Педагогічна практика за професійним спрямуванням

Педагогічна практика за професійним спрямуванням здобувачів є невід'ємною складовою частиною процесу підготовки здобувачів, що навчаються за Освітньо-науковим рівнем «доктор філософії» (PhD), в вищих навчальних закладах і важливим компонентом Освітньо-наукової програми, яка передбачає підготовку фахівців до викладацької діяльності, оволодіння ними педагогічної майстерності та методики викладання. Педагогічна практика за професійним спрямуванням здобувачів передбачає безперервність та послідовність її проведення при одержанні необхідного обсягу практичних знань і умінь відповідно до Освітньо-наукової програми третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти спеціальності 033 Філософія. Педагогічна практика за професійним спрямуванням передбачає закріплення теоретичних знань і можливість проведення практичної роботи задля написання дисертаційної роботи.
Керівником педагогічної практики за професійним спрямуванням від випускової кафедри призначається гарант освітньо-наукової програми або науковий керівник (консультант) здобувача вищої освіти. Основною базою для проходження педагогічної практики за професійним спрямуванням є випускова (базова) кафедра за якою закріплено здобувача вищої освіти. Крім того здобувач вищої освіти може проходити педагогічну практику за професійним спрямуванням в інших підрозділах навчальних закладах, які проводять педагогічну діяльність та мають наукові здобутки у сфері наукової проблематики здобувачів вищої освіти третього рівня. Місце проходження педагогічної практики за професійним спрямуванням узгоджується з гарантом освітньої програми, випусковою кафедрою та навчально-науковим інститутом підготовки кадрів вищої кваліфікації та затверджується наказом ректора.

Педагогічна практика за професійним спрямуванням повинна відповідати:
1. Положенню про проведення практичної підготовки здобувачів вищої освіти;
2. Положенню про проведення практики здобувача третього (освітньо-наукового) рівню вищої освіти в навчальних закладах України.
3. Навчальному плану підготовки здобувачів, що навчаються за освітньо-науковим рівнем «доктор філософії» (PhD).
4. Освітньо-науковій програмі зі спеціальності 033 Філософія.
5. Національній рамці кваліфікацій, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України.
6. Наказам та рішенням МОН України щодо практики здобувачів.

Обов’язки керівника педагогічної практики за професійним спрямуванням:
– перед початком практики: здійснює інструктаж про порядок проходження практики та техніки безпеки; надає здобувачам необхідні документи (програму практики, календарний план, індивідуальне завдання тощо);
– повідомляє про систему звітності з практики;
– забезпечує контроль за її проходженням;
– контролює дотримання здобувачами правил внутрішнього трудового розпорядку;
– проводить підсумковий контроль з практики;
– звітує на засіданні випускової кафедри про результати проходження практики здобувачами вищої освіти.

Обов’язки здобувача вищої освіти під час проходження педагогічної практики за професійним спрямуванням:
– перед початком практики: одержати від керівника практики всі необхідні документи (програму практики, календарний план, індивідуальне завдання тощо);
– своєчасно прибути на місце проведення практики;
– розпочати і завершити практику у визначені терміни;
– дотримуватись правил внутрішнього розпорядку, охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії;
– якісно виконувати роботу, передбачену програмою педагогічної практики за професійним спрямуванням;
– у повному обсязі виконувати всі завдання, передбачені програмою практики і вказівки її керівника;
– нести відповідальність за виконану роботу;
– підготувати всі необхідні звітні документи згідно вимог і відзвітуватись за виконану роботу;
– своєчасно підготувати та захистити звіт з практики;
– проводити свою діяльність згідно з вимогами Статуту ВНЗ, правилам внутрішнього розпорядку, виконувати розпорядження адміністрації навчального закладу, настанови керівників педагогічної практики.

1. Науковий керівник педагогічної практики за професійним спрямуванням забезпечує:
– виховання у здобувачів стійкого інтересу до професії викладача, потреби у фаховій і педагогічній самоосвіті;
– закріплення, поглиблення та синтезування фахових і педагогічних знань i мовних умінь у процесі розв’язування конкретних навчальних задач;
– участь та ознайомлення практиканта з сучасним станом навчально-виховної роботи у вищих навчальних закладах;
– вироблення творчого, дослідницького підходу до педагогічної діяльності як викладача у вищій школі;
– надання практикантам консультації з питань змісту, проведення і планування навчальних занять;
– відвідування занять закріплених за ними практикантів та аналізувати якість проведення занять останніми;
– перевірка документації, аналізувати і рецензувати звіти практикантів.
Програма визначає обсяги компетентностей, які повинен опанувати здобувач вищої освіти відповідно до Освітньо-наукової програми, алгоритм вивчення навчального матеріалу освітньої компоненти «Педагогічна практика за професійним спрямуванням», необхідне методичне забезпечення, складові та технологію оцінювання навчальних досягнень.

Мета проведення педагогічної практики за професійним спрямуванням: проведення педагогічної практика за професійним спрямуванням є формування у фахівців вищої кваліфікації, сучасного рівня інформаційної культури, оволодіння здобувачами вищої освіти сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професійної діяльності, закріплення професійних знань, умінь і навичок; формування здатності до прийняття самостійних рішень. Формування у здобувачів психолого-педагогічних та методичних умінь викладання відповідних навчальних дисциплін у системі вищої школи; вироблення умінь організації основних форм навчання у вищій школі, застосування сучасних технологій і методик навчання. Формування умінь професійного і педагогічного спілкування з аудиторією; виховання у здобувачів досвіду викладацької роботи, морально-етичних якостей викладача вищої школи, індивідуального творчого стилю педагогічної діяльності, потреби в самоосвіті.
Методологічна мета педагогічної практики за професійним спрямуванням – формування у здобувачів базових практичних навичок та досвіду викладацької роботи, необхідних для викладання дисциплін за профілем отриманої спеціальності у вищих навчальних закладах після отримання освітньо-наукового рівня PhD. Набуття здобувачами навичок та досвіду навчальної та навчально-методичної діяльності, необхідних для викладання у вищих навчальних закладах дисциплін за профілем отриманої спеціальності освітньо-наукового рівня «доктора філософії». Під час проходження практики здобувачі вищої освіти закріплюють знання, які набули на лекціях та практичних заняттях при вивчення певних дисциплін за освітньо-науковим рівнем «доктор філософії» (PhD), при роботі з навчальним матеріалом на необхідному рівні та професійного мовлення здобувачів. Педагогічна практика за професійним спрямуванням сприяє розвитку творчої самостійності здобувачів, поглибленню інтересу до проведення наукових досліджень, враховуючи педагогічний такт, розвивають культуру мови, уміння та навички публічного виступу, участі в дискусії. Практики є окремою освітньою компонентою фундаментального чи професійно-орієнтованого циклу навчального плану, яка відповідає напряму наукових досліджень здобувача-практиканта; закономірності, прийоми, способи, методи та засоби науково-педагогічної діяльності, зумовлені її цілями, завданнями і змістом.

Практичне значення та використання отриманих знань:
– вивчення основ педагогічної роботи у вищій школі;
– придбання досвіду викладання дисциплін в умовах вищої школи;
– формування у практикантів уявлень про педагогічну діяльність викладача в структурі вищої школи;
– вивчення методів та нових технологій педагогічної діяльності;
– застосування сучасних досягнень науки управління під час підготовки та проведення навчальних занять;
– закріплення педагогічних навичок, вдосконалення знань, необхідних для роботи у вищих навчальних закладах;
– оволодіння здобувачами вищої освіти сучасними технологіями, методами та методиками викладання дисциплін у відповідній галузі підготовки «докторів філософії» (PhD);
– виховання у здобувачів творчого підходу до навчально-методичної роботи, наукової діяльності, формуванні потреби у самовдосконаленні, підвищенні своєї кваліфікації;
– планування лекцій, практичних занять на період педагогічної практики, розробка їх методичного забезпечення, проведення відповідних занять;
– вдосконалення навичок педагогічної (викладацької) діяльності;
– вдосконалення навичок організації наукових, виховних, методичних заходів різного рівня для здобувачів вищої освіти різних спеціальностей та рівнів вищої освіти;
– виконання індивідуальних дослідницьких психолого-педагогічних завдань;
– поглиблення та застосування фахових знань у розв’язуванні конкретних педагогічних задач практики;
– вивчення заходів щодо безпеки життєдіяльності і охорони праці.

Під час педагогічної практики за професійним спрямуванням здобувачі вищої освіти повинні:
– ознайомитися: з навчально-методичною та науковою роботою кафедри, на якій проводиться практика; з програмно-методичним забезпеченням навчальної дисципліни, з якої будуть проводитися заняття практикантом; із специфікою методики роботи викладачів;
– вивчити: навчальні програми дисципліни, з якої будуть проводитися практичні, заняття чи лекції; психологічні, вікові та індивідуальні особливості здобувачів групи, де будуть проводитися навчальні заняття, стан їх успішності; особливості організації та проведення науково-дослідної роботи, інтереси й уподобання їх щодо виховної і позааудиторної роботи;
– формувати навички й уміння майбутньої педагогічної діяльності: відвідувати заняття викладачів кафедри; розробити розгорнутий план практичного заняття з навчальної дисципліни відповідно до робочої навчальної програми.

Під час педагогічної практики за професійним спрямуванням і написання звіту необхідно використовувати літературу за фахом, нормативні документи та інші виробничі матеріали. До таких джерел відносяться:
– статут ЗВО;
– нормативно-правові акти, що регулюють діяльність ЗВО;
– методичні вказівки щодо впровадження форм і методів роботи, наявних в ЗВО.
Крім літератури і матеріалів за фахом, запропонованих базою практики, здобувач може вивчити і використати в звіті додаткові джерела: положення, інструкції, статті в наукових журналах та інших виданнях.

В результаті проходження педагогічної практики за професійним спрямуванням здобувач вищої освіти повинен знати:
– нормативно-правові акти, які регламентують діяльність закладів вищої освіти, у тому числі із специфічними умовами навчання, планування й організацію освітнього процесу;
– функціональні обов’язки науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів;
– особливості оформлення індивідуального плану роботи науково-педагогічного працівника та змістовне наповнення усіх видів його діяльності;
– організацію впровадження та практику використання комп’ютерної техніки, інформаційних та мультимедійних систем;
– форми та засоби організації й контролю самостійної роботи здобувачів вищої освіти;
– структуру та зміст навчальних планів;
– передові теоретичні концептуальні, та методологічні знання в галузі професійної діяльності;
– сучасні освітні технології, методи та методики викладання дисциплін у відповідній галузі підготовки «докторів філософії» (PhD);
– засоби активізації освітньої діяльності, особливості професійної риторики.

В результаті проходження педагогічної практики за професійним спрямуванням здобувач вищої освіти повинен вміти:
– володіти знаннями щодо організації навчального процесу у вишах;
– набувати практичні навички щодо викладання навчальних предметів (підготовки, організації та читання лекцій, проведення семінарських занять);
– розробляти лекційний матеріал з використанням сучасних інноваційних досягнень;
– викладати чітко, доступно, логічно та послідовно матеріал дисципліни;
– встановлювати психологічний контакт та керувати увагою аудиторії;
– організовувати та керувати пізнавальною діяльністю здобувачів, формувати у здобувачів критичне мислення;
– вести організаційно-управлінську, дослідно-аналітичну, науково-педагогічну і практичну діяльність на різних об’єктах професійної діяльності;
– опрацювати наукові та інформаційні джерела при підготовці занять;
– формулювати навчально-виховну мету, адекватного вибору типу і виду занять, використання різних форм організації навчальної діяльності здобувачів;
– реалізовувати систему контролю та оцінювання знань здобувачів, їх ступінь освоювання навчального матеріалу;
– аналізувати труднощі, що виникають під час педагогічної діяльності, їх рішення та попередження.

В результаті проходження педагогічної практики за професійним спрямуванням здобувач вищої освіти повинен мати уявлення про:
– здатність до системного мислення, набуття нових знань та використання їх у власних наукових дослідженнях та у професійній практиці;
– слідування принципам наукової та професійної етики, володіння культурою правового мислення;
– формування комунікаційних стратегій та взаємодії з науковою спільнотою та громадськістю у відповідній галузі наукової, професійної та педагогічної діяльності.

Після проходження педагогічної практики за професійним спрямуванням майбутні «доктори філософії» мають продемонструвати такі результати:
1) засвоєння знань з:
– особливостей методики проведення лекцій, практичних занять;
– дидактики лабораторних занять і комп’ютерного практикуму;
– принципів контролю навчальних досягнень здобувачів та аналізу їх результатів;
– сутності нових інформаційних технологій навчання у вищій школі;
– віртуального освітнього середовища, як інноваційного ресурсу для навчання і дослідницької діяльності;
– методу інтерактивного самонавчання;
– технології віртуальної реальності і фахової лексики;
– підходів і засобів аналізу наукових текстів у світовому просторі;
– основ самовдосконалення та саморозвитку особистості;
– етичних і правових норм у науковій і професійній діяльності;
– факторів ефективної роботи в команді.

2) набуття практичних вмінь:
– обирати відповідний навчальний матеріал і його структуру;
– планувати навчальні заняття згідно з робочою програмою кредитного модуля;
– розробляти зміст, проводити структурування навчального матеріалу та проводити заняття різних видів;
– забезпечувати послідовність викладення матеріалу та міждисциплінарні зв’язки;
– організовувати та аналізувати свою педагогічну діяльність;
– аналізувати навчальну та навчально-методичну літературу, використовувати її в педагогічній практиці;
– активно діяти та взаємодіяти у складі науково-педагогічного колективу;
– добирати і розробляти когнітивні засоби підвищення психологічного потенціалу наукової діяльності;
– обґрунтовувати та впроваджувати у ЗВО нововведення;
– застосовувати в професійній сфері професійну лексику;
– самовдосконалюватися та саморозвиватися, як особистість;
– застосовувати етичні, правові норми у науковій і професійній діяльності.

3) набуття досвіду:
– працювати у команді;
– подавати наукові досягнення з використанням професійної лексики;
– активно діяти і взаємодіяти у складі науково-педагогічного колективу;
– обирати відповідний навчальний матеріал і його структуру;
– планувати навчальні заняття згідно силабусу освітньої компоненти.

Після проходження педагогічної практики за професійним спрямуванням, здобувачі вищої освіти повинні з повним розумінням (на підставі ґрунтовних теоретичних знань) вміти застосовувати ці знання при розв’язуванні типових задач, аналізувати, цілеспрямовано шукати і вибирати необхідні для розв’язування професійних задач інформаційно-довідникові ресурси і знання з урахуванням сучасних досягнень науки і техніки. Педагогічна практика за професійним спрямуванням має націлити майбутніх фахівців та науковців на творче застосування отриманих компетентностей у їх професійній та науково-педагогічні діяльності.

Зміст педагогічної практики за професійним спрямуванням:

1. Відвідування і аналіз навчальних занять, проведених викладачами у закладі вищої освіти.
2. Визначення концептуальних засад організації педагогічної діяльності у вищій школі.
3. Ознайомлення з робочою програмою, змістом навчальних курсів (за фахом).
4. Планування структури, розроблення методики та здійснення підготовки до проведення лекційних, практичних занять.
5. Підготовка навчально-методичного забезпечення освітнього процесу у вищій школі.
6. Написання методичного комплексу навчальних занять.
7. Налагодження контакту і організація педагогічної взаємодії з академічною групою.
8. Організація самостійної роботи здобувачів.
9. Впровадження у навчальний процес інноваційних освітніх технологій та авторських методик.
10. Вироблення індивідуального стилю організації педагогічної взаємодії та навчально-пізнавальної діяльності здобувачів.
11. Аналіз педагогічних ситуацій та самостійне прийняття рішень щодо вирішення проблем.

Етап 1. У перший день практики проводиться установча конференція, на якій здобувачам повідомляють мету і задачі практики, її тривалість, види і форми педагогічної діяльності здобувачів, порядок врахування та оцінювання їхньої роботи. Практиканти знайомляться з системою навчально-виховної роботи кафедри (обраною в якості бази практики), особливостями методичної, наукової та організаційної роботи викладачів кафедри, із аудиторією здобувачів, з якою вони будуть проводити навчальні заняття, відвідують заняття викладачів. На першому тижні педагогічної практики за професійним спрямуванням складання індивідуальний план, який відображає заплановані організаційні, практичні та звітні заходи під час проходження практики за професійним спрямуванням. У плані вказуються терміни проведення заходів та робляться відмітки про їх виконання. Графік роботи складається відповідно до розкладу навчальних дисциплін за погодженням з професорсько-викладацьким складом відповідної випускової кафедри. Відхилення від плану проходження педагогічної практики за професійним спрямуванням здобувач повинен узгоджувати з керівником практики, а також з гарантом освітньо-наукової програми.
Етап 2. Підготовка планів навчальних занять та їх методичного забезпечення. Практикантами проводяться заняття згідно встановленого графіку. На заняттях здобувачів-практикантів повинні бути присутні викладачі: керівники педагогічної практики за професійним спрямуванням, а також інші здобувачі третього (освітньо-наукового) рівня. Після кожного проведеного практикантом заняття має проводитись детальне обговорення, яке повинно виявити переваги й недоліки проведеного заняття. Під час педагогічної практики за професійним спрямуванням практиканти ведуть звіт, в якому записують у довільній формі зміст проведеної роботи, результати спостереження за навчально-виховним процесом, власною педагогічною діяльністю, особисті враження від педагогічної практики за професійним спрямуванням, побажання щодо її проведення. Впродовж всього часу проходження педагогічної практики за професійним спрямуванням практиканти проводять психолого-педагогічне спостереження за академічною групою. По завершенні педагогічної практики за професійним спрямуванням вони оформляють результати психолого-педагогічного вивчення групи.
Етап 3. Здобувачі готують остаточний варіант звіту про педагогічної практики за професійним спрямуванням. По завершенні педагогічної практики за професійним спрямуванням подаються такі звітні документи: характеристика роботи практиканта, складена керівником педагогічної практики за професійним спрямуванням із загальною оцінкою практики; звіт, де розкривається зміст виконаної роботи, висловлюються побажання, пропозиції щодо покращення умов, змісту та ін.; конспект двох практичних занять; психолого-педагогічна характеристика академічної групи.

Індивідуальна робота
1. Виконання індивідуального плану проходження педагогічної практики за професійним спрямуванням.
2. Підготовка звітної документації.
3. Виконання та захист індивідуального завдання.

Вимоги щодо написання та оформлення звіту про педагогічної практики за професійним спрямуванням

Після закінчення терміну педагогічної практики за професійним спрямуванням здобувачі звітують про виконання програми педагогічної практики за професійним спрямуванням. Загальна форма звітності здобувача вищої освіти за практику – письмовий звіт, згідно Наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження вимог до оформлення дисертацій» від 12.01.2017 р. № 40 (зі змінами та доповненнями); та державних стандартів України: ДСТУ 3008:2015 «Інформація та документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура та правила оформлювання»; ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання».
Текст звіту друкують на аркушах паперу формату А4 (210297 мм), залишаючи поля таких розмірів: ліве – 2,5 см; праве – 1,0 см; верхнє – 2,0 см; нижнє – 2,0 см.
Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка – чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту роботи – однакова. Міжрядковий інтервал 1,5. Розмір шрифту Times New Roman текстового редактора  14. Абзацний відступ – 1,5 см. В тексті роботи не повинно бути інтервал перед та після абзацу.
Текст основної частини звіту поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти. Заголовки структурних частин («ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ») друкують великими літерами симетрично набору. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка розділів, підрозділів не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Розривати слова знаком переносу в заголовках заборонено. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в підбір до тексту. У цьому випадку в кінці заголовка ставиться крапка.
Відстань між назвою підрозділу, попереднім та подальшим текстом має бути не менше ніж два рядки. Не можна розміщувати назву підрозділу, пункту й підпункту в нижній частині аркуша, якщо після неї розміщено лише один рядок тексту або жодного.
Кожний розділ роботи необхідно починати з нової сторінки.
На першому (титульному) аркуші кваліфікаційної роботи номер сторінки не зазначають, але враховують при нумерації загальної кількості сторінок.
Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків (не малюнків), таблиць, формул проставляють арабськими цифрами без знаку «№». Додатки не входять до загального обсягу звіту, але нумеруються наскрізною нумерацією.
Посилання. Особливу увагу при виконанні роботи слід приділити використанню наукових праць інших авторів. Таке використання можливе лише за умови дотримання авторських прав, за допомогою належним чином оформлених посилань. Посилання в тексті роботи на використані літературні джерела треба зазначити порядковим номером за переліком посилань та сторінкою, виділеними квадратними дужками, наприклад, «...у роботі [4, с.7]...».
Нумерація сторінок: у правому верхньому кутку; починати проставляти нумерацію сторінок варто зі вступу, з третьої сторінки (титульний аркуш, індивідуальне завдання, відгук, рецензія, зміст – сторінки не проставляються). Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять; потім, з нового рядка, друкують його назву і також крапку не ставлять. Слово «РОЗДІЛ» і його назву розміщують у центрі сторінки (без абзацного відступу).
Звіт має містити відомості про виконання здобувачем усіх розділів програми практики і оформлюватися за вимогами державного Стандарту.
Звіт повинен мати таку структуру:
– титульний аркуш;
– зміст;
– вступ;
– основна частина, що містить такі розділи:
a) перший розділ повинен містити загальну характеристику (до 5 стор.);
b) другий розділ повинен містити матеріали виконання індивідуального завдання (до 20 стор.);
c) третій розділ повинен містити висновки і рекомендації щодо виконання індивідуального завдання (до 5 стор.).
– оцінка набутого досвіду та можливі пропозиції щодо поліпшення організації діяльності даної установи;
– висновки;
– перелік використаних джерел;
– додатки (за необхідності).
Письмовий звіт подається на перевірку керівнику педагогічної практики за професійним спрямуванням від кафедри.

Критерії оцінювання рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти

Педагогічна практика за професійним спрямуванням є обов’язковим балом, який враховується при підсумковому оцінюванні навчальних досягнень. Загальна оцінка за виконання всіх елементів педагогічної практики за професійним спрямуванням – 100 балів:
1. Виконання індивідуального плану проходження практики – 50 балів;
2. Підготовка звітної документації – 20 балів;
3. Виконання та захист індивідуального завдання – 30 балів.
Підсумковий контроль – диф.залік. Мінімальна оцінка, яку може отримати здобувач – 60 балів. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач – 100 балів.

Порядок проведення захисту звітів

По закінченні практики здобувач повинен у дводенний термін представити керівнику педагогічної практики за професійним спрямуванням від кафедри звіт про проходження Педагогічна практика за професійним спрямуванням. При оцінці підсумків роботи здобувача на педагогічній практиці за професійним спрямуванням береться до уваги якість виконання індивідуального завдання. Захист педагогічної практики за професійним спрямуванням включає письмовий звіт здобувача-практиканта про підсумки виконаної роботи, відповіді на запитання членів комісії.