Філософія та методологія наукових досліджень

Обов'язкова дисципліна
Навчальна дисципліна загальної підготовки
Обсяг освітнього компонента: 
• у кредитах ЄКТС — 4.0.
Кількість аудиторних занять: 
15 лекцій, 7 практичних занять..
Самостійна робота: 
76 годин.
Семестровий контроль: 
Екзамен.
Освітню компоненту забезпечує: 
Анотація: 

Мета вивчення дисципліни: забезпечити загальну теоретико-практичну підготовку майбутніх докторів філософії (PhD), ознайомити з філософсько-методологічними засадами розвитку наукового знання і фундаментальних методів та принципів організації наукової роботи, які відкривають дорогу до пошуків рішення різноманітних наукових задач, і дозволяють усвідомити місце конкретного наукового дослідження в системі наукового знання та його соціальне значення.

Практичне значення та використання отриманих знань:
Розуміння особливостей філософії та методології як невід’ємних складових науки загалом і кожної наукової дисципліни зокрема та фундаменту наукового світогляду кожного науковця; усвідомлення основних етичних складових науки та етичних норм наукової діяльності; розуміння фундаментальних філософсько-методологічних проблем наукового пізнання, основних моделей структури та розвитку наукового знання; усвідомлення філософсько-методологічних засад творчих процесів у науковій діяльності.
 Тематика та види навчальних занять
    
Для денної форми здобуття освіти

Лекційні заняття

Лекція 1 «Предмет філософії та методології науки».
Лекція 2 «Наука та науковий світогляд».
Лекція 3 «Виникнення науки й основні етапи її розвитку».
Лекція 4 « Особливості сучасної науки».
Лекція 5 «Основні засади науки».
Лекція 6 «Наука в соціокультурному контексті».
Лекція7 «Моральні норми і цінності науки».
Лекція 8«Етос сучасної науки і професіоналізм».
Лекція 9 «Філософсько-методологічний контекст структури та динаміки наукового пізнання».
Лекція 10 «Філософсько-методологічна специфіка наукового знання».
Лекція 11 «Філософські аспекти методу та методології».
Лекція 12 «Філософсько-методологічні проблеми раціоналізму та творчості».
Лекція 13 «Філософсько-методологічні проблеми історичних моделей науки».
Лекція 14 «Функції науки і наукове дослідження». 
Лекція 15 «Філософія техніки».

Практичні заняття

Практичне заняття 1 «Філософія. Методологія. Наука». 
Отримання завдання для реферату.
 Мета заняття: придбання навичок з опису та вивчення  поняття  «Філософія. Методологія. Наука».
Практичне заняття 2 «Ідентифікація і верифікація моделей, корегування моделі під час експлуатації» 
Мета заняття: придбання навичок з опису та вивчення поняття « Ідентифікація і верифікація моделей, корегування моделі під час експлуатації». 
Практичне заняття 3 «Еволюція науки» 
Мета заняття: придбання навичок з вивчення еволюції науки.
Практичне заняття 4 «Сучасна наука і суспільство» 
Мета заняття: придбання навичок з вивчення сучасної науки та суспільства.
Практичне заняття 5 « Морально-етичні норми і цінності науки» 
Мета заняття: придбання навичок з вивчення морально-етичних норм та цінностей науки.
Практичне заняття 6 «Філософське-методологічні аспекти структури та динаміки наукового знання» 
Мета заняття: придбання навичок з використання філософське-методологічних аспектів структури та динаміки наукового знання на практиці. 
Практичне заняття 7 «Метод. Методика. Методологія. Філософсько-методологічні проблеми наукової творчості».
Мета заняття: придбання навичок з вивчення методів, методики, методології та  філософсько-методологічної проблеми наукової творчості.

 Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів.
Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи та реферат. Складають усний екзамен.
Модульні контрольні роботи виконуються у письмовій формі. Модульна контрольна робота складається з теоретичної та практичної частини. 
Модульна контрольна робота 1 – максимальна оцінка 22 бали. 
Модульна контрольна робота 2 – максимальна оцінка 22 бали.
Оцінка виконання наукового реферату враховує: дотримування  графіку роботи; якість аналізу та  глибину обґрунтування; дотримування  вимог стандартів, насамперед бібліографічних. 
Критерій оцінки захисту наукового реферату включають: якість доповіді; ступінь володіння матеріалом; аргументованість відповідей на запитання; вміння захищати обрану точку зору.
Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (3 запитання). 
Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів, мінімальна оцінка становить 60 балів.

Політика освітнього процесу
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, дотримуючись принципів академічної доброчесності; відвідувати консультації викладача за наявності незрозумілих питань. Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів навчальної діяльності та термінів контрольних заходів. Викладач зобов’язаний здійснювати консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій. Невиконання здобувачем МКР оцінюється у 0 балів, перескладання модулів відбувається за встановленим деканатом розкладом. Здобувач допускається до заліку, якщо самостійно і логічно відтворює фактичний і теоретичний матеріал та наводить приклади; володіє навчальним матеріалом і використовує набуті знання, уміння у стандартних ситуаціях; самостійно виконує практичні завдання відповідно до методичних рекомендацій; робить релевантні висновки з опрацьованого матеріалу.
 

Результати навчання: 

ПРН1. Мати передові концептуальні та методологічні знання з комп’ютерної інженерії і на межі предметних галузей, а також дослідницькі навички, достатні для проведення наукових і прикладних досліджень на рівні останніх світових досягнень з комп’ютерної інженерії, ІТ-інфраструктур та інформаційних технологій, отримання нових знань та/або здійснення інновацій.
ПРН3. Глибоко розуміти загальні принципи та методи комп’ютерної інженерії а також методологію наукових досліджень, застосувати їх у власних дослідженнях у сфері інформаційних технологій та у викладацькій практиці.
ПРН4. Розробляти та реалізовувати наукові та/або інноваційні інженерні проекти, які дають можливість переосмислити наявне та створити нове цілісне знання та/або професійну практику і розв’язувати значущі наукові та технологічні проблем комп’ютерної інженерії з дотриманням норм академічної етики і врахуванням соціальних, економічних, екологічних та правових аспектів.
ПРН5. Формулювати і перевіряти гіпотези; використовувати для обґрунтування
висновків належні докази, зокрема, результати теоретичного аналізу, експериментальних досліджень і математичного та/або комп’ютерного моделювання, наявні літературні дані.
ПРН11. Вміти створювати нові методи експериментальної та розрахункової оцінки характеристик і параметрів комп’ютерних систем, мереж та компонентів, аналізувати результати наукових досліджень та передбачати наслідки їх впровадження.
 

2024 рік