Педагогічна практика за професійним спрямуванням

1.1.    Програма з педагогічної практики здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії за спеціальністю 131 - освітньо-наукової програми Прикладна механіка регламентує форми, організацію, здійснення та захист проходження педагогічної практики аспірантів. Вона є однією із форм організації освітнього процесу і невід’ємною складовою освітньої (професійної або наукової) програми підготовки фахівців. Практика організовується та проводиться відповідно до вимог п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 N 261 «Про затвердження порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у вищих навчальних закладах (наукових установах)» (зі змінами та доповненнями від 3 квітня 2019 р. N 283); положення «Про організацію освітнього процесу в ОНПУ» від 03 жовтня 2019 р. № 34; положення «Про порядок підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії» від 6 березня 2020 року № 21 ; положення «Про проведення практичної підготовки здобувачів вищої освіти в Одеському національному політехнічному університеті» № 276-в від 31.05.2019 р.; Типової навчальної програми педагогічного практикуму за професійним спрямуванням (для здобувачів вищої освіти третього (освітньо-наукового рівня) всіх спеціальностей) від 16.05.2016 р.
1.2.    Педагогічна практика (далі - Практика) є складовою частиною
освітнього процесу здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії, обов’язковим компонентом підготовки науково-педагогічних працівників, що забезпечується поєднанням теоретичної підготовки з практикою. Набуття практичних умінь аспіранта   −    здійснювати розроблення навчально-
методичного забезпечення і проведення лекційних, семінарських (практичних) занять, відбувається безпосередньо під час проходження педагогічної практики.
Об’єктом практики є науково-педагогічна діяльність у закладі вищої освіти, а предметом - закономірності, прийоми, способи, методи та засоби науково-педагогічної діяльності, зумовлені її цілями, завданнями і змістом.
1.3.    Базою проходження практики є Національний університет «Одеська політехніка». Організатором практики є кафедри вищої математики та моделювання систем, динаміки машин та механічної інженерії, які здійснюють підготовку доктора філософії за спеціальністю 131 – Прикладна механіка або кафедра, за якою закріплений науковий керівник. Крім того, аспірант за бажанням може пройти педагогічну практику на кафедрах (підрозділах) сторонніх організацій 2-4 рівнів акредитації.
1.4.    У системі підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії наук практика виконує наступні функції: розвивальну, адаптаційну, навчально-виховну, діагностичну.
1.5.    Основними умовами ефективності практики є:    теоретична
обґрунтованість, освітній і виховний характер, комплексний підхід до змісту та організації.
1.6.    Терміни проходження практики визначаються графіком навчального процесу. Загальний обсяг практики становить 50 годин.
1.7.    Зміст педагогічної практики аспірантів узгоджений з напрямами діяльності науково-педагогічних працівників: навчальною, методичною, науковою і організаційною. На період проходження практики аспіранта слід орієнтувати проведення занять за тематикою дисертаційної роботи або зв’язувати з можливістю подальшої викладацької діяльності. Педагогічна практика починається з отримання індивідуального завдання та графіку проходження практики, ознайомлення з програмою практики.
Навчальна робота аспірантів-практикантів включає:
- підготовку та проведення на належному рівні не менше двох лекцій у присутності наукового керівника;
-    підготовку та проведення на належному рівні не менше одного практичного (семінарського, лабораторного) заняття у присутності наукового керівника;
-    підбір і використання сучасних наочних матеріалів в процесі проведення занять (у т.ч. презентації).
Проведення занять спрямовані на формування умінь пізнавального та аналітичного змісту, а також проектувальних, конструктивних, комунікативних та організаторських умінь.
Методична робота аспірантів-практикантів включає:
-    ознайомлення з організацією навчальної та методичної роботи кафедри та інституту;
-    ознайомлення з освітньо-науковою програмою та робочим навчальним планом спеціальності;
-    ознайомлення з навчально-методичним комплексом дисциплін (навчальна програма дисципліни, робоча програма навчальної дисципліни, теми і плани лекцій, практичних занять, завдання для самостійної роботи, засоби контролю знань для поточного і підсумкового контролю);
-    ознайомлення з матеріалами методичного забезпечення вивчення навчальної дисципліни (підручники, навчальні посібники, тексти лекцій, інструктивно-методичні матеріали до практичних занять, самостійної роботи);
-    відвідування занять провідних фахівців кафедри та їх аналіз;
-    розробку завдань для поточного контролю знань студентів (тестів, запитань з повною відповіддю тощо);
-    участь у методичній роботи кафедри;
-    участь у вебінарах, скайп-конференціях, інтернет-конференціях освітнього спрямування за допомогою мережі Інтернет;
-    розробка розрахункових (ділових ігор) завдань, кейсів і тренінгів;
-    самостійне вивчення літератури, що присвячена викладацькій роботі, освітнім технологіям;
Науково-педагогічна робота аспірантів-практикантів включає такі види діяльності (вибір узгоджується з керівником практики):
-    участь у роботі кафедри;
-    участь у проведенні наукових семінарів, конференцій;
-    участь у залученні студентів до наукової роботи, підготовці та проведенні засідання студентського наукового гуртка, конкурсу студентських наукових робіт.
Організаційна робота аспірантів-практикантів включає (один захід за вибором аспіранта):
-    знайомство з системою виховної роботи інституту;
-    підготовку і проведення профорієнтаційного заходу згідно плану роботи кафедри (інституту).
1.8.    Методичне забезпечення. Основну функцію науково-методичного забезпечення педагогічної практики виконують навчально-методичні комплекси відповідних дисциплін.
1.9.    Форми і методи контролю. Проходження практики завершується складанням заліку, що передбачає виконання і захист письмового звіту. До захисту практики здобувачем вищої освіти ступеня доктора філософії подаються наступні документи:
-    індивідуальний план проходження практики;
-    відгук-характеристика наукового керівника про проходження педагогічної практики;
-    загальний звіт про проходження практики, підписаний завідувачем
випускової кафедри, що містить виклад проведеної під час практики роботи, зокрема:    перелік проведених навчальних занять, методичної роботи,
виховних (поза аудиторних, профорієнтаційних) заходів практиканта, перелік відвіданих занять, тощо. Також до звіту повинно увійти оформлення методичних вказівок до виконання практичних робіт (згідно із викладеними матеріалами щодо аудиторної роботи аспіранта).
-    витяг з протоколу засідання випускової кафедри про затвердження звіту.
У щоденнику практики аспірант фіксує зміст роботи згідно з індивідуальним завданням протягом усього періоду проходження практики і вказує тривалість виконання того чи іншого виду роботи.
На рівень успішності проходження практики впливає також зворотній зв’язок у вигляді опитування (Додаток Б) здобувачів першого та другого (освітньо-наукового) рівнів вищої освіти, в освітньому процесі яких аспірант приймав участь. Підсумки педагогічної практики аспірантів підводять на засіданні випускової кафедри.
1.10 Вимоги до оформлення звіту з педагогічної практики. Обсяг письмового звіту 20-30 сторінок формату А4. Звіт пишеться на основі зібраних матеріалів згідно з планом практики та індивідуальним завданням і складається із:
-    вступу, в якому зазначається цілі і мета практики та обрані шляхи для їх досягнення;
-    графіку практики та індивідуальних завдань;
-    теоретичних та інших даних, які використовувались при підготовці до проведення занять з визначених дисциплін;
-    методів та засобів контролю якості проведення занять;
-    результатів оцінювання та самооцінювання (Додаток В);
-    висновків;
-    переліку літературних і технічних джерел інформації.