Прикладна культурологія

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни

одержання знань які полягають в уявлені напрямків практичної діяльності в сфері культури, пов'язаних з обґрунтуванням і безпосередньою розробкою способів, підходів і технологій, які сприяють організації і регуляції культурних процесів в суспільстві. Даний курс носить інтегративний характер, оскільки на його основі актуалізуються відомі здобувачам відомості про розвиток культури. Прикладна культурологія, будучи областю практичного застосування знань про закономірності культури і культурної діяльності, спирається на теоретичні основи фундаментальної культурології: класифікацію функцій культури та похідних від них напрямках соціально-культурної діяльності; на ідеї різноманіття і забезпечення діалогу і взаємодії культур на концепції еволюціонізму, діфузіонізма, на принципи соціодинаміки культури, на теорії культурно-історичних типів і локальних цивілізацій.

Завдання дисципліни:

• систематизувати знання фундаментальної культурології та показати їх застосування з метою прогнозування, проектування, регулювання та організаційно-методичного забезпечення культурних процесів;
• розкрити сутність і природу цінностей і розглянути механізми їх створення, відтворення і трансляції; розглянути технології формування сприятливого культурного середовища;
• розглянути феномен соціокультурної діяльності, розкрити функції, закономірності та принципи соціокультурної діяльності;
• дати уявлення про культурну політику як систем направлених дій на збереження, трансляцію і відтворення цінностей культури;
• дати уявлення про менеджмент в соціокультурній сфері через розуміння системи механізмів, організаційно-економічних умов, технологій та ін.;
• розкрити напрямки культурозберігаючої діяльності;
• розглянути механізми формування культури особистості; дати уявлення про методологію та методику культурологічного освіти;
• виявити специфіку аксіології дозвілля і форм організації дозвільної діяльності;
• показати роль педагогіки у формуванні особистості і напрямках педагогічного впливу;
• формувати ціннісне ставлення до культурної спадщини;
• розвивати навички самостійного аналізу феноменів культури;
• сприяти становленню здобувача як активного суб'єкта культуротворчої діяльності.

Основні результати навчання

Здатність до розуміння й осмислення концепцій, теорій і вчень, які становлять основу культурології. Здатність інтерпретувати, систематизувати, критично оцінювати і використовувати отриману інформацію у сферах культури і мистецтва. Знання економічних основ культури та функціонування культурних і креативних індустрій, ознайомлення із засадами проектного та організаційного менеджменту, соціокультурного проектування. Ідентифікувати місце соціокультурних інститутів в етапах становлення культури. Впроваджувати практику командної роботи для організації, планування та управління інноваційними культурно-мистецькими проектами. Сприймати інноваційні форми й технології культурної практики сучасності. Знати принципи і вміти організувати ділові ігри, що моделюють ситуацію, яка наближена до реальної професійної сфери культуролога. Володіти культурологічною термінологією. Описувати структуру й зміст теоретико методологічного апарату сучасної культурології. Визначати проблематику культурології в контексті сучасних досліджень культури. Впорядковувати множинність емпіричних фактів у відповідності з логікою становлення культури. Знаходити необхідний матеріал для організації

культурологічного дослідження. Інтерпретувати задачі теоретичної, історичної та практичної культурології. Передбачати шляхи подальшого розвитку сучасної культури. Оцінювати адекватність дослідницьких завдань науковій меті культурологічного дослідження. Бути здатним творчо оперувати історичними і культурологічними фактами з метою визначення провідних тенденцій динаміки розвитку європейської культури в ХХІ ст.. Вміти вільно орієнтуватися у різноманітних стилях і напрямах європейського мистецтва. Оцінювати соціокультурну ситуацію в сучасній Україні, діяти з позицій культурного діалогу та толерантності. Досліджувати культурні феномени та процеси їх 12 трансформації в контексті теоретико-методологічного апарату сучасної культурології.  Порівнювати дослідницькі стратегії, що вироблені в межах провідних культурологічних напрямів та шкіл. Досліджувати вплив міжнаціональних, міжетнічних суспільних відносин на розвиток культури. Визначати вплив глобалізаційних процесів на міжнаціональні та міжетнічні відносини. Знати і визначати релігійні впливи на різноманіття релігійних традицій, вірувань та переконань різних народів світу на формування самоідентифікації індивідів. Вміти вільно орієнтуватися у різноманітних особливостях розвитку, структури та функціонування владних систем у культурологічному вимірі.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

• Л – лекційні заняття;
• ПЗ – практичні заняття;
• СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
• РГР – розрахунково-графічна робота,
• МКР – модульна контрольна робота;
• К – консультація;
• Е – екзамен.

Тематика та види навчальних занять

• 1 тиждень 
  • Л1. Сучасна соціокультурна ситуація в осмисленні культурологічної науки.  
  • ПЗ 1. Прикладна культурологія як галузь наукового знання і соціальної практики.
  • СРС. К.
• 2 тиждень
  • Л2. Теоретичні основи прикладної культурології.
  • СРЗ. К.
• 3 тиждень
  • Л3. Культурна політика: теорія і практика.
  • ПЗ 2. Культурна політика: теорія і практика.
  • СРЗ. К.
• 4 тиждень
  • Л4. Суб'єкти культурного життя. Реалізація культурної політики.
  • СРЗ. К.
• 5 тиждень
  • Л5. ХХ століття: мистецтво і політика. Поняття «Культурної революції». Принципи і механізми роботи виконавчих органів у сфері культури.
  • ПЗ3. Менеджмент в сфері культури.
  • СРЗ. К.
• 6 тиждень
  • Л6. Сфера культури і менеджмент: особливості механізмів взаємодії. Зарубіжний і вітчизняний досвід у визначенні пріоритетів підтримки і розвитку культури.
  • СРЗ. К.
• 7 тиждень
  • Л7. Охорона культурно-історичної спадщини, музейне, бібліотечне, архівне діло в контексті проблем екології культури.
  • ПЗ 4. Екологія культури.
  • СРЗ. К.
• 8 тиждень
  • Л 8. Охорона пам'яток в сучасній Україні.
  • СРЗ. К.
• 9 тиждень
  • Л9. Формування особистості в культурі.
  • ПЗ5. Проблема розвитку культуротворчого потенціалу особистості.
  • СРЗ. К.
• 10 тиждень
  • Л10. Педагогічна діяльність як один із напрямів прикладної культурології. 
  • СРЗ. К.
• 11 тиждень
  • Л11. Поняття «інформаційне суспільство» в культурології. Типи комунікацій в культурі.
  • ПЗ6. Інформаційне суспільство і проблеми культури.
  • СРЗ. К.
• 12 тиждень
  • Л12. Засоби масової інформації та культура. 
  • СРЗ. К.
• 13 тиждень
  • Л13. Аксіологія дозвілля і формування культури особистості.
  • ПЗ7. Культура дозвілля.
  • СРЗ. К.
• 14 тиждень
  • Л14. Святково-обрядова сторона культури в сучасному світі.
  • СРЗ. К.
• 15 тиждень
  • Л15. Кореляція культурної та освітньої діяльності в суспільстві.
  • ПЗ8. Культура і педагогіка.
  • СРЗ. К.

Індивідуальна робота

Тематика розрахунково-графічних робіт розрахована на самостійну творчу роботу здобувачів вищої освіти і повинна проявити знання, вміння та навички здобувачів вищої освіти до поглиблення, узагальнення і закріплення знань здобувачів з навчальної дисципліни, а й застосування їх при вирішенні конкретного завдання і вироблення вміння самостійно працювати з навчальною літературою, використовуючи сучасні інформаційні засоби.

Метою розрахунково-графічної роботи з даної дисципліні є проведення самодіагностування та надати інтерпретацію отриманих результатів за  відповідною зоною вияву професійної надійності. Завданнями розрахунково-графічної роботи є формування теоретико-методологічних уявлень здобувачів про прикладну культурологію як про широку за своїм обсягом систему, що опосередковує самоорганізацію та практику в сфері культури.

Тематика розрахунково-графічних робіт розрахована на самостійну творчу роботу здобувачів і охоплює основні проблеми прикладної культурології та її дослідження. Від здобувача вимагається самостійний вибір проблеми, її правильного розуміння, аналізу літературних джерел.

Етапи виконання:

• Видача завдання. (1 тиждень)
• Вступ: актуальність дослідження, проблеми дослідження. (4 тиждень)
• Перший розділ основної частини. (7 тиждень)
• Другий розділ основної частини. (10 тиждень)
• Висновки. (11 тиждень)
• Оформлення РГР. (13 тиждень)
• Захист РГР. (15 тиждень)

Календарний план виконання розрахунково-графічної роботи передбачає, крім щотижневих консультацій, ряд обов’язкових (контрольних) консультацій.

Приблизна тематика РГР:    

• Історія розвитку прикладної культурології.
• Сучасні особливості прикладної культурології.
• Державна політика в сфері культури.
• Поняття акультурації, культурного шоку, стереотипів міжкультурних комунікацій. 
• Міжкультурні конфлікти та способи їх подолання. 
• Вербальна і невербальна комунікація. 
• Теорії К. Леві-Строса і Р. Якобсона.  
• Основні напрямки і форми музеєфікації об'єктів культурної спадщини.  
• Музеї-заповідники.  Скансенологія.  
• Наукові товариства України.  
• Комплексні регіональні програми збереження і використання культурної і природної спадщини.  
• Сучасні проблеми охорони пам'яток історії та культури.  Приватизація пам'яток: «pro» і «contra».  
• Зарубіжні і українські фонди і організації, що спеціалізуються на проектній діяльності: аналіз діяльності.  
• Музей і проектна діяльність: значення інноваційних технологій для збереження етнокультурної спадщини, розвитку музейної мережі та етнокультурного туризму в регіоні.
• Музей і проектна діяльність: взаємодія музеїв і державних, громадських некомерційних.  
• Бібліографознавство і книгознавство в системі педагогічних наук. 
• Електронні ресурси сучасних бібліотечних систем.  
• Інноваційні форми бібліотечного маркетингу.  
• Бібліотека як центр міжкультурної комунікації.  
• Поняття «екранної культури», «кіберкультури», «медійні мистецтва» та ін. («Медіасередовище», «медіапростір», «медіаполітику», «медіатворчості»).  
• Проблема глобалізації засобів масової інформації.  Особливості процесу створення єдиного інформаційного простору світу. 
• Основні характеристики «інформаційного вибуху» (безмежність, інтерактивність, мобільність, оборотність, повсюдність, хаотичність).  
• Концепція американського соціолога Е. Тоффлера про пріоритет нової влади - влади інформації.

Самостійна робота

Самостійна робота складає 104 години. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

• підготовка до лекційних занять  - 26 годин;
• підготовка до практичних занять - 26 годин;
• виконання РГР – 26 годин.
• підготовка до екзамену – 26 годин.

Проаналізувати навчальний методичний матеріал, особливо лекційний матеріал, матеріал основних, додаткових і електронних інформаційних літературних джерел відповідно тематики лекційних занять й оцінити їх зміст з врахуванням сучасних особливостей прикладної культурології. Творча проблемно-орієнтована самостійна робота, спрямована на розвиток інтелектуальних умінь, комплексу професійних компетенцій, підвищення творчого потенціалу здобувачів полягає в:

• аналізі наукових публікацій по кожному розділу курсу їх структурування та подання матеріалу для презентації на рубіжному контролі;
• пошуку, аналізі, структуруванні та презентації інформації, аналізі наукових публікацій з певної теми;
• дослідницькій роботі та участі в наукових студентських конференціях, семінарах та олімпіадах.

Завдання, що виносяться на самостійне опрацювання при підготовці до лекційних занять:

• Сучасна соціокультурна ситуація в осмисленні культурологічної науки.
• Структура культурологічного знання.
• Засоби здійснення культурної політики.
• Суб'єкти культурного життя. Збереження і розвиток національної картини світу і проблеми культурної політики.
• Закон України про культуру: основні положення.
• Органи та установи, що реалізують культурну політику.
• Принципи і механізми роботи виконавчих органів у сфері культури.
• Стратегії та орієнтири в культурній політиці зарубіжних країн.
• Культурні програми як метод управління: досвід розробки культурних програм в суб'єктах України.
• Культуроохоронна діяльність соціальних інститутів різних типів (музеї, заповідники, архіви і т.п.).
• Реставрація як один із напрямів прикладної культурології.
• Культурно-просвітницька діяльність сьогодні.
• «Музейна педагогіка»: плюси і мінуси.
• Мистецтво в Інтернет.
• «Екранна культура» і її роль у формуванні особистості.
• Медіаосвіта: досвід і проблеми.
• Аксиология дозвілля і формування культури особистості.
• Економіко-правові основи культурно-дозвіллєвої діяльності.
• Організатор соціально-культурної діяльності: етика професіонала.

Поточну і випереджальну СРС, спрямовано на поглиблення і закріплення знань, а також розвиток практичних умінь полягає в:

• роботі здобувачів з лекційним матеріалом, пошук і аналіз літератури та електронних джерел інформації по заданій проблемі;
• виконанні домашніх завдань;
• перекладі матеріалів з тематичних інформаційних ресурсів з іноземних мов;
• вивченні тем, винесених на самостійне опрацювання;
• вивченні теоретичного матеріалу до практичних занять;
• підготовку до захисту практичних робіт;
• підготовці до екзамену.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі протягом 2 семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи.  Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі, які виконуються на 7-8 та 14-15 тижнях відповідно. Кожний модуль оцінюється у 50 балів. Перескладання можливе протягом 9-11 тижнів за розкладом консультацій.

Модульна контрольна робота №1 та №2 проводиться письмово. Білет до модульної контрольної роботи №1  та №2 складається з теоретичного питання та практичного завдання. Кількість теоретичних питань ― 1, яке оцінюється в 10 б. Практичне завдання оцінюється 20 б. Відповідь на теоретичне питання вважається бездоганною, якщо здобувач: повністю розкрив суть питання, послідовно і логічно його доповів; проаналізував, навів приклади та  охарактеризував сучасні особливості прикладної культурології. 

Правильне виконання практичної частини оцінюється в 20 балів. Завдання вважається виконаним, якщо отримана правильна відповідь, виконано повний аналіз, наведені пояснення. За виконання кожного завдання практичної частини бали можуть бути зняті: 20 балів – за повну відсутність виконання завдання практичної частини; 15 балів – відповідь не отримано або не вірна, але при цьому хід міркування та усі використані засади обрано вірно; 10 балів – наведено правильне рішення, але при цьому є неточності; 8 бали – наведено правильне рішення, але при цьому не повністю виконано обов'язкові пояснення; 6 бали – за неправильне тлумачення, що не порушило загалом правильного ходу відповіді; 4 бал – за допущену помилку, що не вплинула на відповідь та загальний хід вирішення; 2 бали – за нераціональне обґрунтування завдання при наявності докладних пояснень та вірного кінцевого результату. Завдання не зараховується, якщо повністю відсутнє відповідь.

Накопичувальна частина дисципліни складається з виконання та захисту вхідних практичних усних завдань та виконанні розрахунково-графічної роботи. Оцінка за виконання завдань для самостійної роботи є обов’язковим балом, який враховується при підсумковому оцінюванні навчальних досягнень з навчальної дисципліни. Виконання восьми практичних робіт за семестр оцінюється 20 б., кожна практична робота ― 2,5 б. Практична робота виконуються у вигляді письмового аналізу, зіставлення прикладної культурології як галузі наукового знання і соціальної практики. Оцінка із завдань практичних робіт є обов’язковим балом, який враховується при підсумковому оцінюванні навчальних досягнень з навчальної дисципліни.

Розрахунково-графічна робота виконується письмово. За виконання РГР здобувач одержує 20б.

Розрахунково-графічна з дисципліни складається з двох розділів: теоретичної та практичної. 

Виконання розрахунково-графічної роботи оцінюється в 20 б. 

Завдання розрахунково-графічної роботи вважається виконаним бездоганно, якщо при його тлумаченні отримана правильна відповідь, послідовно і логічно викладено рішення, зроблені всі необхідні графіки, схеми чи рисунки. 

За виконання кожного завдання розрахунково-графічної роботи бали можуть бути зняті: 15 балів – розкриття теми не отримано або не вірне, але при цьому хід мислення та усі використані засади обрано вірно; 10 балів – наведено правильне тлумачення, але при цьому є помилки у розкритті теми; 5 бали – наведено правильне рішення, але при цьому не повністю виконано обов'язкові пояснення; 3 бали – за неправильне тлумачення теми, що не порушило загалом правильного ходу роботи; 2 бал – за допущену помилку, що не вплинула на відповідь та загальний хід розкриття теми роботи; 1 бали – за нераціональне тлумачення розділу при наявності докладних пояснень та вірного кінцевого висновку. Завдання не зараховується, якщо повністю відсутнє її відповідь.

Підсумковий контроль виконується у формі усного екзамену. 

Екзаменаційний білет з дисципліни складається з двох частин: теоретичної та практично-теоретичної. Мінімальна кількість балів, що зараховується як позитивний результат, дорівнює 60 (за 100-бальною шкалою). 

Бали розподіляються наступним чином: 60 балів – теоретична частина та 40 балів – практично-теоретична. 

Теоретична частина містить 2 питання, практично-теоретична – 2 завдання. За бездоганну відповідь на теоретичні питання й бездоганну відповідь на завдання практично-теоретичної частини здобувач отримує – 100 балів. 

Відповідь на теоретичне питання вважається бездоганною, якщо здобувач раціонально обґрунтував завдання, навів докладні пояснення та вірний висновок. 

Якщо відповідь відсутня – вона не зараховується.

Завдання практично-теоретичної частини іспиту вважається виконаним бездоганно, якщо при його тлумаченні наведена правильна відповідь, послідовно і логічно викладено обґрунтування або аналіз, зроблено висновки.

Оцінка за завдання може бути знижена на

• 1 бал – за кожен недолік;
• 2 бали – за кожну не грубу помилку;
• 3 бали – за кожну грубу помилку.

Відповідь не зараховується, якщо вона відсутня чи здобувач відмовляється від відповіді на питання. 

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом.

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.