Інституційна організація публічної влади в Україні в умовах системних реформ та зовнішньополітичних викликів
Мета вивчення дисципліни: поглиблення компетентностей, у т.ч. у секторальному вимірі, студентів щодо інституційної організації публічної влади задля здійснення ефективної діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування та налагодження відповідних управлінських взаємодій поміж ними, зокрема в умовах системних реформ та зовнішньополітичних викликів.
Досягненню мети сприятимуть наступні методи та форми викладання та навчання:
Методи:
за особливостями навчально-пізнавальної діяльності: при проведенні лекцій (вивчення теоретичного матеріалу) використовується пояснювально-ілюстративний та пояснювальний метод викладання і репродуктивний метод студента. При проведенні практичних занять використовуються інструктивно-практичний метод викладання і продуктивно-практичний метод студента, пояснювально-спонукальний метод викладання і частково-пошуковий метод студента, проблемного виконання, частково-пошуковий (евристичний), дослідницький;
для формування пізнавальних інтересів використовуються наступні методи при проведенні лекцій та практичних занять: опори на життєвий та професійний досвід студентів, пізнавальних ігор, створення ситуації новизни навчального матеріалу, створення відчуття успіху в навчанні, “робота в групах”, стимулювання обов'язку і відповідальності в навчанні, контролю і самоконтролю за ефективність навчально-пізнавальної діяльності, індивідуалізації навчального процесу;
Форми проведення занять: навчальні заняття (лекції, практичні заняття як в очній формі, так і он-лайн, а також консультації); виконання індивідуальних завдань на практичних заняттях та під час самостійної роботи, контрольні заходи, самостійна робота. Використовується індивідуальна та групова форма роботи студентів з застосуванням Google-класів та Google-форм.
Практичне значення та використання отриманих знань: поглиблення знань про організацію врядування на різних рівнях територіальної організації; уміння аналізувати систему владних відносин між органами публічної влади та на основі інноваційних підходів, визначати шляхи удосконалення системи врядування на різних рівнях територіально-управлінської системи; навички щодо узгодження загальнодержавних і місцевих інтересів, збалансування інтересів місцевого самоврядування та органів державної влади; особливості роботи органів публічної влади в умовах системних реформ та зовнішньополітичних викликів.
Протягом вивчення дисципліни формуються наступні гнучки навички (softskills): креативність щодо розробки напрямів вдосконалення системи врядування, критичного мислення щодо державної регіональної політики та її адміністрування, публічного виступу з актуальних питань врядування, роботи в команді при реалізації принципу колегіальності у здійсненні врядування, а також лідерські якості, етичної поведінки, почуття відповідальності.
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Державна територія України та механізми забезпечення її цілісності».
Лекція 2. «Методологічні питання територіального поділу України».
Лекція 3. «Розвиток територіального устрою України в умовах політики децентралізації».
Лекція 4. «Територіальний процес в Україні».
Лекція 5-6. «Організація політико-управлінської системи на загальнонаціональному рівні врядування».
Лекція 7-8. «Організація державної влади на регіональному, субрегіональному та місцевому рівнях».
Лекція 9. «Муніципальна влада як форма здійснення публічної влади».
Лекція 10. «Територіальна громада у системі місцевого самоврядування».
Лекція 11. «Представницькі органи у системі місцевого самоврядування».
Лекція 12. «Виконавчі органи та виборні посадові особи у системі місцевого самоврядування».
Лекція 13. «Факультативні елементи у системі місцевого самоврядування»
Лекція 14. «Загальні засади міжурядових взаємодій у системі врядування».
Лекція 15. «Організація публічної влади в Україні в умовах спеціальних режимів врядування».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Національна традиція організації публічної влади та її врахування в умовах адміністративних перетворень».
Мета заняття: проаналізувати вітчизняний досвід організації публічної влади та її територіальних основ.
Практичне заняття №2. «Закордонні моделі організації публічного управління як зовнішньополітичні орієнтири системних реформ».
Мета заняття: проаналізувати закордонний досвід організації публічного управління та територіальних основ публічної влади та порівняти їх із вітчизняною моделлю.
Практичне заняття №3. «Європейські стандарти організації місцевого та регіонального самоврядування: механізми втілення в процесі інституційних перетворень».
Мета заняття: здійснити аналіз міжнародних документів з регіонального управління та місцевого самоврядування.
Практичне заняття №4. «Оптимізація територіальних основ публічної влади в Україні як умова та напрямок політики децентралізації».
Мета заняття: обговорити проблеми та перспективи реформування територіальних основ публічної влади в Україні в умовах зовнішньополітичних викликів.
Практичне заняття №5. «Органограмування здійснення врядування як інструмент організаційних перетворень на рівні загальнодержавних інститутів, регіонів та територіальних громад».
Мета заняття: розкрити статус органів державної влади на національному рівні (в контексті різних форм правління), місцевих органів державної влади у системі публічної влади, територіальних громад, органів місцевого самоврядування та побудувати організаційну модель здійснення публічної влади на територіальному рівні в Україні в умовах системних реформ та зовнішньополітичних викликів.
Практичне заняття №6. «Взаємовідносини між органами публічної влади в процесі організаційних перетворень врядування».
Мета заняття: розглянути основні форми та види взаємодії між органами публічної влади на територіальному рівні в умовах системних реформ.
Практичне заняття №7. «Перспективи адміністративного реформування в Україні в умовах системних реформ та зовнішньополітичних викликів».
Мета заняття: обговорити основні напрями реформування вітчизняній моделі публічного управління на національному та територіальному рівнях.
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Територіальні основи публічної влади в Україні в умовах системних змін».
Лекція 2. «Організація державної влади на загальнонаціональному, регіональному та місцевому рівнях».
Лекція 3. «Муніципальна влада як форма здійснення публічної влади».
Лекція 4. «Інституційна організація місцевого самоврядування».
Лекція 5. «Загальні засади міжурядових взаємодій у системі врядування».
Лекція 6. «Організація публічної влади в Україні в умовах спеціальних режимів врядування».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Національна традиція організації публічної влади та Європейські стандарти місцевого самоврядування».
Мета заняття: проаналізувати вітчизняний досвід організації публічної влади та її територіальних основ та обговорити теоретичні основи місцевого самоврядування та міжнародні документи щодо самоврядування.
Практичне заняття №2. «Аналіз причин та результатів політики оптимізації територіальних основ публічної влади в Україні. Закордонні моделі організації публічного управління».
Мета заняття: обговорити проблеми та перспективи реформування територіальних основ публічної влади в Україні в умовах зовнішньополітичних викликів та проаналізувати закордонний досвід організації публічного управління та територіальних основ публічної влади.
Практичне заняття №3. «Органограмування здійснення врядування на рівні загальнодержавних інститутів, регіонів та територіальних громад»
Мета заняття: розкрити статус органів державної влади на національному рівні (в контексті різних форм правління), місцевих органів державної влади у системі публічної влади, територіальних громад, органів місцевого самоврядування та побудувати організаційну модель здійснення публічної влади на територіальному рівні в Україні в умовах системних реформ та зовнішньополітичних викликів.
Практичне заняття №4. «Перспективи адміністративного реформування в Україні в контексті взаємовідносин між органами публічної влади».
Мета заняття: розглянути основні форми та види взаємодії між органами публічної влади на територіальному рівні в умовах системних реформ та обговорити основні напрями реформування вітчизняній моделі публічного управління на національному та територіальному рівнях.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Не передбачено
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні
1) 2-ох індивідуальних поточних завдань (навчальні завдання №1 і №2). Індивідуальні поточні завдання виконуються письмово і полягають в розв’язуванні типових задач відповідно до мети та завдань практичних занять №4 і №6. Бездоганне виконання індивідуального поточного завдання №1 оцінюється у 5 балів; індивідуальних поточного завдання №2 – 10 балів;
2) двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин та проводяться у формі комп’ютерного тестування. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 25 балів;
3) завдань до 7-мі практичних занять. Здобувач повинен проявити свою творчість і креативність; поглибити інтерес до науки і проведенню наукових досліджень; розвивати культуру мови, уміння та навички публічного виступу. Бездоганне виконання завдань до практичних занять та активна участь у дискусії оцінюється у 5 балів за кожне практичне заняття.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний (у випадку онлайн навчання – письмовий). Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.
Для заочної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні
1) 2-ох індивідуальних поточних завдань (навчальні завдання №1 і №2). Індивідуальні поточні завдання виконуються письмово і полягають в розв’язуванні типових задач відповідно до мети та завдань практичних занять №2 і №4. Бездоганне виконання індивідуального поточного завдання №1 оцінюється у 5 балів; індивідуальних поточного завдання №2 – 10 балів;
2) 10-ті тестових завдань для перевірки знань Конституції України та окремих Законів України. Бездоганне виконання тестових завдань становить 45 балів;
3) завдань до 4-х практичних занять. Здобувач повинен проявити свою творчість і креативність; поглибити інтерес до науки і проведенню наукових досліджень; розвивати культуру мови, уміння та навички публічного виступу. Бездоганне виконання завдань до практичних занять №1, №2, №3, №4 та активна участь у дискусії оцінюється у 10 балів за кожне практичне заняття.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний (у випадку онлайн навчання – письмовий). Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.
ПРН2. Розв’язувати складні задачі публічного управління та адміністрування, враховуючи вимоги законодавства, виявляти правові колізії та проблеми, розробляти проєкти нормативно-правових актів для їх усунення.
ПРН6. Здійснювати ефективне управління інноваціями, ресурсами, ризиками, проєктами, змінами, якістю, застосовувати сучасні моделі, підходи та технології, міжнародний досвід при проєктуванні та реорганізації управлінських та загально-організаційних структур.
ПРН7. Уміти розробляти національні/регіональні програмні документи щодо розвитку публічного управління, використовуючи системний аналіз і комплексний підхід, а також методи командної роботи
ПРН10. Представляти органи публічного управління й інші організації публічної сфери та презентувати для фахівців і широкого загалу результати їх діяльності.
ПРН12. Планувати і здійснювати наукові та прикладні дослідження у сфері публічного управління та адміністрування, включаючи аналіз проблематики, постановку цілей і завдань, вибір та використання теоретичних та емпіричних методів дослідження, аналіз його результатів, формулювання обґрунтованих висновків.
Визначені ЗВО для ОПП ДУМС
ПРН13. Здатність розробляти стратегічні плани, програми та проєкти у сфері державного управління та місцевого, здійснювати їх інформаційне, методичне, матеріальне, фінансове та кадрове забезпечення, враховуючи інноваційні технології та особливості регіональної політики.
ПРН14. Демонструвати розуміння та сприйняття принципів етичної поведінки, доброчесності та боротьби з проявами корупції.