Соціальна філософія
Мета викладання навчальної дисципліни: підготовка висококваліфікованих фахівців- філософів, які сполучатимуть фундаментальну філософську підготовку із плюралістичним мисленням та високою методологічною культурою творчого пізнання й практичною діяльністю; введення до навчального процесу базової системи теоретичних понять; оволодіння здобувачами системою філософських знань, методологією, а також формування світогляду, творчого мислення та високої філософської культури.
Практичне значення та використання отриманих знань:
формування теоретико-методологічних світоглядних знань здобувачів у мейнстримі предмету соціальної філософії «людина - соціум»;
вміння самостійно мислити на основі ґрунтовного знання курсу;
аналізувати першоджерела, застосовувати філософську методологію для вирішення практичних завдань;
вміння застосовувати специфіку філософського мислення для осягнення дійсності; володіння навичками формування власної позиції, застосовувати набуті знання у процесі аналізу нагальних соціальних проблем сьогодення;
володіння навичками організації процесу самостійної роботи з освітньою та науковою літературою;
формування уміння аналізувати особливості розвитку соціуму;
вміння критично осмислювати основні світоглядні ідеї та формувати власну теоретичну позицію.
Тематика та види навчальних занять
Лекційні заняття
Лекція 1. «Специфіка предмету соціальної філософії. Особливості соціальної філософії як форми духовного осягнення світу».
Лекція 2. «Суспільство як система».
Лекція 3. «Суспільство як соціальний спосіб людського буття, продукт взаємодії та результат творчості людини».
Лекція 4. «Проблема побудови теоретичних моделей суспільства».
Лекція 5. «Духовні основи суспільного буття. Матеріальне і духовне виробництво, їх взаємозв’язок та взаємодія».
Лекція 6. «Закони функціонування і розвитку соціальної системи».
Лекція 7. «Проблема людського начала у соціальній філософії. Соціальний прогрес та перспективи розвитку людства».
Лекція 8. «Поняття духовної культури суспільства. Культура та цивілізація».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Співвідношення соціальної філософії та інших гуманітарних наук. Людина як стрижень розуміння соціальної філософії та філософії історії».
Мета заняття: вміти визначити специфіку соціальної філософії у системі гуманітарних наук; дослідити місце людини у трактовці соціально-філософського знання; критично оцінювати особливості реалізації ідей, смислів у процесі трактовки соціальних проблем.
Практичне заняття №2. «Соціальне буття людини як реальний життєвий процес. Предметність, діяльність і спілкування — форми існування соціуму».
Мета заняття: досліджувати соціальне буття людини як життєвий процес у триєдності предметності, діяльності та комунікації; формувати теоретико-методологічні, світоглядні знання у мейнстримі предмету соціальної філософії «людина - соціум».
Практичне заняття №3. «Поняття соціальної спільноти. Роль спільної діяльності, потреб та інтересів у структурі соціальної спільноти».
Мета заняття: розуміти і застосовувати для розв’язання складних соціальних проблем методи та засоби стратегічного планування, прогнозування, моделювання соціальної політики; володіти навичками формування власної позиції, застосовувати набуті знання у процесі аналізу нагальних соціальних проблем сьогодення.
Практичне заняття №4. «Суспільна свідомість. Онтологія і структура суспільної свідомості».
Мета заняття: оцінювати історичні здобутки та новітні досягнення соціальної філософії при трактовці специфіки та реалій структури сучасної суспільної свідомості; вміти критично осмислювати основні світоглядні ідеї та формувати власну теоретичну позицію щодо онтології суспільної свідомості.
Практичне заняття №5. «Сутність глобальних проблем сучасності та сенс людського буття».
Мета заняття: розуміти і застосовувати для розв’язання складних глобальних проблем сучасності методи та засоби стратегічного планування, прогнозування, моделювання сучасного соціуму; на основі компаративного аналізу вміти критично осмислювати основні соціально-філософські ідеї та формувати власну теоретичну позицію.
Практичне заняття №6. «Соціальний прогрес та перспективи розвитку людства. Глобалізація та глокалізація».
Мета заняття: вміти використовувати методи та методики проведення наукових та прикладних досліджень при освоєнні специфіки процесу глобалізації та глокалізації; володіти навичками формування власної позиції, застосовувати набуті знання у процесі аналізу нагальних соціальних проблем сьогодення.
Практичне заняття №7. «Місце людини в системі “людина—наука—техніка”».
Мета заняття: аналізувати права та свободи людини, форми та механізми їхньої ідентифікації, інкультурації, культурної адаптації з врахуванням регіональної специфіки при освоєнні головних особливостей та структурних чинників сучасної соціально-філософської парадигми мислення; вміти критично осмислювати основні світоглядні ідеї та формувати власну теоретичну позицію.
Індивідуальна робота
Для денної форми здобуття освіти відсутня за планом.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Поточний контроль полягає у виконанні:
1) 7 поточних завдань на практичних заняттях. Відповіді на питання практичних завдань загалом оцінюються в 40 балів за семестр.
2) Двох модульних контрольних робіт. Кожен модуль оцінюється у 30 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Максимальна оцінка – 100 балів.
ПРН3. Ефективно застосовувати у фаховій діяльності знання основних положень теоретичної і практичної філософії, історії світової та вітчизняної філософської думки, а також основних напрямів та провідних тенденцій у сучасній світовій філософії.
ПРН6. Глибоко розуміти загальні принципи та методи філософських наук, а також методологію наукових досліджень, застосувати їх у власних дослідженнях у сфері філософії та у викладацькій практиці.
ПРН7. Застосовувати сучасні інструменти і технології пошуку, оброблення та аналізу інформації, зокрема, статистичні методи аналізу даних великого обсягу та складної структури, спеціалізовані бази даних та інформаційні системи.
ПРН8. Розробляти та реалізовувати наукові та інноваційні проєкти, які дають можливість створити нове цілісне знання та професійну практику і розв’язувати значущі наукові проблеми філософії з врахуванням соціальних, економічних, екологічних та правових аспектів.