Філософія науки і техніки

Мета вивчення дисципліни: В умовах формування нових наукових та соціокультурних парадигм набуває актуальності філософське осмислення цих процесів та тенденцій. До такого осмислення мають бути готовими і здатними представники всіх професій, що є акторами цих процесів. Це стосується й фахівців зі спеціальності «Культурологія та музеєзнавство», які опинилися в епіцентрі сучасного міждисциплінарного дискурсу з проблем формування нової техно-культурно-соціальної реальності.
Тож мета вивчення дисципліни  оволодіння знаннями про технократичні, наукові та соціокультурні концепції, що формуються в рамках сучасного філософського дискурсу, для усвідомлення в ньому місця проблематики, пов’язаної з культурологічними та соціальними аспектами розвитку науки та техніки.
Практичне значення та використання отриманих знань полягає у:
 формуванні знань про розвиток науки, техніки та технологій як складових культури;
 оволодінні методами аналізу наукових текстів, пов’язаних із проблематикою філософії науки і техніки;
 оволодінні знаннями про засади науково-дослідницької діяльності, наукового пізнання, технічної творчості для розв’язання складних задач і практичних проблем культурного розвитку суспільства;
 напрацюванні навиків ведення професійної дискусії (у форматі колективних обговорень та наукових публікацій) щодо філософського осмислення соціокультурних функцій науки і техніки;
 здобутті практичного досвіду з філософських рефлексій та прогнозів щодо науково-технічного прогресу в умовах нової природно-штучної реальності.
Тематика та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. Об’єкти і предмети філософії науки і техніки.
Лекція 2. Техніка і технології як складові культури.
Лекція 3. Артефакт як феномен поєднання матеріального і нематеріального.
Лекція 4. Науково-технічні революції (НТР): соціокультурні аспекти.
Лекція 5. Знання як філософська категорія і культурно-інформаційний феномен.
Лекція 6. Методологія пізнання. Метод і методика. Методи аналогії та абстракції в інженерії та філософії.
Лекція 7. Науковий експеримент в дискурсі біоетики та соціальної філософії.
Лекція 8. Прогнози щодо науково-технічного розвитку людської цивілізації.

Практичні заняття
Практичне заняття № 1. Предметно-проблемне поле філософії науки та філософії техніки.
Мета заняття  напрацювання навичок оброблення та аналізу інформації з різних джерел як практики набуття нових знань для використання їх у професійній діяльності.
Практичне заняття № 2. Культурні практики/універсалії на перехресті природи і культури.
Мета заняття  оволодіння методами інтертекстуального підходу для вивчення предметно-проблемних дискурсів різних наук.
Практичне заняття № 3. Поєднання матеріального та ідеального в артефактах.
Мета заняття - напрацювання навичок аналізу інформації з наукових джерел як практики набуття нових знань для використання їх у професійній діяльності та ведення дискусій з окремих питань філософії техніки.
Практичне заняття № 4. Дискусії щодо робототехніки та штучного інтелекту: соціально-філософські аспекти.
Мета заняття – формування здатності до абстрактного мислення, аналізу та синтезу для професійного ведення дискусій щодо актуальних проблем філософії науки і техніки в контексті етичних, аксіологічних та соціально-філософських рефлексій.
Практичне заняття № 5. Знання в інженерній діяльності.
Мета заняття  отримання навичок критичного мислення для філософського осмислення сутності інженерної діяльності в контексті теорії пізнання.
Практичне заняття № 6. Метафора як засіб філософського осмислення буття.
Мета заняття - отримання навичок обробки, осмислення та аналізу інформації з різних наукових джерел як практики набуття нових знань для використання їх у професійній діяльності.
Практичне заняття № 7. Науково-технічне майбутнє України.
Мета заняття - набуття практичного досвіду з прогнозування технічного та технологічного розвитку культури та суспільства в контексті сучасних філософських візій та методів футурології.

Для заочної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. Техніка і технології як складові культури.
Лекція 2. Науковий експеримент в дискурсі біоетики та соціальної філософії.

Практичні заняття
Практичне заняття № 1. Дискусії щодо робототехніки та штучного інтелекту: соціально-філософські аспекти.
Мета заняття – формування здатності до абстрактного мислення, аналізу та синтезу для професійного ведення дискусій щодо актуальних проблем філософії науки і техніки в контексті етичних, аксіологічних та соціально-філософських рефлексій.

Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота

Для денної та заочної форм здобуття освіти

Реферативна робота

Мета реферативної роботи  закріплення, поглиблення й узагальнення знань здобувача вищої освіти з навчальної дисципліни та набуття практичного досвіду застосування цих знань при створенні власного тексту з дослідження конкретної проблематики, пов’язаної з філософським осмисленням функцій науки і техніки в культурі та суспільстві.
Перелік тем РР щороку змінюється, обговорюється на науково-методичному семінарі та затверджується на засідання кафедри.
Змістовна послідовність виконання роботи:
1 етап (2-3 тиждень)  вибір та затвердження теми, попередній огляд літературних, наукових та інших джерел, складання плану дослідження;
2 етап (4-7 тиждень)  визначення стратегії дослідження (підходи, методи), підготовка чернетки;
3 етап (8-12 тиждень)  отримання відгуку від наукового керівника, виправлення помилок, редагування тексту, перевірка на плагіат, підготовка до захисту;
4 етап (13-15 тиждень)  публічний захист: доповідь, відповіді на запитання, дискусія.

Для заочної форми здобуття освіти

Контрольна робота

Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції.
Робота містить 5 теоретичних запитань та 1 практичного завдання.
Обсяг відповіді на кожне теоретичне запитання: не менше, ніж 2 сторінки машинописного тексту. Текст відповіді повинен бути виконаним самостійно, а не скопійованим з навчального посібника або конспекту лекцій.
Практичне завдання № 1. Метафора як засіб філософського осмислення буття (за навчальним посібником: Прокопович Л.В. Філософські метафори в наукових теоріях і концепціях: навчальний посібник. Одеса: Екологія, 2024. 44 с. ISBN 978-617-7867-76-9. URL: https://www.academia.edu/114383458/ ).
Термін подання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Для денної форми здобуття освіти

Поточний контроль полягає у виконанні:
1) завдань на практичних: у семестрі передбачено 7 практичних занять, за роботу на кожному занятті здобувач може отримати максимальну оцінку у 5 або 6 балів (разом  40 балів);
2) реферативної роботи, бездоганне виконання та успішний захист якої оцінюється у 20 балів;
3) двох модульних контрольних робіт, які представляють собою тестові завдання, що складаються із теоретичної частини (6 запитань двох рівнів складності) та практичної частини. Максимальна оцінка за виконання кожної модульної контрольної роботи – 20 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка – 100 балів.

Для заочної форми здобуття освіти

Захист контрольної роботи. Максимальна оцінка за бездоганне виконання роботи та успішний її захист – 50 балів.
Захист реферативної роботи. Максимальна оцінка за бездоганне виконання роботи та успішний її захист – 40 балів.
Практична робота. Максимальна оцінка за бездоганне виконання роботи – 10 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка – 100 балів.