналізу нагальних антропологічних проблем сьогодення;
 володіння навичками організації процесу самостійної роботи з освітньою та науковою літературою;
 формування уміння аналізувати особливості розвитку сучасної людини;
 вміння критично осмислювати основні світоглядні ідеї та формувати власну теоретичну позицію.
Тематика та види навчальних занять

Лекційні заняття
Лекція 1. «Предмет та завдання курсу "Філософія культури та філософська антропологія"».
Лекція 2. «Історичний розвиток антропологічного знання».
Лекція 3. «Антропологічні концепції середини XX століття».
Лекція 4. «Антропологічний поворот у європейській філософії ХХ століття. Антропологічна концепція Макса Шелера».
Лекція 5. «Німецька філософська антропологія».
Лекція 6. «Критика еволюціонізму та формування теоретичних засад англо-американської антропології».
Лекція 7. «Відношення «людина — культура» у полеміці між прибічниками функціоналізму і структуралізму».
Лекція 8. «Українська філософсько-антропологічна школа».

Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Предмет та завдання курсу "Філософія культури та філософська антропологія"».
Мета заняття: демонструвати спеціалізовані знання в межах філософсько-культурної проблематики; сполучати системну обізнаність з відповідною спеціальною (науково-дослідницькою) літературою при визначенні предмету курсу, специфіки виявлення, методологічних та дискурсивних підходів до вивчення філософії культури та філософської антропології.

Практичне заняття №2. «Основні етапи і проблеми філософської антропології (компаративний аналіз філософських джерел)».
Мета заняття: Демонструвати спеціалізовані знання в межах компаративного аналізу проблематики сенсу життя в античній філософії та осягнення людини в теоцентричній середньовічній філософії; сполучати системну обізнаність з відповідною філософською літературою при освоєнні специфіки інтерпретації активної ролі суб'єкта пізнання у філософії І. Канта, Й.-Г. Фіхте, Ф. Шеллінга (на основі аналізу творів цих представників німецької класичної філософії).

Практичне заняття №3. «Парадигми філософсько-антропологічного знання ХХ століття (аналіз на основі герменевтичного трактування філософських текстів)».
Мета заняття: застосовувати спеціалізовані знання в межах філософсько-культурної проблематики; сполучати системну обізнаність з філософською літературою при освоєнні філософсько-антропологічних світоглядних парадигм ХХ століття; аналізувати першоджерела європейської філософсько-антропологічної думки з проблеми сучасного становища людини, біоетики, біоантропології.

Практичне заняття №4. «Множинність буття людини. Семінар-дискусія».
Мета заняття: аналізувати феномен людини як складну багаторівневу систему, як утілення суперечливої триєдності природи, соціуму і культури; сполучати системну обізнаність при освоєнні новітніх філософсько-культурних світоглядних парадигм, трактовці множинності буття людини, базуючись на категорійному апараті філософії культури та філософської антропології; розглядати людину як космопланетарний феномен, базуючись на сучасній джерелознавчій науковій базі.

Практичне заняття №5. «Феноменологія як наука про дух. Конференція за роботою Е. Гуссерля «Ідеї до чистої феноменології та феноменологічної філософії».
Мета заняття: застосовувати знання про людину в межах сучасної філософсько-антропологічної проблематики; сполучати системну обізнаність з відповідною спеціальною літературою при освоєнні головних специфічних рис, чинників, особливостей феноменології як процесу пізнання духовного світу людини.

Практичне заняття №6. «Цінності буття: духовне та тілесне. Семінар на основі аналізу роботи Мішеля Фуко «Турбота про себе. Історія сексуальності».
Мета заняття: демонструвати аксіологічні знання про цінності як феномени культури; вміти аналізувати ієрархію цінностей; надати трактовку тіла як феномену культури; інтерпретувати співвідношення понять «тіло», «влада» «контроль за тілом», «виробництво тілесності»; вміти аналізувати сучасні дисциплінарні простори і дисциплінарні практики..

Практичне заняття №7. «Колоквіум за темою: Методологічна роль філософської антропології для наук про людину».
Мета заняття: аналізувати права та свободи людини, форми та механізми їхньої ідентифікації, інкультурації, культурної адаптації з врахуванням регіональної специфіки при освоєнні головних особливостей та структурних чинників сучасної філософської парадигми мислення; вміти критично осмислювати полікультурність сучасного суспільства і проблему співіснування різнорідного; аналізувати проблему виживання і розвитку людства в біоекологічному і духовно-практичному аспектах; інтерпретувати основні світоглядні ідеї та формувати власну теоретичну позицію.

Індивідуальна робота

Для денної форми здобуття освіти відсутня за планом.

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Поточний контроль полягає у виконанні:

1) 7 поточних завдань на практичних заняттях. Відповіді на питання практичних завдань загалом оцінюються 60 балів за семестр.
2) Двох модульних контрольних робіт. Кожен модуль оцінюється у 20 балів. Модульна контрольна робота складається з теоретичної та практичної частини завдань, кожна з яких оцінюється в 10 балів.

Підсумковий контроль – екзамен. Максимальна оцінка – 100 балів.