Педагогічна майстерність фахівців у фізичній культурі і спорті

Мета вивчення дисципліни: оволодіння студентами педагогічною логікою, розвинути педагогічну інтуїцію, здібність до імпровізації, педагогічний артистизм. Сформувати у студентів уявлення про цілісну структуру професійної діяльності вчителя, його особистості, формувати педагогічну спрямованість і мислення, допомагати студентам усвідомити себе в ролі майбутнього фахівця фізичної культури, виявити свої здібності і ступінь готовності до педагогічної діяльності, сприяти формуванню індивідуального стилю педагогічного спілкування, стимулювати творче розв’язання практичних завдань, професійне самовиховання, формувати потребу в неперервному педагогічному самовдосконаленні, створювати реальне уявлення про суперечності, проблеми, труднощі, з якими пов’язана праця вчителя, ознайомити з шляхами виходу з професійних ситуацій.
Практичне значення та використання отриманих знань: засвоїти найважливіші поняття дисципліни; сформувати у студентів професійні компетенції фахівця; ознайомитись з педагогічною комунікацією, педагогічною технікою та основними аспектами корекційної педагогіки; навчитися прийомам спілкування та елементам педагогічної техніки; оволодіти алгоритмом розв'язання та усунення педагогічних конфліктів; сформувати систему психолого-педагогічних знань про професійно-педагогічну діяльність вчителя фізичної культури; сформувати уміння самопізнання себе як особи, уміння колективної творчої миследіяльності, уміння аналізувати причини досягнень і невдач, намічати напрями самовдосконалення; сформувати уміння намічати напрями професійного і особистого самовдосконалення на основі самопізнання і самоаналізу; створити уявлення про майстерність педагога як вищий рівень професіоналізму, способи виявлення цього рівня і технології саморозвитку для досягнення вершин професіоналізму в педагогічній діяльності.
Тематика та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. «Соціальна роль фахівця з фізичної культури і спорту».
Лекція 2. «Педагогічна культура викладача».
Лекція 3. «Педагогічна майстерність фахівця з фізичної культури і спорту. Педагогічна техніка, її компоненти».
Лекція 4. «Культура педагогічного спілкування».
Лекція 5. «Педагогічний конфлікт у професійній діяльності викладача. Розв’язання та усунення педагогічного конфлікту».
Лекція 6. «Адаптація молодого фахівця з фізичної культури до навчального закладу».
Лекція 7. «Фахівець фізичної культури як дослідник».
Лекція 8. «Самоосвіта фахівця з фізичної культури як засіб підвищення його педагогічної майстерності».

Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Соціальна роль фахівця з фізичної культури і спорту».
Мета заняття: засвоєння знань про соціальну роль фахівця з фізичної культури і спорту.
Практичне заняття №2. «Педагогічна культура викладача».
Мета заняття: засвоєння знань про педагогічну культуру викладача.
Практичне заняття №3. «Педагогічна майстерність фахівця з фізичної культури і спорту».
Мета заняття: набути знань про педагогічну майстерність фахівця з фізичної культури і спорту.
Практичне заняття №4. «Педагогічна техніка, її компоненти».
Мета заняття: вивчити педагогічну техніку та її компоненти.
Практичне заняття №5. «Культура педагогічного спілкування».
Мета заняття: засвоєння знань про культуру педагогічного спілкування.
Практичне заняття №6. «Педагогічний конфлікт у професійній діяльності викладача».
Мета заняття: набути знань про педагогічний конфлікт у професійній діяльності викладача.
Практичне заняття №7. «Розв’язання та усунення педагогічного конфлікту».
Мета заняття: засвоєння знань про розв’язання педагогічного конфлікту.
Практичне заняття №8. «Розв’язання та усунення педагогічного конфлікту».
Мета заняття: засвоєння знань про усунення педагогічного конфлікту.
Практичне заняття №9. «Педагогічна творчість фахівця фізичної культури».
Мета заняття: розглянути педагогічну творчість фахівця фізичної культури.
Практичне заняття №10. «Адаптація молодого фахівця з фізичної культури до навчального закладу».
Мета заняття: набути знань про адаптацію молодого фахівця з фізичної культури до навчального закладу.
Практичне заняття №11. «Фахівець фізичної культури як дослідник».
Мета заняття: засвоєння знань про основні принципи науково-педагогічного дослідження.
Практичне заняття №12. «Фахівець фізичної культури як дослідник».
Мета заняття: засвоєння знань про методи науково-педагогічних досліджень та професійні якості фахівця.
Практичне заняття №13. «Співпраця фахівця фізичної культури з педагогічним колективом у фізичному вихованні молоді».
Мета заняття: розглянути співпрацю фахівця фізичної культури з педагогічним колективом у фізичному вихованні молоді.
Практичне заняття №14. «Підвищення кваліфікації та атестація фахівця з фізичної культури».
Мета заняття: вивчити посадові обов’язки та присвоєння кваліфікаційних категорій та педагогічних звань.
Практичне заняття №15. «Самоосвіта фахівця з фізичної культури як засіб підвищення його педагогічної майстерності».
Мета заняття: набути знань про самоосвіту фахівця з фізичної культури як засобу підвищення педагогічної майстерності.

Для заочної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. «Педагогічна майстерність фахівця з фізичної культури і спорту. Культура педагогічного спілкування».
Лекція 2. «Педагогічний конфлікт у професійній діяльності викладача. Розв’язання та усунення педагогічного конфлікту ».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Педагогічна майстерність фахівця з фізичної культури і спорту. Культура педагогічного спілкування».
Мета заняття: засвоєння знань про педагогічну майстерність фахівця з фізичної культури і спорту та культуру педагогічного спілкування.

Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота для денної форми освіти не передбачена.

Для заочної форми освіти
Передбачено виконання контрольної роботи.

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Контрольні заходи здійснюються у формі поточного та підсумкового контролю.

Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні:
1) 15-и поточних завдань. Поточні завдання виконуються письмово. Бездоганне виконання поточних завдань №1, №2, №3 оцінюється у 3 бали; поточне завдання №4, №5, №8, №9, №10, №11, №12, №13, №15 – 4 бали; поточні завдання №6 №7, №14 – 5 балів.
2) Модульні контрольні роботи складаються з 2-х теоретичних питань та 1-го практичного завдання: кожне теоретичне питання оцінюється в 5 балів, практичне завдання – 10 балів.
Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 20 балів.
Підсумковий контроль – екзамен.
Екзаменаційний білет з дисципліни складається з двох частин: теоретичної та практичної. Мінімальна кількість балів, що зараховується як позитивний результат, дорівнює 60 (за 100-бальною шкалою).
Перша частина включає 2 теоретичні питання рівної складності – кожне оцінюється максимум у 30 балів (всього 60 балів). Друга частина – практичне запитання, вірна відповідь, яка оцінюється в 40 балів.
Правильні відповіді на всі запитання білету дають змогу здобувачу вищої освіти отримати максимально можливу оцінку в 100 балів.

Для заочної форми здобуття освіти
Письмове опитування на практичному занятті №1 передбачає виконання 20 практичних завдань, кожне з яких оцінюється у 2 бали.
Контрольна робота має 4 теоретичних питання та 1 практичне завдання: теоретичні завдання оцінюються у 10 бали кожне, практичне – 20 балів. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 60 балів.
Підсумковий контроль – екзамен.
Екзаменаційний білет з дисципліни складається з двох частин: теоретичної та практичної. Мінімальна кількість балів, що зараховується як позитивний результат, дорівнює 60 (за 100-бальною шкалою).
Перша частина включає 2 теоретичні питання рівної складності – кожне оцінюється максимум у 30 балів (всього 60 балів). Друга частина – практичне запитання, вірна відповідь на яке оцінюється в 40 балів.
Правильні відповіді на всі запитання білету дають змогу здобувачу вищої освіти отримати максимально можливу оцінку в 100 балів.