Стратегічне планування та управління змінами у сфері охорони здоров’я

Обов'язкова дисципліна
Навчальна дисципліна професійної підготовки
Обсяг освітнього компонента: 
• у кредитах ЄКТС — 3.0; • у навчальних годинах — 90.
Розподіл навчальних годин (аудиторні заняття / самостійна робота): 
• очна форма — 30 / 60; • заочна форма — 14 / 76.
Кількість аудиторних занять за видами (лекції / практичні заняття / лабораторні заняття): 
• очна форма — 8 / 7 / 0; • заочна форма — 4 / 3 / 0.
Семестровий контроль: 
Залік.
Освітню компоненту забезпечує: 
Анотація: 

Мета вивчення дисципліни:
поглиблення компетентностей, у т.ч. у секторальному вимірі, здобувачів другого (магістерського рівня) вищої освіти щодо стратегічного планування та управління змінами в сфері охорони здоров’я, оволодіння методичними підходами щодо розробки, аналізу, обґрунтування та впровадження ефективних рішень в процесі стратегічного управління на національному, регіональному та місцевому рівнях в сфері охорони здоров’я на інноваційних засадах в умовах невизначеності, ризику та конфлікту.
Досягненню мети сприятимуть такі методи викладання та навчання:
- лекції: лекції-дискусії, лекції-бесіди, лекції-кейси;
- при виконанні завдань під час самостійної роботи та на практичних заняттях використовуються методи «Шість капелюхів» (індивідуальна форма проведення); «Відкритого Простору» (Open Space Technology) які активно використовуються для підготовки публічних/державних службовців в США, що дає можливість здобувачеві в ігровій цікавій формі набути знань), «Розгортання політики» та «П'ять чому».
«Шість капелюхів» – це психологічна рольова гра, сенс якої полягає в тому, щоб розглянути одну і ту ж проблемну ситуацію з 6 незалежних одна від одної точок зору. Це дозволяє сформувати найбільш повне уявлення про предмет дискусії та на логічному й емоційному рівнях оцінити переваги і недоліки.
«Відкритого Простору» (Open Space Technology) – це креативний метод провадження діалогу/дискусій в групах від 8 до 1000 осіб, що застосовується для стратегічного розвитку, пошуку рішень у проблемних ситуаціях, розвитку команд, у роботі в «групах по інтересах» і т.д.
«Розгортання політики» - методологія, яка використовується для планування, встановлення та доведення до відома виконавців цілей організації та оперативного аналізу її роботи, що забезпечує координацію всіх дій, спрямованих на досягнення правильно сформульованих стратегічних цілей.
«П'ять чому» — це ефективний інструмент, який використовує запитання для дослідження причинно-наслідкових зв'язків, що стоять за певною проблемою, виявлення причинних факторів і визначення першопричини. Розглядаючи логіку в сторону «Чому?», Ми поступово виявляємо весь ланцюжок послідовно пов'язаних причинно-наслідкових факторів, що впливають на проблему.
4) в умовах карантинних обмежень при переведенні на дистанційну форму навчання використовуються е-ресурси: з повним методичним забезпеченням для організації самостійної роботи здобувача; Google Classroom; можливості Google-форм.
Практичне значення та використання отриманих знань:
– формування стратегічного та тактичного мислення; вміння враховувати психологічні, комунікаційні, особистісні аспекти подолання супротиву змінам; розвиток лідерських якостей при організації роботи групи стратегічного планування; вміння представляти результати роботи групи стратегічного планування для суб’єктів публічного управління та адміністрування в сфері охорони здоров’я, а також громадськості; готовності брати на себе відповідальність в процесі прийняття стратегічних рішень.
Протягом вивчення дисципліни формуються наступні гнучки навички (softskills): креативність щодо розробки напрямів вдосконалення системи врядування, критичного мислення щодо державної регіональної політики та її адміністрування, публічного виступу з актуальних питань врядування, роботи в команді при реалізації принципу колегіальності у здійсненні врядування, а також лідерські якості, етичної поведінки, почуття відповідальності.
Тематика та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти

Лекційні заняття для ОП «Публічне управління сферою охорони здоров’я»:
Лекція 1. «Концепція і зміст стратегічного управління та управління змінами в сфері охорони здоров’я».
Лекція 2. «Роль та значення стратегічного управління в сфері охорони здоров’я в умовах постмодерного суспільств».
Лекція 3. «Сутність, принципи, етапи, організація процесу стратегічного планування. Формування робочої групи та визначення її ключових стейкхолдерів».
Лекція 4. «Стратегічний аналіз в сфері охорони здоров’я як метод визначення основних факторів впливу середовища»
Лекція 5. «Концепції стратегічного вибору та стратегічні рішення в сфері охорони здоров’я».
Лекція 6. «Нормативно-правове регулювання процесів стратегічного управління в Україні».
Лекція 7 «Реалізація стратегії та управління змінами в сфері охорони здоров’я».
Лекція 8. «Особливості стратегічного управління у сфері охорони здоров’я в контексті багаторівневого врядування в умовах правового режиму воєнного стану в Україні».

Практичні заняття для ОП «Публічне управління сферою охорони здоров’я»

Практичне заняття №1. «Сутність процесів стратегічного планування»
Мета заняття: володіти базовими знаннями про основні моделі та теорії стратегічного планування; розуміти переваги та принципи стратегічного підходу до управлінської діяльності в сфері охорони здоров’я; використовувати в практичній діяльності сучасні методи та технології передових шкіл стратегічного управління.

Практичне заняття №2. «Управління змінами в сфері охорони здоров’я у тому числі за умов воєнного стану та поствоєнного відновлення».
Мета заняття: здійснювати загальне управління процесом змін на різних етапах розвитку території чи сфері охорони здоров’я в умовах євроінтеграції, глобалізації та інформатизації суспільних процесів; володіти базовими знаннями про управління змінами в сфері охорони здоров’я; використовувати в практичній діяльності сучасні методи та технології та управління змінами в сфері охорони здоров’я.

Практичне заняття №3. «Підготовка процесу стратегічного планування в сфері охорони здоров’я»
Мета заняття: володіти навичками щодо створення робочої групи стратегічного планування та організації її діяльності в процесі стратегічного планування в сфері охорони здоров’я з метою подолання проблем в стратегічному плануванні, що пов’язані з наступними чинниками: – бюрократичність та недостатня координація; дефіцит моніторингу та оцінки; вплив корупції та конфліктних ситуацій.

Практичне заняття №4. «Партисипативне стратегічне планування в сфері охорони здоров’я»
Мета заняття: розуміти сутність, недоліки та переваги підходів до стратегічного планування: управлінського, експертного, партнерського та громадського; розробляти конкретні заходи щодо ініціації процесу стратегічного планування в сфері охорони здоров’я: зміст та суб'єкти; вміти ідентифікувати та систематизувати основних стейкхолдерів, виявляти групи впливу на процес стратегування: їх залучення чи нейтралізація;

Практичне заняття №5. «Проведення стратегічного аналізу в сфері охорони здоров’я».
Мета заняття: володіти базовими знаннями про основні інструменти та процедури стратегічного управління в сфері охорони здоров’я; вибирати та аналізувати інформацію з різних джерел, виконувати розрахунки, пов’язані з аналізом, оцінкою та обґрунтуванням конкретних управлінських рішень; використовувати сучасні методи та прийоми стратегічного аналізу, виробляти і обґрунтовувати варіанти поведінки об’єктів управлінського впливу на основі ситуаційного підходу в публічному управлінні; аналізувати зовнішнє і внутрішнє середовище об’єкту управління для вироблення стратегічних рішень, здійснювати PEST та SWOT-аналіз в сфері охорони здоров’я; проводити інституційне, інформаційно-комунікативне та ресурсне забезпечення інноваційних процесів в сфері охорони здоров’я.

Практичне заняття №6. «Формування системи цілей стратегічного розвитку в системі публічних закупівель».
Мета заняття: виробляти стратегічні варіанти розвитку суб’єктів управління та визначати пріоритети розвитку в сфері охорони здоров’я; аргументовано із залученням зацікавлених сторін визначати стратегічне бачення, місію, стратегічні цілі розвитку на національному, регіональному та місцевому рівнях в сфері охорони здоров’я; формувати ресурсні стратегії, розробляти стратегічні та оперативні плани управління ресурсами; координувати діяльність усіх служб і підрозділів публічної влади та організовувати взаємодію заінтересованих сторін у процесі публічного стратегічного управління, узгодження дій та спільну діяльність для забезпечення розвитку об’єкту управління.

Практичне заняття №7. «Моніторинг та оцінювання в стратегічному управлінні».
Мета заняття: отримати практичні навички щодо сучасних підходів моніторингу та оцінювання в стратегічному управлінні.

Для заочної форми здобуття освіти

Лекційні заняття для ОП «Публічне управління сферою охорони здоров’я»:
Лекція 1. «Концепція і зміст стратегічного управління та управління змінами в сфері охорони здоров’я. Роль та значення стратегічного управління в сфері охорони здоров’я в умовах постмодерного суспільств».
Лекція 2. «Сутність, принципи, етапи, організація процесу стратегічного планування. Формування робочої групи та визначення її ключових стейкхолдерів».
Лекція 3. «Стратегічний аналіз в сфері охорони здоров’я як метод визначення основних факторів впливу середовища»
Лекція 4. «Особливості стратегічного управління у сфері охорони здоров’я в контексті багаторівневого врядування в умовах правового режиму воєнного стану в Україні».

Практичні заняття для ОП «Публічне управління сферою охорони здоров’я»

Практичне заняття №1. «Підготовка та реалізація процесу стратегічного планування в сфері охорони здоров’я».
Мета заняття: розуміти сутність, недоліки та переваги підходів до стратегічного планування: управлінського, експертного, партнерського та громадського; розробляти конкретні заходи щодо ініціації процесу стратегічного планування в сфері охорони здоров’я: зміст та суб'єкти; вміти ідентифікувати та систематизувати основних стейкхолдерів, виявляти групи впливу на процес стратегування: їх залучення чи нейтралізація; володіти навичками щодо створення робочої групи стратегічного планування та організації її діяльності в процесі стратегічного планування в сфері охорони здоров’я з метою подолання проблем в стратегічному плануванні, що пов’язані з наступними чинниками: – бюрократичність та недостатня координація; дефіцит моніторингу та оцінки.

Практичне заняття №2. «Проведення стратегічного аналізу в сфері охорони здоров’я».
Мета заняття: володіти базовими знаннями про основні інструменти та процедури стратегічного управління в сфері охорони здоров’я; вибирати та аналізувати інформацію з різних джерел, виконувати розрахунки, пов’язані з аналізом, оцінкою та обґрунтуванням конкретних управлінських рішень; використовувати сучасні методи та прийоми стратегічного аналізу, виробляти і обґрунтовувати варіанти поведінки об’єктів управлінського впливу на основі ситуаційного підходу в публічному управлінні; аналізувати зовнішнє і внутрішнє середовище об’єкту управління для вироблення стратегічних рішень, здійснювати PEST та SWOT-аналіз в сфері охорони здоров’я; проводити інституційне, інформаційно-комунікативне та ресурсне забезпечення інноваційних процесів в сфері охорони здоров’я.

Практичне заняття №3. «Формування системи цілей стратегічного розвитку публічних закупівель в сфері охорони здоров’я».
Мета заняття: виробляти стратегічні варіанти розвитку суб’єктів управління та визначати пріоритети розвитку в сфері охорони здоров’я; аргументовано із залученням зацікавлених сторін визначати стратегічне бачення, місію, стратегічні цілі розвитку на національному, регіональному та місцевому рівнях в сфері охорони здоров’я; формувати ресурсні стратегії, розробляти стратегічні та оперативні плани управління ресурсами; координувати діяльність усіх служб і підрозділів публічної влади та організовувати взаємодію заінтересованих сторін у процесі публічного стратегічного управління, узгодження дій та спільну діяльність для забезпечення розвитку об’єкту управління.

Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота

Для денної форми здобуття освіти
не запланована

Для заочної форми здобуття освіти
не запланована
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Для денної форми здобуття освіти

Поточний контроль полягає у виконанні:

Поточний контроль полягає у виконанні:
1) виступу під час обговорення, дискусії, виконання тренінгових завдань на практичному занятті – 4 бали; доповнення під час обговорення, дискусії, виконання тренінгових завдань на практичному занятті – 1 бал; творчої демонстрації результатів дослідницької роботи здобувача за допомогою презентації або виконання індивідуального завдання – 3 бали. Бездоганна участь на кожному із семи практичних занять надає можливість отримати здобувачу 8 балів. (56 балів).
2) двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи передбачають відповіді на 22 тестових запитання. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 22 балів.
Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 22 бали. (44 балів)
Підсумковий контроль – залік. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.

Для заочної форми здобуття освіти

Поточний контроль полягає у виконанні:

1) завдань для самостійного опанування: виконання тесту для перевірки самостійного опанування теоретичного матеріалу – 20 балів; виконання практичного завдання на розв’язання конкретної ситуації – 25 балів; виконання та підготовка індивідуальної презентації з визначеної теми – 25 балів (70 балів)
2) активностей на практичному занятті:
- практичне заняття 1: захист власної розробки (виконання індивідуального завдання) – 5 балів, виступу під час обговорення, дискусії, виконання тренінгових завдань на практичному занятті – 4 бали; доповнення під час обговорення, дискусії на практичному занятті – 1 бал;
- практичне заняття 2: захист власної розробки (виконання індивідуального завдання) – 5 балів, виступу під час обговорення, дискусії, виконання тренінгових завдань на практичному занятті – 4 бали; доповнення під час обговорення, дискусії на практичному занятті – 1 бал;
- практичне заняття 3: захист власної розробки (виконання індивідуального завдання) – 5 балів, виступу під час обговорення, дискусії, виконання тренінгових завдань на практичному занятті – 4 бали; доповнення під час обговорення, дискусії на практичному занятті – 1 бал.
Підсумковий контроль – залік. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.

Результати навчання: 

ПРН1. Знати теоретичні та прикладні засади вироблення й аналізу публічної політики, основ та технологій прийняття управлінських рішень.
ПРН2. В частині: Розв’язувати складні задачі публічного управління та адміністрування, враховуючи вимоги законодавства [виявляти правові колізії та проблеми, розробляти проєкти нормативно-правових актів для їх усунення].
ПРН4. Використовувати сучасні статистичні методи, моделі, цифрові технології, спеціалізоване програмне забезпечення для розв’язання складних задач публічного управління та адміністрування.
ПРН6. Здійснювати ефективне управління інноваціями, ресурсами, ризиками, проєктами, змінами, якістю, застосовувати сучасні моделі, підходи та технології, міжнародний досвід при проєктуванні та реорганізації управлінських та загально-організаційних структур.
ПРН7. Уміти розробляти національні/регіональні програмні документи щодо розвитку публічного управління, використовуючи системний аналіз і комплексний підхід, а також методи командної роботи.
ПРН8. Уміти здійснювати ефективну комунікацію, аргументувати свою позицію, використовувати сучасні інформаційні та комунікаційні технології у сфері публічного управління та адміністрування на засадах соціальної відповідальності, правових та етичних норм.
ПРН10. Представляти органи публічного управління й інші організації публічної сфери та презентувати для фахівців і широкого загалу результати їх діяльності.
ПРН11. Розробляти обґрунтовані управлінські рішення з урахуванням питань європейської та євроатлантичної інтеграції, враховувати цілі, наявні законодавчі, часові та ресурсні обмеження, оцінювати політичні, соціальні, економічні та екологічні наслідки варіантів рішень.
ПРН12. Планувати і здійснювати наукові та прикладні дослідження у сфері публічного управління та адміністрування, включаючи аналіз проблематики, постановку цілей і завдань, вибір та використання теоретичних та емпіричних методів дослідження, аналіз його результатів, формулювання обґрунтованих висновків.
ПРН 13 (визначено ЗВО-ПУСОЗ). Розробляти і впроваджувати політику, програми, проєкти на рівні громади та закладу охорони здоров’я за умов реформування системи охорони здоров’я, модернізації системи громадського здоров’я, а також в ситуаціях невизначеності, ризику і криз.
ПРН19 (визначено ЗВО-ПУСОЗ). Уміти використовувати механізми забезпечення стійкого фінансування системи охорони здоров’я, у тому числі окремих суб’єктів сфери охорони.

m772512 ▪ 2025 рік