Психологія та педагогіка вищої школи

Мета вивчення дисципліни: забезпечити загальну теоретико-практичну психолого-педагогічну підготовку майбутніх докторів філософії (PhD), яка слугуватиме ефективному опануванню їхнього фаху та науково-дослідній професіоналізації; формування психологічної і просвітницької компетентності як компоненту складової підготовки докторів філософії та розвиток психолого-педагогічної культури, спрямованої на розвиток моральних, інтелектуальних особливостей, творчого потенціалу майбутнього науковця; опанування теоретичних, методологічних, концептуальних та інноваційних методів викладання навчальних у системі університетської освіти.
Завдання дисципліни: ознайомити з теоретичними засадами та практичними методами/прийомами педагогіки і психології вищої школи; сприяти усвідомленню особливостей наукової психолого-педагогічної діяльності та шляхів її опанування; розвивати здатність влучно застосовувати прийоми, форми, методи, засоби і техніки психолого-педагогічних взаємодій з метою підвищення продуктивності фахової і наукової діяльності; сформувати уявлення про закономірності розвитку освіти, процесу навчання і виховання здобувачів, їх наукової та професійної підготовки відповідно до чинних стандартів, потреб і вимог суспільного загалу; ознайомити з інноваційними технологіями, формами організації, методами, засобами навчання, виховання, психологічної підтримки і фасилітації в системі вищої освіти; сприяти розвитку професійно-наукової ідентичності та постанню морально-етичних і духовних рис-якостей особистості. 
Практичне значення та використання отриманих знань: оволодіння прикладними уміннями-навичками, а саме ‒ створення сприятливих умов для становлення гармонійно розвиненої особистості; формування навичок підтримки власного ментального здоров’я; вміння психологічно обґрунтувати професіограму сучасного фахівця вищої кваліфікації, формуванням уміння визначати оптимальний шлях вирішення психолого-педагогічних проблем; виявлення соціокультурних і психологічних-дидактичних чинників соціалізації особистості фахівця, проєктування індивідуальної траєкторії професійного становлення здобувача; розробка методів фахової орієнтації з урахуванням кваліфікаційних вимог; інтеграція, систематизація психологічних знань про механізми підвищення ефективності організації навчального процесу у вищій школі.
Тематика та види навчальних занять

Лекційні заняття
Модуль 1. Педагогіка.
Лекція 1. «Педагогічний процес у вищій школі».
Лекція 2. «Методи, форми і засоби навчання у ЗВО».
Лекція 3. «Науково-педагогічна діяльність викладача вищої школи».
Лекція 4.  «Педагогічне дослідження».
Модуль 2. Психологія.
Лекція 5. «Психологія у структурі вищої освіти».
Лекція 6. «Психологія особистості. Сучасні теорії і практики». 
Лекція 7. «Спілкування як засновок формування колективу. Конфлікти та шляхи їх подолання».
Лекція 8. «Образ сучасного викладача закладу вищої освіти».

Практичні заняття
Модуль 1. Педагогіка.
Практичне заняття № 1.  «Педагогічний контроль у вищій школі».
Мета заняття: проаналізувати сучасний стан проведення контрольних заходів у ЗВО; визначити основні складові проміжного та підсумкового контролю.
Практичне заняття № 2. «Особливості методики викладання у вищій школі».
Мета заняття: визначити предмет і завдання педагогіки вищої школи; означити віхові форми, шляхи і засоби викладання у ЗВО.
Практичне заняття № 3. «Якість і менеджмент вищої освіти».
Мета заняття: розглянути концепції оволодіння  уміннями та навичками педагогічної майстерності; проаналізувати засновки ефективного управління освітнім простором ЗВО».
Модуль 2. Психологія.
Практичне заняття № 4. «Науковий апарат психології вищої школи».
Мета заняття: визначити основні поняття, конструкти, категорії, методи, принципи, механізми, технології, засоби і техніки у системі вищої освіти.
Практичне заняття № 5. «Методологія організації освітнього простору ЗВО з позицій психологічної науки».  
Мета заняття: проаналізувати роль та значення психологічного налаштування особистості до здобуття знань, умінь і навичок; розглянути засади ергономічності часопростору навчання у ЗВО.
Практичне заняття № 6. «Ефективна комунікація як запорука реалізації індивідуальної і загальної траєкторії наукового пошукування».
Мета заняття: охарактеризувати форми комунікативних взаємодій і бар’єрів з позицій психологічних рефлексій при здійсненні науково-дослідних розвідок. 
Практичне заняття № 7. «Індивідуальність пошукувача-дослідника та його науково-ціннісна зорієнтованість».
Мета заняття: визначити основні риси-якості особистості дослідника як детермінанти успішної реалізації пошукового проєкту; проаналізувати умови ефективності пізнання. 

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Поточний контроль: 
Активна робота на практичних заняттях – 4 бали (повний конспект контрольних запитань з теми ‒ 1 б.; участь у ділових іграх, дискусіях, брифінгах в разі, якщо відповідь/доповнення буде змістовною та аргументованою ‒ 1 б.; експрес-тестування, стандартизовані тести ‒ 1 б., створення тематичної міні-презентації (доповідь/есе або кейс-стаді) – 1 б.). 
Виконання двох модульних контрольних робіт. Кожна модульна контрольна робота складається з теоретичної частини (10 тестових запитань по 2 бали) та практичної частини (2 завдання по 8 балів), всього за кожну модульну контрольну – 36 балів. Практичні завдання диференціюється за рівнем складності від репрезентативного рівня демонстрації знань (відповіді на запитання) до творчого креативного,  у вирішені кейсів.  

Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач – 100 балів. На екзамені здобувач відповідає по білетах, у яких три запитання (одне теоретичне і два практичних), відповідь на перше запитання оцінюєтеся до 20 б., кожна відповідь з практичної частини білету становить максимально 40 балів.

Політика освітнього процесу
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, дотримуючись принципів академічної доброчесності; відвідувати консультації викладача за наявності незрозумілих питань. Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів навчальної діяльності та термінів контрольних заходів. Викладач зобов’язаний здійснювати консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій. Невиконання здобувачем МКР оцінюється у 0 балів, перескладання модулів відбувається за встановленим деканатом розкладом. Здобувач допускається до заліку, якщо самостійно і логічно відтворює фактичний і теоретичний матеріал та наводить приклади; володіє навчальним матеріалом і використовує набуті знання, уміння у стандартних ситуаціях; самостійно виконує практичні завдання відповідно до методичних рекомендацій; робить релевантні висновки з опрацьованого матеріалу.