Сучасні культурологічні теорії

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни:

введення до учбового процесу базової системи теоретичних понять з культурології, аналіз сучасних теоретичних моделей, завдяки якому можливе подальше теоретико-аналітичне вивчення сучасних культурних феноменів. В процесі освоєння курсу  здобувачі повинні отримати уявлення про основи теорії культури ХХ ст., про основні школи, напрямки, концепції сучасної культурології. Важливе значення в курсі приділяється удосконаленню навичок аналізу текстів з теорії культури та вмінню орієнтуватися в основних напрямках сучасної культурологічної думки.

Завданнями дисципліни є:

• формування у здобувачів-культурологів теоретичних уявлень про модерні культурологічні концепції;
• усвідомлення теоретичних моделей культури як підґрунтя різноманітних культурно-історичних феноменів;
• формування уявлень про форми самосвідомості сучасної європейської культури;
• напрацювання навичок критичного аналізу текстів з теорії культури 

Основні результати навчання

Описувати структуру й зміст теоретико-методологічного апарату сучасної культурології. Знаходити необхідний матеріал для організації культурологічного дослідження. Порівнювати дослідницькі стратегії, що вироблені в межах провідних культурологічних напрямів та шкіл.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

• Л – лекційні заняття;
• ПЗ – практичні заняття;
• СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
• КР – курсова робота;
• МКР – модульна контрольна робота;
• К – консультації;
• Е - екзамен

Тематика та види навчальних занять

• 1 тиждень 
  • Л1. Ствердження теорії культури як самостійної науки. Перший етап формування філософської культурології.
  • ПЗ1. Культурологічні проблеми у «філософії життя» Ф.Ніцше.
  • СРЗ. К. КР початок етапу 1
• 2 тиждень
  • Л2. Методологія досліджень культури в “філософії життя” В. Дільтея і  Г. Зіммеля. 
  • ПЗ2. Філософія культури у працях О. Шпенглера та А. Тойнбі 
  • СРЗ, К.
• 3 тиждень
  • Л3. Проблема локальності та взаємодії культур в дослідженнях О. Шпенглера і А. Тойнбі. 
  • ПЗ3. Методологія досліджень культури в філософії В. Дільтея 
  • СРЗ. К., КР початок етапу 2
• 4 тиждень
  • Л4. Теоретико-пізнавальні проблеми культурології у працях філософів баденської школи неокантіанства (В. Віндельбанд, Г. Ріккерт). 
  • ПЗ4. Проблеми культури у філософії неокантіанства. 
  • СРЗ. К.
• 5 тиждень
  • Л5. Світ культурі у філософії М. Вебера і Е. Кассірера. 
  • ПЗ5. Аналіз культури в роботах М.Вебера та Е. Касірера. 
  • СРЗ. К.
• 6 тиждень
  • Л6. Формування поняття “культура” у соціальній та культурній антропології. 
  • ПЗ6. Антропологічна традиція у дослідженні культури. 
  • СРЗ. К.
• 7 тиждень
  • Л7. Погляд на культуру у психоаналітичній теорії З. Фрейда. 
  • ПЗ7. Психоаналітична традиція дослідження культури.
  • МКP№1. СРЗ. К., КР початок етапу 3
• 8 тиждень
  • Л8. Теорія колективного несвідомого К.Г. Юнга. 
  • ПЗ8. Екзістенціалістський поворот в культурі. 
  • СРЗ. К.
• 9 тиждень 
  • Л9. Уявлення про культуру в екзистенціалізмі (К. Ясперс, Ж.-П. Сартр, А. Камю). 
  • ПЗ9. Концепції культури як гри (Й. Хейзінга, Е. Фінк). 
  • СРЗ. К.
• 10 тиждень
  • Л10.  Концепції культури як гри (Й. Хейзінга, Е. Фінк). 
  • ПЗ10. Діалогічні теорії культури (М. Бахтін, М. Біблер, М. Бубер). 
  • СРЗ. К.
• 11 тиждень
  • Л11.  Діалогічні теорії культури (М. Бахтін, М. Біблер, М. Бубер). 
  • ПЗ11. Герменевтика як стратегія гуманітарного знання.
  • СРЗ. К. КР початок етапу 4
• 12 тиждень
  • Л12. Герменевтичні теорії культури (В.Дільтей, Г.Г.Гадамер, П. Рікер). 
  • ПЗ12. Феноменологія як стратегія культурологічного аналізу.
  • СРЗ. К.
• 13 тиждень
  • Л13. Культурологічна проблематика у феноменології (Е. Гуссерль, М. Гайдеггер). 
  • ПЗ13. Аналіз походження та функціонування системних об’єктів культури в структуралізмі. СРЗ, К.
• 14 тиждень
  • Л14. Структуралістські  теорії культури ( К. Леві-Строс, Ж. Лакан, Р. Барт). 
  • ПЗ14. Р. Барт: поширення структуралістських методів на аналіз культури. 
  • МКP№2. СРЗ. К.
• 15 тиждень
  • Л15. Постструктуралістські дослідження у сфері культури (Ж. Дерріда, Ж. Бодріяр, Ж.-Ф. Ліотар). 
  • ПЗ15. Постструктуралістські концепції культури.
  • СРЗ. К

Індивідуальна робота

Виконується КР.

Мета КР: демонстрація знань, вмінь та навичок здобувача до використання сучасної гуманітарної методології, новітніх культурологічних дискурсів при аналізі сучасної культурної ситуації, стану актуального творчого процесу та прогнозування основних напрямів культурного розвитку регіону, України та світу. Теми курсових робіт щороку змінюються, обговорюються на науково-методичному семінарі та затверджуються на засідання кафедри культурології, мистецтвознавства і філософії культури.

Тематика курсових робіт 

• Ф. Ніцше як критик сучасної культури.
• Розвиток проблем герменевтики в творчості Ф. Шлейрмахера і В. Дільтея.
• Х. Ортега-і-Гассет про долю культури та мистецтва в епоху масового суспільства.
• Діалог культур як принцип герменевтики у творчості М. Бахтіна.
• Екзістенціалістський  поворот в культурі: проблема буття людини у світі.
• Культура як гра: теорія культури Й. Хейзенги.
• Інтерпретація ідей психоаналізу в культурі та мистецтві.
• Особливості «науки про культуру» в роботах Л. Уайта.
• Ідея «кінця історії» у О. Шпенглера и Ф. Фукуями.
• Феномен культури у контексті постмодерністских ідей.

Етапи виконання КР

• 1-2 тиждень Вибір теми та наукових джерел, складання плану дослідження, визначення методики та розробка інструментарію дослідження.
• 3–6 тижні Написання першого теоретичного розділу КР (вступ, аналіз теоретичних засад, методів аналізу тощо).
• 7–10 тижні Написання другого (аналітичного, практичного) розділу КР. Редагування тексту та підготовка до захисту (презентація + доповідь).
• 11-12 тиждень Захист роботи.

Самостійна робота 

Самостійна робота складає 75 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

• підготовка до лекційних занять – 5 годин;
• підготовка до практичних занять – 10 годин;
• виконання КР – 30 годин;
• підготовка до екзамену – 30 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів.

Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 складаються з теоретичної частини у формі запитання відкритого типу та практичного завдання по семіотичному аналізу культурних артефактів.

Кожна з частин оцінюється максимум у 10 балів.

Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:

Семестровий модуль № 1

• ПЗ1-3. Оцінка за виконання – 15 балів (3 тиждень).
• ПЗ4-7. Оцінка за виконання – 15 балів (7 тиждень).
• КР(етап 1). Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 2 тиждень.
• КР(етап 2). Оцінка за виконання – 20 балів. Термін надання – 6 тиждень.
• МКР1. Модульна контрольна робота – 20 балів (7 тиждень). Перескладання можливе протягом 8–10 тижнів за розкладом консультацій.

Семестровий модуль № 2

• ПЗ8-10. Оцінка за виконання – 15 балів (10 тиждень).
• ПЗ11-15. Оцінка за виконання – 15 балів (15 тиждень).
• КР (етап 3). Оцінка за виконання – 50 балів. Термін надання та захист – 10 тиждень. 
• КР (етап 4). Оцінка за виконання – 20 балів. Термін надання та захист – 12 тиждень.
• МКР2. Модульна контрольна робота – 20 балів (14 тиждень).
• Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. 

Курсова робота оцінюється з розрахунку 100 балів максимально. Результат вноситься в окрему відомість.

Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (2 запитання по 30 балів максимум) та теоретично-практичної частини (1 завдання - 40 балів максимум). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.

Умови допуску до підсумкового контролю  

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 45 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Відсутність здобувача на МКР відповідає оцінці «0».

Курсова робота оцінюється окремо (від 0 до 100 балів). Публічний захист КР є необхідною складовою її виконання.

Складання/перескладання  екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів з дисципліни.