Філософія
Анотація навчальної дисципліни
Мета дисципліни:
формування інтелігентного освіченого фахівця, який здатний не тільки вирішувати сугубо професійні питання, розуміти їхній світоглядний і методологічний зміст, координувати рішення із соціальною реальністю,але і свідомо співвідносити свої рішення зі своїм світорозумінням.
Завдання дисципліни:
- надати можливість студенту орієнтуватися у світоглядних питаннях, свідомо будувати власну систему поглядів на світ взагалі і соціальну обстановку в Україні, співвідносити її з тією системою знання, що він одержує в університеті, а також навчити студента раціонально користатися філософськими категоріями і загальнонауковими методами пізнання в дослідницькій роботі, професійній і практичній діяльності.
- Знання, одержувані студентом з філософії, є фундаментальними при вивченні наступних загальноосвітніх, соціальних і гуманітарних дисциплін – соціології, політології, психології тощо. В усіх без винятку предметах тією чи іншою мірою використовується знання світоглядних картин буття, філософські категорії, принципи побудови знання і застосування загальнонаукових методів дослідження і розуміння, а також засоби осмислення місця професійної діяльності у суспільстві.
Основні результати навчання
Знати і розуміти наукові засади організації, модернізації та впровадження новітніх технологій в інформаційній, бібліотечній та архівній діяльності.
Використовувати різноманітні комунікативні технології для ефективного спілкування на професійному, науковому та соціальному рівнях на засадах толерантності, діалогу і співробітництва.
Бути відповідальним, забезпечувати ефективну співпрацю в команді.
Демонструвати знання процесів соціально-політичної історії України, правових засад та етичних норм у професійній діяльності, виявляти повагу до культурних та етнічних відмінностей.
Кількість аудиторних занять
30 аудиторних годин – лекційні заняття; 14 аудиторних годин – практичні заняття (денна форма).
4 аудиторних годин – лекційні заняття; 4 аудиторні години – практичні заняття (заочна форма).
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
- Л – лекційні заняття;
- ПЗ – практичні заняття;
- СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
- РР реферативна робота;
- К – консультації;
- МКР – модульна контрольна робота.
Тематика та види навчальних занять
- 1 тиждень
- Л 1. Виникнення філософії, її функції і роль у сучасній духовній культурі;
- К. СРЗ.
- 2 тиждень
- Л 2. Основні філософські проблеми і способи вирішення філософських проблем в історії людської думки;
- К. СРЗ.
- 3 тиждень
- Л 3. Сучасні філософські онтології і типи світогляду. Українська філософська думка;
- ПЗ 1. Предмет філософії;
- К. СРЗ.
- 4 тиждень
- Л 4. Філософське розуміння природи світу. Матеріальне та ідеальне;
- К. СРЗ.
- 5 тиждень
- Л 5. Філософська категорія «матерія»;
- ПЗ 2. Основні філософські проблеми;
- К. СРЗ.
- 6 тиждень
- Л 6. Діалектика та її принципи. Категоріальне відображення ідей детермінізму;
- К. СРЗ.
- 7 тиждень
- Л 7. Людська свідомість. Свідомість і мова;
- ПЗ 3. Філософська онтологія. Природа світуСтруктура світу та його динаміка;
- К. СРЗ.
- 8 тиждень.
- Л 8. Основні риси людського пізнання. Проблема обґрунтування знання;
- К. СРЗ. МКР1.
- 9 тиждень
- Л 9. Поняття істини. Істинність и розуміння;
- ПЗ 4. Філософська онтологія. Свідомість і мова;
- К. СРЗ.
- 10 тиждень
- Л 10. Форми розвитку знання;
- К. СРЗ.
- 11 тиждень
- Л 11. Основні методи наукового пізнання і розуміння;
- ПЗ 5. Філософія як теорія пізнання Форми та методи розвитку знання;
- К. СРЗ.
- 12 тиждень
- Л 12. Поняття людського суспільства. Лінійні та циклічні моделі історії. Глобалізм і антиглобалізм;
- К. СРЗ.
- 13 тиждень
- Л 13. Економічні, політичні, культурологічні і інші моделі соціального життя;
- ПЗ 6. Соціальна філософія;
- К. СРЗ.
- 14 тиждень
- Л 14. Суспільна свідомість і співвідношення її елементів;
- К. СРЗ.
- 15 тиждень
- Л 15. Сутність та існування людини. Системи людських цінностей. Проблема сенсу життя і поняття людської свободи;
- ПЗ 7. Філософія людини;
- К. СРЗ. МКР2.
Індивідуальна робота
Метою є розвиток у студентів самостійності мислення та практичних навиків послідовного та логічного викладу своєї думки, узагальнення, усвідомлення, обґрунтування засвоєних знань.
Індивідуальні завдання виконується у формі реферативної роботи (доповіді, есе, аналітичний огляд, самостійні дослідження та ін. ).
Етапи роботи над рефератом: Збирання матеріалів. Складання бібліографії. Складання логічної схеми реферату (визначення структурних елементів дослідження та складання плану).
Зведення новел в єдиний текст та написання вступу (в якому формулюється проблема).
Оформлення та захист реферативної роботи. РР є своєрідним звітом студента за самостійну роботу.
Написання та захист РР вимагає від студента вільного орієнтування в темі реферату, розуміння зв’язку змісту реферату з змістовим модулем, і розуміння місця вибраної теми у структурі курсу, отже розуміння зв’язку даної теми з іншими змістовими модулями дисципліни.
Строк виконання – не пізніше 14-го тижня.
Захист РР виконується у формі співбесіди на 14-15 тижнях семестру.
Самостійна робота
Самостійна робота складається з 46 годин.
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
- підготовка до лекційних занять – 4 годин;
- підготовка до практичних занять – разом 4 годин;
- виконання РР – 8 годин;
- підготовка до екзамену – 30 годин.
Процедура оцінювання
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною.
Здобувачі впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи.
Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів.
Максимальна сума накопичувальних балів у 1-му та 2-му модуліпо 25 балів, а саме: вирішення практичних завдань на ПЗ (по 15 балів), активна робота на практичному занятті (по 5 балів), робота над РР (по 5 балів).
Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 25 балів.
Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (3 запитання – 30 балів кожне) та практичної частини тестового формату (10тестів – 10 балів). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.
Умови допуску до підсумкового контролю
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60%. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.
Політика освітнього процесу
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формуванню відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.
Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.
Індивідуальна робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів вважається «не зарахованою» та оцінюється, відповідно, на оцінку «0».
Відсутність здобувача на МКР відповідає оцінці «0».
Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.
Під час Л, ПЗ, МКР, Е користуватися телефоном заборонено.
Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та екзамену з дисципліни.