Візуальність в епоху цифрових технологій

Мета вивчення дисципліни: формування у висококваліфікованих фахівців з культурології, кіберкультури, культурної урбаністики сучасного рівня інформаційної та цифрової культури. Поглиблене дослідження феномену візуальності та його еволюції в умовах цифрових технологій. Дисципліна спрямована на розуміння візуальної культури, її методів дослідження та ключових концепцій, а також на осмислення сучасних візуальних і медійних технологій у рамках гуманітарних наук. Дисципліна надає здобувачам можливість дослідити, як візуальні технології, такі як віртуальна і доповнена реальність, впливають на культурні практики, комунікацію, створення і сприйняття візуальних медіатекстів та формування медіареальності. Оволодіння здобувачами основними поняттями та базовом фактографічним матеріалом з історії візуальної культури, так і ключовими теоретичними концептами дослідницької парадигми візуальних та культурних досліджень. Надати здобувачам можливості соціокультурного дослідження візуальних практик – їх інститутів, аудиторій, технологій та культурних форм. У процесі вивчення курсу увага зосереджується на засвоєнні знань з таких питань: роль візуальних образів у формуванні сучасних культурних практик та ідентичностей; методи і концепції візуальної культури від античності до сучасності; дослідження таких аспектів, як медіареальність, гіперреальність, кібервізуалістика та культурні функції віртуальної реальності; аналіз трансформацій у візуальному сприйнятті та комунікації під впливом цифрових технологій і великих даних (Big Data); методологічні відмінності у сучасних дослідженнях медіа-візуальності та осмислення їх у контексті постмодерністської картини світу; основні закономірності взаємодії людини та суспільства, основні філософські категорії та проблеми людського буття; термінологічна система; візуальна культура; кінематограф як феномен візуальної культури; комп'ютерні ігри; форми подання візуальної інформації людиною; теорії візуального образу; форми візуального контенту; сучасні технології візуальності; нові візуальні індустрії у сучасній культурі; технологія відео; інтернет-технологій та формування каналів комунікації; філософія «віртуальної реальності».

Практичне значення та використання отриманих знань:
– володіти підходами та методами вивчення візуальної культури у гуманітарних та технічних науках;
– дослідити історію становлення візуальної культури, показати шляхи її трансформації в умовах нових візуальних технологій;
– досліджувати соціальну візуалістику та філософсько-культурне розуміння концепту «соціокультурне візуальне». Комунікативна концепція соціального;
– знати технічні та програмні основи для створення віртуальної реальності (VR) та доповненої реальності (AR) у сфері культури;
– виокремлювати епоху «великих даних» (Big Data) як новий етап розвитку медіа;
– описувати віртуальну реальність як симулятивний ефект сучасної масової культури;
– знати концепцію соціокультурного медіа-образу/ікони як різновиду медіа-візуальності;
– розрізняти візуальність та кіберкомунікацію;
– показати можливості візуальної культури як засобу соціокультурного проєктування;
– знати основні технології формування інформаційних баз даних з проблем актуальної та масової культури;
– проводити аналіз візуальних презентацій сучасних культурних ситуацій;
– визначати та розкривати стилістику та семантичний ряд у візуальному культурному продукті;
– використовувати міждисциплінарний підхід щодо проблем візуальної культури;
– працювати з проєктною роботою у різних сферах соціокультурної діяльності;
– приймати участі у розробці інноваційних проєктів з урахуванням конкретних технологічних, естетичних, культурологічних параметрів;
– використовувати сучасні інформаційні технології при розробці нових культурних продуктів.
Тематика та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. «Предмет та завдання дисципліни «Візуальність в епоху цифрових технологій». Феномен візуальності в сучасній культурі».
Лекція 2. «Візуальна культура: визначення, ключові слова та методи дослідження. Візуальна культура та візуальні технології. Становлення візуальних досліджень у рамках різних гуманітарних дискурсів. Концептуалізації візуального від античності до сучасності».
Лекція 3. ««Медіа-візуальність» як візуальний контент. Історичні аспекти розвитку візуальної та аудіовізуальної медіакультури. Провідні види візуальних, аудіовізуальних засобів масової комунікації. Сприймання візуальних медіатекстів. Відмінності у методологічних установках сучасних досліджень візуального у медіа реальності».
Лекція 4. «Віртуальна культура і візуальність: філософсько культурологічне осмислення віртуальності, інформаційні технології, соціокультурні функції віртуальної реальності».
Лекція 5. «Технології віртуальної реальності. «Цифровий розрив» (digital divide). Штучний інтелект (ШІ), як галузь інформатики у культурних практиках. Технології віртуальної реальності. Культурологічні аспекти створення віртуальних турів. VR та AR технології у сфері культури».
Лекція 6. «Медіареальність як феномен сучасної культури. Гіперреальність та візуальність: гіперреальність за Бодрійяром. Медіареальність як новий тип соціокультурного простору, структура медіареальності, природа медіареальності. Медіа-візуальність через призму міфології».
Лекція 7. «Креативізація цифрового публічного простору в медіакультурі. Візуальна репрезентація повсякденності у соціальних мережах (на прикладі Instagram)». Епоха «великих даних» (Big Data) як новий етап розвитку медіа».
Лекція 8. «Кібервізуалістика як новий тип реальності: віртуальні світи інтернету як частина постмодерної культури, фрагментування світу та його ризомаподібна будова. Digital-медіа в епоху homo technicus».
Лекція 9. «Цифрові технології та сучасний культурний процес: виникнення цифрової фотографії. Цифрове середовище як чинник зміни способів візуального сприйняття».
Лекція 10. «Сучасні технології та комунікативні стратегії як культуротворчий механізм масової культури. Віртуальна реальність як симулятивний ефект сучасної масової культури. Дегуманізація суспільства як засіб примноження комунікативних структур. Віртуальне моделювальння комунікації».
Лекція 11. «Візуальна комунікація як нова реальність повсякденності в умовах глобальної інформаційної цивілізації. Проблеми фундаментальних змін у сфері візуальної комунікації та наслідків цих змін у контексті еволюції візуального дизайну».
Лекція 12. «Візуальність у контексті постмодернистської картини світу: теорія і практика вивчення медіа-візуальності. Іконографічний підхід у соціокультурній візуалістиці. Концепція соціокультурного медіа-образу/ікони як різновиду медіа-візуальності».
Лекція 13. «Візуальні технології та медіа-мистецтво. Масмедійність соціокультурної медіа-ікони. Модельність соціокультурних медіа-ікон. Соціокультурні медіа-ікони як симулякри. Гламурність у соціокультурних медіа-іконах. Масштабованість соціокультурних медіа-ікон».
Лекція 14. «Візуальні технології в сучасному мистецтві: кіберкомунікативні особливості сприйняття медіа-образу. Іконографія і/або семіотика образу. Поняття знаку і образу в семіології та семіотиці. Поняття символічного медіа-образу. «Феноменологічний розгляд» Е. Гуссерля, «видиме» та «невидиме» у феноменології М. Мерло-Понті, Ж.-П. Сартра та Г. Марселя».
Лекція 15. «Концептуальні основи герменевтики медіа-візуальності. Соціокультурні коди комунікування у віртуальних спільнотах. Cocktail-party-Код, Nickname-Код та Spectacle-Код».

Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Візуальна культура: визначення, ключові слова та методи дослідження».
Мета заняття: Отримати уявлення про те, що таке візуальна культура. Оволодіти сучасними методами соціальної візуалістики. Дослідити феноменом сучасної мультимедійної культури.
Практичне заняття №2. «Технології віртуальної реальності».
Мета заняття: Отримати уявлення про те, що таке технології віртуальної реальності та їх вплив на розвиток візуальної культури. Дослідити штучний інтелект (ШІ), як галузь інформатики у культурних практиках. Дослідити проєкт Google Art Project з погляду принципів медіакультури.
Практичне заняття №3. «Медіакультура та візуальність. Візуальні репрезентації та візуальний контент».
Мета заняття: Визначити, що таке візуальні репрезентації та візуальний контент. Дослідити міфологізацію як прояв медіареальноті. Охарактеризувати сучасне розуміння медіата віртуальної реальності. Проаналізувати епоху «великих даних» (Big Data) як новий етап розвитку медіа. Дослідити візуальні репрезентації повсякденності у соціальних мережах (на прикладі Instagram); прояв «Я-концепції» та «Я-віртуального» в у сучасному медіапросторі.
Практичне заняття №4. «Спосіб буття візуального образа. Digital-медіа в епоху homo technicus».
Мета заняття: Надати аналіз фотографії та візуального образу в епоху нових медіа. Оволодіти технологією доповненої реальності у сучасному художньому просторі. Визначити концепції соціальності представлені у працях М. Вебера, Е. Дюркгейма, З. Фройда та М. Фуко. Пояснити яку роль виконує фотографія в епоху технічної революції.
Практичне заняття №5. «Цифрова культура: новий етап трансформації та осмислення стратегії смарт-майбутнього».
Мета заняття: Аналіз ролі сучасних технологій та комунікативних стратегій у формуванні масової культури, зокрема через призму віртуальної реальності, дегуманізації суспільства та нових моделей візуальної комунікації, а також дослідження їх впливу на соціокультурні ідентичності в умовах глобальної інформаційної цивілізації. Дослідити вплив сучасних цифрових технологій на образотворче мистецтво на прикладі роботи штучного інтелекту.
Практичне заняття №6. «Структура візуальних практик та нові візуальні індустрії в сучасній культурі. Комп'ютерні ігри та візіонерство».
Мета заняття: Дослідити структуру візуальних практик та нові візуальні індустрії в сучасній культурі. Охарактеризувати комп'ютерні ігри та візіонерство. Дослідити поняття: «Візуальний переворот у філософії», «Погляд versus очей», «Візуалізований лист». З'язувати яку роль виконує реклама у сучасних комп'ютерних іграх.
Практичне заняття №7. «Кіберпростір як нове соціокультурне середовище існування людини».
Мета заняття: Проаналізувати одним із найяскравіших прикладів сучасної візуалістики – феноменологічну філософію. «Феноменологічний розгляд» Е. Гуссерля, «видиме» та «невидиме» у феноменології М. Мерло-Понті, Ж.-П. Сартра та Г. Марселя. Описати особливості феноменологічної візуалістики, що займає центральні позиції у концептуальному просторі феноменології. Охарактеризувати концепцію соціокультурного медіа-образу/ікони як різновиду медіа-візуальності. Дослідити кіберпростір як нове соціокультурне середовище існування людини.

Для заочної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. «Візуальна культура та візуальні технології. Становлення візуальних досліджень у рамках різних гуманітарних дискурсів. Концептуалізації візуального від античності до сучасності. Історичні аспекти розвитку візуальної та аудіовізуальної медіакультури. Епоха «великих даних» (Big Data) як новий етап розвитку медіа».
Лекція 2. Технології віртуальної реальності. «Цифровий розрив» (digital divide). Штучний інтелект (ШІ), як галузь інформатики у культурних практиках. Технології віртуальної реальності. Культурологічні аспекти створення віртуальних турів. VR та AR технології у сфері культури».

Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Технології віртуальної реальності. Цифрова культура як новий етап трансформації та осмислення стратегії смарт-майбутнього».
Мета заняття: Дослідити штучний інтелект (ШІ), як галузь інформатики у культурних практиках. Дослідити проєкт Google Art Project з погляду принципів медіакультури. Аналіз ролі сучасних технологій та комунікативних стратегій у формуванні масової культури, зокрема через призму віртуальної реальності. Дослідити вплив сучасних цифрових технологій на образотворче мистецтво на прикладі роботи штучного інтелекту та на соціокультурні ідентичності в умовах глобальної інформаційної цивілізації.

Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота

Для денної форми здобуття освіти
Відсутня за навчальним планом.

Для заочної форми здобуття освіти
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції.
Робота містить 6 теоретичних завдань та 3 практичних завдання.
Відповідь на питання теоретично частини передбачає: охарактеризувати наведені визначення; дати відповідь на запитання; дати аналіз творів з погляду візуального образу; знайти по 5 цитат, що пов'язані з візуальною культурою, на основі наведених цитат – сформулювати свою; пояснити наведені висловлювання; охарактеризувати візуальну урбаністику за відповідними критеріями. Текст відповіді повинен бути виконаний самостійно, та притримуватися норм академічної доброчесності.
Практичні завдання передбачають: за допомогою штучного інтелекту та користуючись відповідним інструментом, намалювати картину (або створити фотографію); знайти декілька картин та описати їх як об'єкт візуальної культури, надати характеристику та навести ілюстративно; навести фото-приклади різновидів візуальних зображень як способів фіксації себе, описати кожний приклад.
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Для денної форми здобуття освіти

Поточний контроль, що здійснюється протягом семестру під час проведення лекційних, практичних завдань, оцінюється сумою набраних балів (максимальна сума – 100 балів; мінімальна сума, що дозволяється здобувачу складати іспит – 60 балів). Отримані здобувачем бали за окремі практичні заняття враховуються в процесі накопичення підсумкових балів з даної навчальної дисципліни:
1. Семи практичних робіт. Кожна практична робота виконуються в електронному вигляді та полягає в наданні відповідей на теоретичні та теоретико-практичні завдання різного рівня складності. Бездоганне виконання практичної роботи №1 - 7 оцінюється у 5 балів.
2. Двох творчих робіт у вигляді доповіді та презентації до неї. Бездоганне виконання однієї доповіді та презентації до неї оцінюється у 10 балів.
3. Однієї творчої роботи, що розкриває творчість відомих вчених у вигляді презентації. Бездоганне виконання оцінюється в 5 балів.
4. Двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної та теоретично-практичної частин та проводяться з використанням засобів інформаційних дистанційних технологій – Google Forms. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 20 балів. Модульна контрольні роботи є обов’язковою формою поточного контролю, що виконується у відповідності до графіка освітнього процесу.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Мінімальна оцінка, яку може отримати студент – 60 балів. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.

Для заочної форми здобуття освіти

Захист контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 30 балів. При її захисті студент може отримати до 20 балів.
Захист практичної роботи. Бездоганне виконання практичної роботи оцінюється у 40 балів. При її захисті студент може отримати до 10 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Мінімальна оцінка, яку може отримати студент – 60 балів. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.