Основи соціальної і культурної антропології

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни

ознайомлення студентів з основними теоретичними положеннями класичних антропологічних досліджень; повідомлення студентам базової системи знань про місце людини в культурі «традиційного суспільства»; опанування ними методик антропологічного дослідження та засобів їхнього використання для вивчення місця людини в індустріальній та інформаційній культурі.

Завдання дисципліни:

• навчитися аналізувати культурні явища із застосуванням антропологічних методик;
• отримати уявлення про найбільш типові галузі застосування антропологічних досліджень та засоби їх практичного використання;
• застосовувати пізнавальний досвід, накопичений при вивченні «традиційних» культур, для аналізу сучасного суспільства.

Основні результати навчання

Вміти використовувати відповідну термінологію, обговорювати факти та інтерпретації зрозумілою і чіткою мовою, застосовувати це в презентаціях, есе та дипломній роботі. Описувати структуру й зміст теоретико-методологічного апарату сучасної культурології. Установлювати зв’язок культурологічного знання з методами та технологіями регулювання, управління соціокультурними процесами. Визначати проблематику культурології в контексті сучасних досліджень культури. Інтерпретувати задачі теоретичної, історичної та практичної культурології. Передбачати шляхи подальшого розвитку сучасної культури. Застосовувати культурологічне знання та методи наукового дослідження культури для практичного вирішення сучасних соціокультурних проблем (збереження національної ідентичності; охорони матеріальної й нематеріальної культурної спадщини; розробки механізмів меморіалізації в культурі та адаптації традиційних культурних інститутів до умов сучасного суспільства тощо). Застосовувати культурологічні знання в освітній практиці. Оцінювати адекватність дослідницьких завдань науковій меті культурологічного дослідження. Впроваджувати практику командної роботи для організації, планування та управління інноваційними культурномистецькими проектами. Порівнювати дослідницькі стратегії, що в роблені в межах провідних культурологічних напрямів та шкіл. Виявляти специфіку історичного етапу в межах певного культурного феномену. Аргументувати актуальність теми обраного культурного проекту, встановлювати її зв’язок з пріоритетними напрямами розвитку сучасної науки. Сприймати інноваційні форми й технології культурної практики сучасності. Знати принципи і вміти організувати ділові ігри, що моделюють ситуацію, яка наближена до реальної професійної сфери культуролога. Вміти вільно орієнтуватися у різноманітних особливостях розвитку, структури та функціонування владних систем у культурологічному вимірі.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

• Л – лекційні заняття;
• СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
• ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті;
• К – консультації викладача;
• МКР – модульна контрольна робота.

Тематика та види навчальних занять

• 1 тиждень
  • Л1. Предметне поле соціальної та культурної антропології.
  • ПЗ1. Предметне поле соціальної та культурної антропології.
  • СРЗ, К.
• 2 тиждень
  • Л2. Методи антропологічного дослідження.
  • ПЗ2. Методи антропологічного дослідження.
  • СРЗ, К.
• 3 тиждень
  • Л3. Витоки соціальної та культурної антропології: еволюціонізм та дифузіонізм.
  • ПЗ3. Витоки соціальної та культурної антропології: еволюціонізм та дифузіонізм.
  • СРЗ, К.
• 4 тиждень
  • Л4 Функціоналізм. Структурний функціоналізм. Структуралізм.
  • ПЗ4. Функціоналізм. Структурний функціоналізм. Структуралізм.
  • СРЗ, К.
• 5 тиждень
  • Л5. Культурний релятивізм як світогляд та як метод.
  • ПЗ5.Культурний релятивізм як світогляд та як метод.
  • СРЗ, К.
• 6 тиждень
  • Л6 Наукові пошуки другої половини ХХ століття.
  • ПЗ6. Наукові пошуки другої половини ХХ століття.
  • СРЗ, К.
• 7 тиждень
  • Л7.“Неоеволюціонізм” та інтерпретативна антропологія.
  • ПЗ7. Лесли Уайт: модель культурних рівней еволюції.
  • СРЗ, К, МКР1.
• 8 тиждень
  • Л8 Економічна антропологія.
  • ПЗ8. Економічна антропологія.
  • СРЗ, К.
• 9 тиждень
  • Л9. Спорідненість та соціальна організація.
  • ПЗ9. Спорідненість та соціальна організація.
  • СРЗ,  К.
• 10 тиждень
  • Л10. Історична антропологія.
  • ПЗ10. Історична антропологія.
  • СРЗ,  К.
• 11 тиждень
  • Л11. Антропологія дитинства.
  • ПЗ№11. Антропологія дитинства.
  • СРЗ, К.
• 12 тиждень
  • Л12. Антропологія міста.
  • ПЗ12. . Антропологія міста.
  • СРЗ, К.
• 13 тиждень
  • Л13. Антропологічне дослідження ідентичності.
  • ПЗ13. Антропологічне дослідження ідентичності.
  • СРЗ, К.
• 14 тиждень
  • Л14. Аналіз біографічного наративу як різновид культурантропологічного дослідження.
  • ПЗ14. Можливості методів культурної (соціальної) антропології.
  • СРЗ, К МКР2.
• 15 тиждень
  • Л15. Антропологічне дослідження субкультур.
  • ПЗ15.. Антропологічне дослідження субкультур.
  • СРЗ, К.

Індивідуальна робота:

Не передбачена

Самостійна робота

Самостійна робота складається з творчого сприйняття й осмислення навчального матеріалу протягом лекцій, підготовки до практичних занять, виконання індивідуальних контрольних завдань та реферативної роботи.

 Самостійна робота складає 90 годин.  Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

• підготовка до лекційних занять – 30 годин;
• підготовка до практичних занять  - 30 годин;
• підготовка до іспиту – 30 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Студенти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. Максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів, а саме: у 1 модулі –   виконання та захист   творчих робіт - ( 6 балів), активна робота на практичному занятті ( 14 балів), у 2 модулі – виконання та захист   творчих робіт (4 бали), активна робота на практичному занятті (16  балів). Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів.

Умови допуску до підсумкового контролю

До іспиту допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Іспит відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання іспиту відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів.

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Відсутність здобувача на МКР відповідає оцінці «0».

Складання/перескладання  заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Під час Л, ПЗ, МКР, Е користуватися телефоном заборонено.

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів з дисципліни.