Міжнародна інформація

Мета дисципліни: сформувати у здобувачів систему теоретичних, методичних знань з міжнародного інформаційного обміну, на яких базується інформаційно-комунікаційна діяльність в масштабах планети, набути навичок дослідження фактів та подій у сфері міжнародних інформаційних процесів на основі сучасних уявлень щодо інформації і комунікації як чинників життєдіяльності суспільства.
Завдання дисципліни:
- розкрити зміст існуючих теоретичних знань та практики міжнародної інформаційної взаємодії;
- оволодіти знаннями щодо впливу інформатизації суспільства й супутніх процесів (прискорення, глобалізації, спеціалізації, віртуалізації) на зміст міжнародної інформації, а також глобальних моделей в контексті прискореного розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема концепції сталого розвитку суспільства;
- навчитися самостійно вивчати й аналізувати стан та тенденції міжнародної інформаційної взаємодії.
ТЕМАТИКА ТА ВИДИ НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ

ЛЕКЦЙНІ ЗАНЯТТЯ ДЛЯ ДЕННОЇ ФОРМИ ЗДОБУТТЯ ОСВІТИ

СЕМЕСТРОВИЙ МОДУЛЬ 1
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Міжнародна інформація як чинник життєдіяльності світової спільноти.

Лекція 1. Вступ. Міжнародна інформація як предмет вивчення
1. Поняття інформації, комунікації, знань, їх роль в сучасному глобальному світі.
2. Поняття міжнародної інформації. Міжнародна інформація як предмет вивчення.
3. Загальна структура міжнародної інформаційної взаємодії.

Лекція 2. Технічна і гуманітарна концепції інформації в міжнародному інформаційному обміні. Взаємодія і конкуренція як рушійні сили інформаційних потоків.
1. Міжнародний інформаційний обмін.
2. Взаємодія і конкуренція як рушійні сили інформаційних потоків.

Лекція 3. Закономірності інформаційної взаємодії.
1.Закономірності інформаційно-комунікаційних процесів.
2. Прояви закономірностей інформаційної взаємодії на міжнародному рівні
3. Роль міжнародно-інформаційних процесів у формуванні загальної картини світу.

Лекція 4. Людство як система. Роль інформації та знань як системних атрибутів людства
1.Поняття системи. Ознаки людства як системи.
2. Системний підхід в аналізі світових інформаційних процесів
3.Роль інформації та знань як системних атрибутів людства

Лекція 5. Інформація і знання як економічна категорія.
1. Інформація як чинник створення багатства. Властивості інформації як ресурсу.
2. Знання та інформація в міжнародних стосунках: історичний контекст

Лекція 6. Наукова інформація як ресурс людства. Логіка міжнародної взаємодії в сфері наукової інформації.
1. Наукова інформація: визначення, властивості, роль у виробництві та розвитку.
2. Шляхи створення та використання національних інформаційних ресурсів
3. Логіка та стратегії міжнародної інформаційної взаємодії в області наукової інформації

Лекція 7. Інформатизація суспільства і її вплив на міжнародний інформаційний обмін.
1. Поняття інформаційного суспільства. Визначення, ознаки.
2. Інформатизація суспільства. Визначення, тенденції.
3. Переваги дотримання етичних норм.
СЕМЕСТРОВИЙ МОДУЛЬ 2
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. Міжнародна інформація в умовах інформатизації суспільства

Лекція 8. Відображення інформатизації в міжнародних нормативних документах. Поняття інформаційного права. Міжнародне інформаційне право.
1. Інформатизація в міжнародних нормативних документах
2. Поняття інформаційного права.
3. Міжнародне інформаційне право.

Лекція 9. Інформація та знання в контексті міжнародного співробітництва.
1. Інформатизація й посилення взаємозалежності країн світу
2. Інформація та знання як чинник глобального розвитку і як чинник нових глобальних загроз та небезпек
3. Необхідність міжнародного співробітництва

Лекція 10. Тенденції інформатизації. Прискорення, глобалізація, спеціалізація.
1. Тенденції інформатизації. Прискорення.
2. Тенденції інформатизації. Глобалізація.
3. Тенденції інформатизації. Спеціалізація.

Лекція 11. Екологічні аспекти міжнародної інформаційної взаємодії .
1. Зміст та значення міжнародної інформаційної взаємодії в сфері екології.
2. Технології та структури міжнародної інформаційної взаємодії в сфері екології.

Лекція 12. Освітні та наукові аспекти міжнародної інформаційної взаємодії .
1. Міжнародна інформаційної взаємодія як умова планетарного розвитку.
2. Освітні аспекти міжнародної інформаційної взаємодії
3. Наукові аспекти міжнародної інформаційної взаємодії

Лекція 13. Інформаційна взаємодія на міжнародному рівні в сфері культури .
1. Специфіка культурної інформації та її відбиття на міжнародному рівні.
2. Вплив інформаційних технологій на міжнародний культурний обмін.
3. Завдання міжнародного культурного обміну в контексті інформатизації суспільства.

Лекція 14. Інформаційна взаємодія на міжнародному рівні в сфері інформаційної безпеки.
1. Поняття інформаційної безпеки.
2. Класифікація інформаційних загроз та небезпек інформаційного суспільства, що проявляються на міжнародному рівні.
3. Значення міжнародної інформаційної взаємодії в забезпеченні інформаційної захищеності населення планети

Лекція 15. Інформаційне моделювання глобального розвитку. Концепція пост-людства.
Концепція сталого розвитку. Протистояння технологічної та гуманітарної парадигм розвитку людства та його вплив на міжнародну інформацію.
1. Інформаційне моделювання глобального розвитку.
2. Концепція пост-людства та проблема керованості життєдіяльності суспільства.
3. Протистояння технологічної та гуманітарної парадигм розвитку людства.
4. Концепція сталого розвитку та роль міжнародної інформаційної взаємодії в її реалізації.
ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

Для здобувачів денної форми освіти
Відсутня за планом

Для здобувачів заочної форми освіти
Контрольна робота

Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції.
Робота містить 5 теоретичних питань та 2 практичних завдання.
Обсяг відповіді на кожне теоретичне питання: не менше, ніж 2 сторінки машинописного тексту. Текст відповіді повинен бути виконаний самостійно, а не скопійованим з навчального посібника.

1. Практичне завдання 1. «Зміст та роль інформації, що формує інформаційні потоки на міжнародному рівні».
2. Практичне завдання 2. «Інформація та інформаційна взаємодія як об’єкт правового регулювання. Специфіка, міжнародна роль правового регулювання інформаційних відносин».
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Для денної форми здобуття освіти

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожен модуль оцінюється у 50 балів. Максимальна сума накопичувальних балів у кожному модульному контролі 20 балів. Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів.

Для заочної форми здобуття освіти

Захист контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 50 балів. При її захисті студент може отримати до 50 балів.
Підсумковий контроль – Залік. Залік усний.