Патології опорно-рухового апарату

Мета вивчення дисципліни – отримання базових знань про будову, топографі, функціонування та патологію  органів опорно-рухового апарату, з'ясування  статевих та індивідуальних особливостей, аномальних змін, впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища. Придбання вміння визначати патології органів опорно-рухового апарату. Набуття навичок «читання» рентгенівських знімків з визначенням норми та патології. Набуття компетентності з навиків здійснення безпечної діяльності.
Практичне значення та використання отриманих знань: знання аномальних змін будови, топографії та функції  органів опорно-рухової системи у дорослої людини, та у дітей. Визначення впливу статевих відмінностей та індивідуальної мінливісті, впливу соціальних і екологічних чинників на патологічні процеси опорно-рухового апарату. Придбання навичок аналізувати взаємозалежність всіх систем організму людини,та володіння практичними навичками, засвоєння основних методів  дослідження стану опорно-рухового апарату («читання» рентгенівських знімків, сканів комп’ютерної томографії, магнітно-резонансної томографії в порівнянні з  фізіологічною нормою, вимірювання розмірів частин скелета, сили м’язів  та ін..). Вміння знаходити , проектувати органи опорно-рухової системи та їх частини з іншими анатомічними утвореннями (судини, нерви, реґіонарні лімфатичні вузли). Визначення фізико-хімічних закономірностей процесів, які відбуваються нормі та при патології  в скелетні та м’язові тканині  (рух крові, лімфовідток, транспорт інтерстиціальної рідини, медіаторів, гормонів, передача нервового імпульсу). Вміння надавати рекомендації щодо вибору обладнання для забезпечення проведення діагностики та лікування патології опорно-рухового апарату.

Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття: 
Лекція 1. «Анатомо-фізіологічні принципи будови організму людини. Поняття про патологію. Особливості обстеження хворих з травмами опорно-рухового апарату»
Лекція 2. «Опорно-руховий апарат. Скелет: його відділи та функції. Кістка як орган. Будова та класифікація кісток. Переломи кісток, їх класифікація і лікування»
Лекція 3. «Опорно-руховий апарат. Скелет тулуба. Переломи та травматичні ушкодження кісток тулуба. Іммобілізація. Сучасне лікування травм хребта»
Лекція 4. «Опорно-руховий апарат. Скелет верхньої та нижньої кінцівки. Переломи та травматичні ушкодження кісток верхньої та нижньої кінцівки» 
Лекція 5. «Опорно-руховий апарат. Сполучення кісток. Класифікація сполучень кісток. Біомеханіка суглобів. Травматичні ушкодження суглобів. Вивихи, діагностика та лікування»
Лекція 6. «Скелет голови-череп. Особливості травматичного ушкодження кісток черепа. Переломи кісток черепа. Діагностика. Лікування»
Лекція 7. «Міологія-наука про м’язи. Будова посмугованих м’язів, класифікація, функції. Біомеханіка груп мязів. Травматичні ушкодження м’язової системи»
Лекція 8. « М’язи тулуба. Дихальні м’язи. М’язи верхньої та нижньої кінцівки. Вроджена патологія м’язового апарату.»
Лекція 9. «Бойові травми. Тактика надання допомоги при травматичному шоці»
Лекція 10. «Політравма. Травматична хвороба. Синдром тривалого стискання»
Лекція 11. «Вроджені вади опорно-рухового апарату (дисплазія, вивихи кульшового суглобу, клишоногість, кривошия»
Лекція 12. «Дегенеративно-деструктивні хвороби хребта. Остеохондроз хребта. Діагностика. Лікування»
Лекція 13. «Дегенеративно-деструктивні хвороби суглобів. Коксартроз. Діагностика. Лікування»
Лекція 14. «Запальні захворювання системи опори і руху»
Лекція 15. «Пухлинні захворювання опорно-рухового апарату. Діагностика. Лікування»

Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Пошкодження м’яких тканин- забої, розриви зв’язок, м’язів, сухожилків»
Мета заняття: Закріплення теоретичного матеріалу.
Практичне заняття №2. «Осьовий скелет та грудна клітка. Патологічні форми грудної клітки.  Порушення постаті. Вплив факторів на розвиток кісткової тканини»
Мета заняття: Закріплення теоретичного матеріалу, знання будови, топографії та функціонального значення скелету людини, дослідження аномальних змін; та патології кісток, з’ясування статевих відмінностей та індивідуальної мінливості скелетної системи, впливу соціальних і екологічних чинників на будову опорно-рухового апарату.
Практичне заняття №3. «Сполучення кісток. Безперервні з’єднання. Сколіоз. Кіфоз. Методи визначення та лікування. Вплив факторів на порушення постави людини»
Мета заняття: Закріплення теоретичного матеріалу, знати основи біомеханіки опорно-рухового апарату людини при проектуванні та дослідженнях.
Практичне заняття №4. «Артропатії. Діабетична артропатія. Псоріатична артропатія»
Мета заняття: Закріплення теоретичного матеріалу, розкрити значення базових знань з анатомії (морфології) для розуміння закономірностей руху крові, лімфо відтоку.
Практичне заняття №5. «Запальні захворювання суглобів, кістково-суглобовий туберкульоз»
Мета заняття: Придбання вміння визначати положення органів та їх частин, вимірювати розміри, проектувати на поверхні тіла людини; набуття навичок «читання» рентгенівських знімків, морфологічних методів дослідження на макро- і мікроскопічному рівнях.
Практичне заняття №6. «Реабілітація пацієнтів з травмами опорно-рухового апарату»
Мета заняття: Придбання вміння вимірювати показники функціонального стану органів, набуття навичок «читання» рентгенівських знімків, морфологічних методів дослідження на макро- і мікроскопічному рівнях.
Практичне заняття №7. «Реабілітація пацієнтів з дегенеративно-деструктивними хворобами опорно-рухового апарату»
Мета заняття: Придбання вміння вимірювати та аналізувати показники функціонального стану органів, набуття навичок оцінки досліджень.

Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
 

5 Індивідуальна робота

Для денної форми здобуття освіти
Підготовка до практичних занять та заліку впродовж семестру.

Для заочної форми здобуття освіти
Контрольна робота. Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції. Робота містить 40 теоретичних питань у вигляді тесту. Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні: 
1) індивідуальних поточних завдань, які виконуються в письмовому вигляді або у вигляді презентації і полягають в демонстрації відповідно до мети та завдань практичних занять. Бездоганне виконання індивідуального поточного завдання №1 оцінюється у 9 балів; індивідуальних поточних завдань №2 і №3 – 8 балів; індивідуальних поточних завдань №4 – 5 балів, №5 і №6 – 10 балів;

2) двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин та проводяться у письмові формі. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 25 балів.
Підсумковий контроль – залік. Залік усний. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.

Для заочної форми здобуття освіти
Оцінювання результатів навчання з дисципліни здійснюється за накопичувальною системою, яка дає можливість здобувачеві протягом семестру отримати максимально 100 балів.
Поточний контроль полягає у виконанні:
1) контрольної роботи. Контрольна робота виконується письмово і полягає в розв'язуванні типових задач відповідно до мети та завдань роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 60 балів. Захист контрольної роботи – 20 балів;
2) виконання двох практичних робіт. Практичні роботи виконуються письмово і полягають в розв'язуванні типових задач відповідно до мети та завдань роботи. Бездоганне виконання лабораторних робіт оцінюється у 10 балів.
 Політика освітнього процесу та умови допуску до підсумкового контролю
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 
Викладач на першому занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів.
Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій. 
Виконаний не свій варіант завдання здобувачем не оцінюється. 
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається. 
Відсутність здобувача на заліку або на контрольній роботі відповідає оцінці «0». 
Складання/перескладання заліку – за встановленим деканатом розкладом. Під час лекції, лабораторного (практичного) заняття, МКР, заліку здійснювати телефонні дзвінки забороняється. 
Під час розв’язання задач на МКР та заліку дозволяється користуватися довідниками.
Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів з дисципліни.