Методологічні проблеми історико-філософського пізнання: моделі філософування

Мета викладання навчальної дисципліни: підготовка висококваліфікованих фахівців з філософії на основі дослідження філософських першоджерел; формування у здобувачів цілісного уявлення про історико-філософське знання; розкриття сутності методологічних проблем історико-філософського пізнання; формування навичок компаративного аналізу феноменів буття, цінностей в контексті зміни світоглядних, евристичних та аксіологічних орієнтацій у бутті людини та універсуму; вивчення здобувачами третього освітнього рівня розвитку філософії як системи історико-філософського знання, включаючи сучасні філософські концепції та основні філософські проблеми сьогодення; набуття здобувачами теоретичних знань щодо методів проведення як фундаментальних наукових досліджень, так й практичних навичок проведення наукових досліджень; оволодіння здобувачами системою філософських категорій, методологією; формування філософського світогляду, творчого мислення та високої духовної культури.
Практичне значення та використання отриманих знань:
    формування теоретико-методологічних світоглядних знань здобувачів у мейнстримі предмету філософії «людина - світ»;
    вміння самостійно мислити на основі ґрунтовного знання курсу, аналізувати першоджерела, застосовувати філософську методологію для вирішення практичних завдань;
    розуміння специфіки історико-філософського мислення для осягнення дійсності;
    формування навичок аргументації власної позиції на основі історико-філософських джерел;
    вміння критично осмислювати основні історико-філософські світоглядні ідеї та формувати власну теоретичну позицію;
    осягнення понятійно-категорійного апарату історико-філософського знання;
    вміння самостійно опрацьовувати історико-філософську джерелознавчу базу;
    вміння обирати історико-філософські джерела за темою власного    наукового дослідження;
    вміння застосовувати набуті знання при аналізі нагальних проблем сьогодення, розуміння людини, суспільства, культури;
    формування    навички    використання    історико-філософського    знання у процесі формування власної світоглядної позиції.

4    Тематика та види навчальних занять Лекційні заняття
Лекція 1. «Методологічні проблеми історико-філософського пізнання: моделі філософування як навчальна дисципліна. Предмет, структура та завдання курсу».
Лекція 2. «Міфологічні системи Стародавнього Сходу та походження філософії». Лекція 3. «Формування античної світоглядної парадигми».
Лекція 4. «Антропологічний поворот в античній філософії».
Лекція 5. «Класична доба античної філософії. Філософія Платона та Аристотеля». Лекція 6. «Філософські вчення доби Еллінізму».
Лекція 7. «Християнство і початок Середньовічної філософії». Лекція 8. «Філософсько-світоглядна парадигма Відродження».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Методологічні проблеми історико-філософського пізнання: моделі філософування як навчальна дисципліна. Предмет, структура та завдання курсу».
Мета заняття: сформувати сучасні концептуальні та методологічні знання з предмету історії філософії, предметних філософських галузей; сформувати дослідницькі навички, достатні для проведення наукових і прикладних досліджень на рівні світових досягнень з філософії, отримання нових знань та здійснення інновацій.
Практичне заняття №2. «Історичні типи світогляду. Передумови виникнення філософії як світогляду».
Мета заняття: розуміти специфіку та особливості реалізації культурних ідей, образів, та смислів, а також критично оцінювати можливості їхньої інтерпретації для розв’язання суспільно-значимих проблем при освоєнні предмету історії філософії, специфіки вивчення, методологічних та дискурсивних підходів до вивчення світоглядних основ культури.
Практичне заняття №3. «Міфологічні системи Стародавнього Сходу».
Мета заняття: ефективно застосовувати у фаховій діяльності знання основних положень філософії, історію світової та вітчизняної філософської думки, а також основних напрямків та провідних тенденцій у сучасній світовій філософії.
Практичне заняття №4. «Фундаментальні проблеми античної філософії».
Мета заняття: оцінювати історичні здобутки філософії при освоєнні специфіки, реалій та контексту космоцентризму античної філософії, антропологічного повороту у світогляді античності.
Практичне заняття №5. «Філософія середньовічної доби. Обґрунтування християнських світоглядних принципів Середньовіччя».
Мета заняття: сформувати концептуальні та методологічні знання з історії філософії, а також дослідницькі навички, достатні для проведення наукових і прикладних досліджень на рівні
 
світових досягнень з філософії, отримання нових знань та здійснення інновацій; проводити компаративний аналіз античної космоцентричної та середньовічної теоцентричної парадигми мислення.

Практичне заняття №6. «Філософсько-світоглядна парадигма Відродження: гуманізм та антропоцентризм».
Мета заняття: аналізувати філософсько-світоглядну парадигму доби Відродження, форми ідентифікації людини, інкультурації, культурної адаптації з врахуванням регіональної специфіки при освоєнні головних особливостей та структурних чинників філософсько- світоглядної парадигми романського та германського Ренесансу.
Практичне заняття №7. «Характерні риси філософії Модерну: емпіризм та раціоналізм». Мета заняття: розуміти специфіку та особливості реалізації ідей та смислів раціоналізму філософії Нового часу; вміти критично оцінювати інтерпретацію періодизації історичної хронології доби Модерну; освоїти специфічні риси, чинники, особливості процесу пізнання природного, соціокультурного та духовного світу людини доби Модерну.

6    Індивідуальна робота
Для денної форми здобуття освіти відсутня за планом.

   Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Поточний контроль полягає у виконанні:

1)    7 поточних завдань на практичних заняттях. Відповіді на питання практичних завдань загалом оцінюються 40 балів за семестр.
2)    Двох модульних контрольних робіт. Кожен модуль оцінюється у 30 балів. Модульна контрольна робота складається з завдань трьох ступенів складності, кожен з яких оцінюється в 10 балів.

Підсумковий контроль – екзамен. Максимальна оцінка – 100 балів.