Методи оцінювання та розрахунку параметрів надійності складних систем

Мета викладання дисципліни: є формування знань, умінь та навичок, необхідних для оцінювання та розрахунку параметрів надійності складних технічних систем.
Практичне значення та використання отриманих знань: полягає у застосуванні теоретичних основ математичних методів теорії надійності; понять про методи моделювання, оцінки та оптимізації надійності технічних систем; отриманні досвіду з аналізу показників надійності виробів та технічних систем.

Тематика та види навчальних занять

Для очної (денної, вечірньої), заочної форми здобуття освіти
1 тиждень
Лекція 1. «Аналіз надійності за результатами виконання програми забезпечення надійності».
2 тиждень
Практичне заняття 1. «Теоретичні аспекти розрахунку надійності технічних систем». 
3 тиждень
Лекція 2. «Порядок аналізу надійності системи».
4 тиждень
Практичне заняття 2. «Загальні методи якісного аналізу».
5 тиждень
Лекція 3. «Загальні методи якісного аналізу».
6 тиждень
Практичне заняття 3. «Аналіз характеру та наслідків відмов».
7 тиждень
Лекція 4. «Аналіз діагностичного дерева відмов».
8 тиждень
Практичне заняття 4. «Аналіз відмов та  побудова діагностичного дерева відмов».
9 тиждень
Лекція 5. «Аналіз за допомогою блок-схеми надійності».
10 тиждень
Практичне заняття 5. «Побудова блок-схеми надійності складного технологічного процесу».
11 тиждень
Лекція 6. «Прогнозування надійності за кількістю елементів (лямбда-метод)».
12 тиждень
Практичне заняття 6. «Визначення основних характеристики розподілу Вейбулла».
13 тиждень
Лекція 7. «Марковський аналіз. Переваги та недоліки».
14 тиждень
Практичне заняття 7. «Три основні задачі для прихованої марковської моделі: оцінювання, декодування, навчання.».
15 тиждень
           Лекція 8. «Імовірнісно-фізичний метод аналізу надійності».
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.

Індивідуальна робота 

Для очної (денної, вечірньої), заочної форм здобуття освіти не передбачена

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Оцінювання результатів навчання з дисципліни здійснюється за накопичувальною системою, яка дає можливість здобувачеві протягом семестру отримати 100 балів.
Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи.
Модульні контрольні роботи №1, №2 виконуються у письмовій формі. Максимальна оцінка за їх бездоганне виконання становить 30 балів (модульна контрольна робота складається з 20 тестових теоретичних питань по 1 балу та 5 тестових практичних завдань по 2 бали). Правильна відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється в 1 бал. Кількість тестових практичних завдань – 5, кожна правильна відповідь оцінюється 2 балами. Накопичувальна частина дисципліни оцінюється 40 балами, за бездоганне виконання практичних завдань №№ 1, 2  по 5 балів, роботи №№ 3–7 – по 6 балів.
Для допуску до екзамену треба отримати не менш ніж 60 балів. 

Семестровий модуль № 1
Виконання практичних завдань (№№ 1–4) – 22 бали. 
Модульна контрольна робота 1 – 30 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–10 тижнів за розкладом консультацій.
Семестровий модуль № 2
Виконання практичних завдань (№№ 5–7) – 18 балів.
Модульна контрольна робота 2 – 30 балів (15 тиждень).

Політика освітнього процесу та умови допуску до підсумкового контролю

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, дотримуючись принципів академічної доброчесності; відвідувати консультації викладача за наявності незрозумілих питань. Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів навчальної діяльності та термінів контрольних заходів. Викладач зобов’язаний здійснювати консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій. Невиконання здобувачем МКР оцінюється у 0 балів, перескладання модулів відбувається за встановленим деканатом розкладом. Здобувач допускається до заліку, якщо самостійно і логічно відтворює фактичний і теоретичний матеріал та наводить приклади; володіє навчальним матеріалом і використовує набуті знання, уміння у стандартних ситуаціях; самостійно виконує практичні завдання відповідно до методичних рекомендацій; робить релевантні висновки з опрацьованого матеріалу.