Високорівневе програмування

Мета дисципліни: формування системного уявлення про високорівневе програмування, оволодіння сучасними мовами програмування та технологіями для розробки ефективних програмних рішень; набуття навичок проектування, розробки та тестування програмного забезпечення з використанням високорівневих мов програмування; розуміння принципів оптимізації програм та підвищення продуктивності програмного коду.
Практичне значення та використання отриманих знань: Здатність розробляти програмне забезпечення відповідно до сформульованих вимог, використовуючи ресурси та обмеження проекту; здатність використовувати математичні методи для аналізу та оптимізації алгоритмів високорівневого програмування; здатність розробляти, описувати та оптимізувати архітектурні рішення програмних систем, використовуючи інструменти високорівневого програмування; здатність оцінювати та забезпечувати якість програмного забезпечення, застосовуючи сучасні методології тестування та розробки.
Тематика та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Вступ до високорівневого програмування: принципи та концепції»
Мета лекції: ознайомлення студентів з основними принципами та концепціями високорівневого програмування.
Лекція 2. «Об'єктно-орієнтоване програмування: основи, класи та об'єкти»
Мета лекції: вивчення основ об'єктно-орієнтованого програмування, зокрема класів та об'єктів.
Лекція 3. «Функціональне програмування: ідеї та застосування»
Мета лекції: ознайомлення з ідеями функціонального програмування та його практичними застосуваннями.
Лекція 4. «Шаблони проєктування у високорівневому програмуванні»
Мета лекції: вивчення шаблонів проєктування, що застосовуються у високорівневому програмуванні.
Лекція 5. «Розробка багатопотокових та паралельних застосувань»
Мета лекції: навчання принципам розробки багатопотокових та паралельних застосувань
Лекція 6. «Оптимізація та рефакторинг програмного коду»
Мета лекції: оволодіння методами оптимізації та рефакторингу програмного коду для підвищення його ефективності.
Лекція 7. «Засоби тестування та забезпечення якості програмного забезпечення»
Мета лекції: ознайомлення з засобами тестування та методами забезпечення якості програмного забезпечення.
Лекція 8. «Безпека програмного забезпечення у високорівневому програмуванні»
Мета лекції: ознайомлення з основами забезпечення безпеки у високорівневих програмних системах та вивчення методів захисту від вразливостей.

Лабораторні заняття

Лабораторне заняття № 1. «Основи об'єктно-орієнтованого програмування».
Мета заняття: створити прості програми з використанням класів та об'єктів.
Лабораторне заняття № 2. «Використання функціонального програмування в реальних задачах».
Мета заняття: застосувати принципи функціонального програмування для вирішення прикладних задач.
Лабораторне заняття № 3. «Реалізація шаблонів проєктування в програмних системах».
Мета заняття: реалізувати шаблони проєктування для створення ефективних програмних рішень.
Лабораторне заняття № 4. «Розробка багатопотокових програм на високорівневих мовах програмування».
Мета заняття: розробити багатопотокові застосування з оптимізацією використання ресурсів.
Лабораторне заняття № 5. «Профілювання та оптимізація продуктивності програмного коду».
Мета заняття: навчитися профілюванню програм та оптимізації для підвищення продуктивності.
Лабораторне заняття № 6. «Тестування програмного забезпечення: юніт-тести та інтеграційні тести».
Мета заняття: розробити тести для перевірки коректності роботи програмного забезпечення.
Лабораторне заняття № 7. «Рефакторинг програмного коду: поліпшення архітектури та структури».
Мета заняття: покращити структуру існуючого коду без зміни функціональності.

Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Принципи об'єктно-орієнтованого програмування».
Мета лекції: ознайомлення з принципами об'єктно-орієнтованого програмування
Лекція 2. «Функціональне програмування: концепції та використання».
Мета лекції : вивчення концепцій функціонального програмування та способів його використання.

Лабораторні заняття
Лабораторне заняття № 1. «Реалізація основних принципів об'єктно-орієнтованого програмування».
Мета заняття: навчитися застосовувати ООП для вирішення прикладних задач.
Лабораторне заняття № 2. «Функціональне програмування: вирішення задач з використанням чистих функцій».
Мета заняття: розробити програмні рішення з використанням функціонального підходу.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота

Для денної форми здобуття освіти
Не передбачено.
Для заочної форми здобуття освіти
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції.
Робота містить 2 теоретичних питання.
Обсяг відповіді на кожне теоретичне питання: не менше, ніж 5 сторінок машинописного тексту. Текст відповіді повинен бути виконаний самостійно, а не скопійованим з навчального посібника.

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні 7-ти лабораторних робіт. Лабораторні роботи виконуються письмово і полягають у виконанні завдання відповідно до мети та завдань лабораторних занять. Бездоганне виконання лабораторних робіт оцінюється максимально у 8 балів кожна;
ЛР1. Оцінка за виконання – 8 балів.
ЛР2. Оцінка за виконання – 8 балів.
ЛР3. Оцінка за виконання – 8 балів.
ЛР4. Оцінка за виконання – 8 балів.
ЛР5. Оцінка за виконання – 8 балів.
ЛР6. Оцінка за виконання – 8 балів.
ЛР7. Оцінка за виконання – 8 балів.
Виконання лабораторних робіт – максимально по 8 бали за завдання (загалом 56 балів за 7 робіт).
Модульні контрольні роботи складаються з практичної частини та виконуються письмово. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 22 бали.
Модульна контрольна робота – 22 бали
Модульна контрольна робота – 22 бали
Виконання двох модульних контрольних робіт– максимально по 22 бали за завдання (загалом 44 бали за 2 роботи).
Підсумковий контроль – залік.

Для заочної форми здобуття освіти
Захист контрольної роботи- 10балів. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 30 балів. Лабораторна робота №1 та Лабораторна робота №2 – по 30 балів максимально.
Підсумковий контроль – залік.

Політика освітнього процесу та умови допуску до підсумкового контролю

Активна участь на лабораторних заняттях, дотримання графіків здачі контрольних та індивідуальних завдань, самостійна робота здобувача при підготовці до всіх видів аудиторних занять, присутність на консультаціях.
Здобувачі зобов’язані дотримуватись принципів академічної доброчесності при виконанні модульних контрольних робіт, поточних контрольних та індивідуальних завдань, складання заліку.
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
Відсутність здобувача на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
Під час всіх видів аудиторних занять здійснювати телефонні дзвінки забороняється.
Заборонено використання будь-яких підручників, посібників, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних та підсумкового контролів.
Підсумковий контроль з дисципліни – залік. Здобувачі, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни та накопичили протягом семестру не менш, ніж 60 балів, отримують оцінку «зараховано».