Світоглядні парадигми в культурі

Мета викладання навчальної дисципліни: підготовка висококваліфікованих фахівців-гуманітаріїв, які сполучатимуть фундаментальну професійну підготовку із плюралістичним мисленням та високою методологічною культурою творчого пізнання й практичною діяльністю; введення до навчального процесу базової системи теоретичних понять; оволодіння здобувачами всіх форм навчання системою філософських знань, науковою методологією, а також формування світогляду, творчого мислення й високої духовної культури.
Практичне значення та використання отриманих знань:
 формування теоретико-методологічних світоглядних знань здобувачів у мейнстримі предмету філософії культури «людина - світ»;
 вміння самостійно мислити на основі ґрунтовного знання курсу;
 аналізувати прочитані першоджерела, застосовувати філософську методологію для вирішення практичних завдань;
 вміння застосовувати специфіку культурологічного мислення для осягнення дійсності; володіння навичками формування власної позиції, застосовувати набуті знання при аналізі нагальних проблем сьогодення;
 володіння навичками організації процесу самостійної роботи з освітньою та науковою літературою;
 формування уміння аналізувати особливості розвитку культури у межах зміни світоглядної парадигми;
 вміння критично осмислювати основні світоглядні ідеї та формувати власну теоретичну позицію.
Тематика та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. «Історичні типи світогляду. Передумови виникнення філософії як світогляду».
Лекція 2. «Антропологічний поворот у філософії софістів та Сократа».
Лекція 3. «Філософія Платона. Світ ідей».
Лекція 4. «Аристотель як систематизатор античної думки. Основні риси елліністичного світогляду».
Лекція 5. «Світогляд людини середньовічної доби».
Лекція 6. «Обґрунтування нових, християнських світоглядних принципів Середньовіччя».
Лекція 7. «Світоглядні основи романського Відродження. Світоглядне підґрунтя германського».
Лекція 8. «Філософсько-світоглядна парадигма Відродження».
Лекція 9. «Світоглядна парадигма ранньомодерної доби».
Лекція 10. «Людина Модерну – експериментатор та науковець».
Лекція 11. «Розуміння людини як частини природи».
Лекція 12. «Ідеалістична тенденція в розумінні суспільного життя. Трактування ідеї прогресу як прогресу розуму».
Лекція 13. «Німецька класична філософія як вершина модерного класичного осягнення буття європейської культури»
Лекція 14. «Розуміння людської сутності як духовності, що реалізується через діяльність свідомості».
Лекція 15. «Людина як соціальна істота».

Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Історичні типи світогляду. Передумови виникнення філософії як світогляду: ч.1».
Мета заняття: Розуміти специфіку та особливості реалізації культурних ідей, образів, та смислів, а також критично оцінювати можливості їхньої інтерпретації для розв’язання суспільно-значимих проблем при освоєнні предмету філософії культури, специфіки вивчення, методологічних та дискурсивних підходів до вивчення світоглядних основ культури.
Практичне заняття №2. «Історичні типи світогляду. Передумови виникнення філософії як світогляду: ч.2».
Мета заняття: Приймати ефективні рішення щодо розв’язання складних задач і практичних проблем культурного розвитку суспільства при освоєнні предмету філософії культури, специфіки вивчення, методологічних та дискурсивних підходів до вивчення світоглядних основ культури.
Практичне заняття №3. «Фундаментальні проблеми античного світогляду: ч.1».
Мета заняття: Розуміти і застосовувати для розв’язання складних задач і проблем культурології методи та засоби стратегічного планування, прогнозування, моделювання культурних політик при освоєнні специфіки, реалій та контексту антропологічного повороту у світогляді античності.
Практичне заняття №4. «Фундаментальні проблеми античного світогляду: ч.2».
Мета заняття: Оцінювати історичні здобутки та новітні досягнення культурології при освоєнні специфіки, реалій та контексту антропологічного повороту у світогляді античності.
Практичне заняття №5. «Світогляд людини середньовічної доби. Обґрунтування християнських світоглядних принципів Середньовіччя: ч.1».
Мета заняття: Розуміти і застосовувати для розв’язання складних задач і проблем культурології методи та засоби стратегічного планування, прогнозування, моделювання культурних політик при освоєнні специфіки християнської світоглядної парадигми європейського середньовіччя. Компаративний аналіз античної та середньовічної парадигми мислення.
Практичне заняття №6. «Світогляд людини середньовічної доби. Обґрунтування християнських світоглядних принципів Середньовіччя: ч.2».
Мета заняття: Вміти використовувати методи та методики проведення наукових та прикладних досліджень при освоєнні специфіки християнської світоглядної парадигми європейського середньовіччя. Компаративний аналіз античної та середньовічної парадигми мислення.
Практичне заняття №7. «Філософсько-світоглядна парадигма Відродження».
Мета заняття: Аналізувати культурні права та свободи людини, форми та механізми їхньої ідентифікації, інкультурації, культурної адаптації з врахуванням регіональної специфіки при освоєнні головних особливостей та структурних чинників філософсько-світоглядної парадигми романського та германського Ренесансу.
Практичне заняття №8. «Гносеологія: ч.1»
Мета заняття: Розуміти специфіку та особливості реалізації культурних ідей, образів, та смислів, а також критично оцінювати можливості їхньої інтерпретації для розв’язання суспільно-значимих проблем при освоєнні головних специфічних рис, чинників, особливостей процесу пізнання природного, соціокультурного та духовного світу людини.
Практичне заняття №9. «Гносеологія: ч.2»
Мета заняття: Приймати ефективні рішення щодо розв’язання складних задач і практичних проблем культурного розвитку суспільства при освоєнні головних специфічних рис, чинників, особливостей процесу пізнання природного, соціокультурного та духовного світу людини.
Практичне заняття №10. «Осягнення людини класичним психоаналізом та неофройдизмом: ч.1»
Мета заняття: Оцінювати історичні здобутки та новітні досягнення культурології при освоєнні головних специфічних рис, чинників, особливостей процесу пізнання природного, соціокультурного та духовного світу людини.
Практичне заняття №11. «Осягнення людини класичним психоаналізом та неофройдизмом: ч.2»
Мета заняття: Розуміти і застосовувати для розв’язання складних задач і проблем культурології методи та засоби стратегічного планування, прогнозування, моделювання культурних політик при освоєнні головних специфічних рис, чинників, особливостей процесу пізнання природного, соціокультурного та духовного світу людини.
Практичне заняття №12. «Епістемологія: ч.1»
Мета заняття: Вміти використовувати методи та методики проведення наукових та прикладних досліджень при оволодінні навичками аналізу епістемологічного процесу, рівнями та формами процесу наукового пізнання..
Практичне заняття №13. «Епістемологія: ч.2»
Мета заняття: Аналізувати культурні права та свободи людини, форми та механізми їхньої ідентифікації, інкультурації, культурної адаптації з врахуванням регіональної специфіки при оволодінні навичками аналізу епістемологічного процесу, рівнями та формами процесу наукового пізнання.
Практичне заняття №14. «Поняття діалектики та її альтернатив»
Мета заняття: Оцінювати історичні здобутки та новітні досягнення культурології при аналізі історичного формування діалектики як методу та теорії розвитку.
Практичне заняття №15. «Людське існування як “заброшеність” людини у абсурдний світ. Філософія екзистенціалізму»
Мета заняття: Розуміти специфіку та особливості реалізації культурних ідей, образів, та смислів, а також критично оцінювати можливості їхньої інтерпретації для розв’язання суспільно-значимих проблем при аналізі ціннісних орієнтацій світогляду ХХ-ХХІ ст., освоєння навичок прогнозування на основі аксіологічних орієнтацій.

Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Історичні типи світогляду. Передумови виникнення філософії як світогляду».
Лекція 2. «Антропологічний поворот у філософії».

Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Історичні типи світогляду. Передумови виникнення філософії як світогляду: ч.1».
Мета заняття: Розуміти специфіку та особливості реалізації культурних ідей, образів, та смислів, а також критично оцінювати можливості їхньої інтерпретації для розв’язання суспільно-значимих проблем при освоєнні предмету філософії культури, специфіки вивчення, методологічних та дискурсивних підходів до вивчення світоглядних основ культури.

Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота

Для денної та заочної форми здобуття освіти

Курсова робота

Мета курсової роботи: демонстрація знань та навичок здобувача вищої освіти з використання сучасної гуманітарної методології, основних філософських підходів до аналізу проблем, а також вміння створити власний інформаційно-культурний продукт (текст) аналітичного або дослідницького характеру з відповідної тематики.
Виконання курсової роботи складається з 4 етапів:
1 етап (2-3 тиждень)  вибір та затвердження теми, попередній огляд наукових джерел, складання плану дослідження;
2 етап (4-7 тиждень)  визначення стратегії дослідження (підходи, методи), підготовка чернетки КР;
3 етап (8-12 тиждень)  отримання відгуку від наукового керівника, виправлення помилок, редагування тексту та підготовка до захисту;
4 етап (13-15 тиждень)  публічний захист: доповідь, відповіді на запитання, дискусія.
Перелік тем курсових робіт щороку змінюється, обговорюється на науково-методичному семінарі та затверджується на засіданні кафедри культурології та філософії культури.

Для заочної форми здобуття освіти

Контрольна робота

Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції. Робота полягає у виконанні творчої роботи, яка передбачає оформлення напрацьованих матеріалів у вигляді презентації. Текст роботи повинен бути виконаним самостійно, а не скопійованим з навчального посібника або конспекту лекцій, без використання методів штучного інтелекту.
Термін подання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Для денної форми здобуття освіти

Поточний контроль полягає у виконанні:

1) 15 поточних завдань на практичних заняттях. Відповіді на питання практичних завдань загалом оцінюються 40 балів за семестр.
2) Двох модульних контрольних робіт. Кожен модуль оцінюється у 30 балів. Модульна контрольна робота складається з завдань трьох ступенів складності, кожен з яких оцінюється в 10 балів.
3) Курсової роботи. Бездоганне виконання оцінюється у 60 балів. Захист роботи – 40 балів.

Підсумковий контроль – екзамен. Максимальна оцінка – 100 балів.

Для заочної форми здобуття освіти

Захист контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 50 балів. При її захисті студент може отримати до 20 балів.
Захист практичної роботи. Бездоганне виконання практичної роботи оцінюється у 20 балів. При її захисті студент може отримати до 10 балів.
Захист курсової роботи. Бездоганне виконання курсової роботи оцінюється у 60 балів. Захист роботи – 40 балів.

Підсумковий контроль – екзамен. Максимальна оцінка – 100 балів.