Способи аналізу культурного тексту

Анотація навчальної дисципліни

Метою вивчення дисципліни

є як узагальнення, так і конкретизація  системи теоретичних понять з культурології, розглядання історичних та сучасних теоретичних моделей і способів культурологічного аналізу, завдяки чому виникає можливість  подальшого теоретико-аналітичного вивчення історичних і сучасних культурних феноменів. В процесі освоєння курсу студенти повинні отримати уявлення про основні варіанти розуміння феномену культурного тексту, способи  і засоби його інтерпретації на протязі існування світової культури,  а також про визначення культурного тексту і  основні концепції щодо його аналізу у школах і напрямках сучасної культурології. Важливе значення у курсі приділяється вмінню визначати особливості текстів культури та їхні внутрішні структурні та змістовні закономірності, виробленню навичок аналізу текстів  культури  та спроможності орієнтуватися в основних напрямках сучасної культурологічної думки. Ґрунтуючись на знаннях, що їх засвоєно  в цьому курсі,  студенти мають використовувати надбанні знання та практичні навички у власній практиці, зокрема в написанні дипломної роботи.

Завдання вивчення дисципліни:

• ознайомитись із теоретичними засадами та практичними методами/прийомами аналізу культурних та художніх текстів;
• усвідомити провідні стратегії класичних і новітніх досліджень культури;
• опанувати засади  наукового культурологічного  дискурсу;
• сформувати уявлення про сутність феномену культурного тексту, різноманітність способів його аналізу;
• усвідомити теоретичні моделі культури як підґрунтя різноманітних культурно-історичних феноменів;
• сформувати  уявлення про форми  самосвідомості   культури;  
• розвити здібності щодо визначення найбільш ефективних прийомів, форм, методів, засобів аналізу історичних  і сучасних феноменів культури;
• навчитися використовувати надбанні навички у теоретичній та практичній роботі у межах написання диплому бакалавра; сприяти розвитку професійно-наукової ідентичності, розвитку тих якостей особистості, що мають для майбутнього фахівця-культуролога особистісне професійне значення в контексті інтеграції у європейський культурний простір.

Основні результати навчання

Описувати структуру й зміст теоретико-методологічного апарату сучасної культурології. Визначати проблематику культурології в контексті сучасних досліджень культури. Оцінювати адекватність дослідницьких завдань науковій меті культурологічного дослідження. Вміти здійснювати самостійний аналіз культур-фактологічних масивів і давати критичну оцінку різноманітним текстам культури в контексті навчального курсу. Порівнювати дослідницькі стратегії, що вироблені в межах провідних культурологічних напрямів та шкіл.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

• Л – лекційні заняття;
• СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
• ПЗ – практичні заняття – практична підготовка й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті;
• ЛБ – лабораторні заняття;
• К – консультації викладача;
• МКР- модульна контрольна робота;
• РГР – розрахунково-графічна робота;
• Е – екзамен. 

Тематика та види навчальних занять

• 1 тиждень 
  • Л 1. Мета та завдання курсу «Способи аналізу культурного тексту».
  • ПЗ 1. Поняття культурного тексту.
  • СРЗ. К. 
  • Л 2. Поняття тексту культури. 
  • ЛБ 1. Поняття тексту культури.
  • СРЗ. К. РГР - початок 1 етапу.
• 2 тиждень
  • Л 3. Культурно-антропологічні стратегії дослідження тексту культури.
  • ПЗ 2. Культурно-антропологічні стратегії аналізу культурного тексту (класичні взірці).
  • СРЗ. К. 
• 3 тиждень
  • Л 4. Класичні та сучасні взірці культурно-антропологічних досліджень тексту культури. 
  • ЛБ 2. Культурно-антропологічний аналіз тексту культури.
  • СРЗ. К.
  • Л 5. Соціокультурні стратегії дослідження тексту  культури. 
  • ПЗ 3. Культурно-антропологічні стратегії аналізу культурного тексту (сучасні взірці).
  • СРЗ. К. РГР - початок  2 етапу.
• 4 тиждень
  • Л 6. Соціокультурні теорії та їх застосування в аналізі тексту культури.
  • ЛБ 3. Соціокультурний  аналіз тексту культури. 
  • СРЗ. К. 
• 5 тиждень
  • Л 7.  Історичний екскурс герменевтики тексту культури.
  • ПЗ 4. Соціокультурні стратегії аналізу культурного тексту.
  • СРЗ. К.
  • Л 8. Герменевтика Х.Г.Гадамера в аналізі культурного тексту. 
  • ЛБ 4. Герменевтичний  аналіз тексту культури.
  • СРЗ. К.
• 6 тиждень
  • Л 9. Сучасні герменевтичні стратегії в аналізі культурного тексту. 
  • ПЗ 5. Герменевтичні стратегії аналізу культурного тексту (сучасні взірці).
  • СРЗ. К. РГР - початок - 3 етапу.
• 7 тиждень
  • Л 10. Лінгвістична теорія тексту культури. 
  • ЛБ 5. Семіотичний аналіз тексту культури.
  • СРЗ. К.
  • Л 11. Семіотичні аспекти аналізу культурного тексту. 
  • ПЗ 6. Семіотичні стратегії аналізу культурного тексту. Р.Барт.
  • МКР1. СРЗ. К. 
• 8 тиждень
  • Л 12. Взірці семіотичних досліджень культурного тексту. 
  • ЛБ 6. Семіотичний аналіз тексту культури.
  • СРЗ. К. МКР1
• 9 тиждень
  • Л 13. Головні засади структуралістських стратегій аналізу культурного тексту.
  • ПЗ 7. Семіотичні стратегії аналізу культурного тексту. Семіотика кіно.
  • СРЗ. К.
  • Л 14. Структуралізм К. Леві-Строса та Р.Барта. 
  • ЛБ 7. Структуралістський аналіз тексту культури.
  • СРЗ. К.
• 10 тиждень
  • Л 15. Класичні та сучасні взірці структуралістського аналізу культурного тексту. 
  • ПЗ 8. Структуралістські  стратегії аналізу культурного тексту.
  • СРЗ. К. 
• 11 тиждень
  • Л 16. Поняття дискурсу в різних школах культурологічних досліджень.
  • ЛБ 8. Дискурсивний аналіз тексту культури.
  • СРЗ. К.
  • Л 17. Культурний текст як об’єкт дискурсивного аналізу. 
  • ПЗ 9. Дискурсивні стратегії аналізу культурного тексту.
  • СРЗ. К.
• 12 тиждень
  • Л 18. Аналіз дискурсивних практик.
  • ЛБ 9. Постструктуралістський  аналіз тексту культури.
  • СРЗ. К. РГР - 4 етап.
• 13 тиждень
  • Л 19. Головні засади постструктуралістських стратегій аналізу культурного тексту. 
  • ПЗ 10. Постструктуралістські стратегії аналізу культурного тексту. 
  • СРЗ. К.
  • Л 20. Психоаналітичні теорії та їх застосування в аналізі тексту культури. 
  • ЛБ 10. Постструктуралістський  аналіз тексту культури. Деконструкція.
  • СРЗ. К. 
• 14 тиждень
  • Л 21. Заходи та взірці постструктуралістського аналізу культурного тексту. 
  • ПЗ 11. Гендерні стратегії аналізу культурного тексту.
  • СРЗ. К. 
  • Л 22. Гендерні стратегії дослідження культурного тексту.
  • ЛБ 11. Аналіз тексту культури у стратегіях гендерних досліджень.
  • СРЗ. К.
• 15 тиждень
  • Л 23. Стратегії екокритики у дослідженні культурного тексту. 
  • ПЗ 12. Постколоніальні стратегії аналізу культурного тексту. 
  • СРЗ. К.
  • Л 24. Постколоніальні стратегії дослідження культурного тексту.
  • ЛБ 12. Аналіз тексту культури у стратегіях постколоніальних досліджень.
  • СРЗ. К.

Індивідуальна робота

Мета РГР - проявити знання, вміння та навички студента до використання сучасної гуманітарної методології, новітніх культурологічних дискурсів при аналізі сучасних культурних контекстів, стану сучасного творчого процесу та прогнозування основних напрямів його розвитку у регіоні, Україні та світі.

Орієнтовна тематика РГР:

• Семіотика глянцевого журналу.
• Соціокультурні аспекти модифікації стереотипу фемінності в сучасній культурі.
• Семіотика аліментарних і вестиментарних кодів у молодіжному серіалі.
• Деконструкція моделей неогедонізму у пропаганді здорового образу життя.
• Культурно-антропологічні виміри сучасного кулінарного шоу.
• Герменевтика культурних смислів художніх текстів: глядач як актор.
• Підліток у літературі ХХ – ХХІ століть як культурна модель Іншого: постструктуралістський аналіз.
• Міфологічний дискурс  сучасної української культурної ідентичності.
• Прагматика сучасного кінотексту.
• Ґенеза модерних й постмодерних культурних парадигм в українській літературі.

Потижневий тематичний план виконання:

• 1-2 тиждень - етап 1 – вибір теми дослідження, обговорення та затвердження науковим керівником, знайомство з літературою.
• 3-5 тиждень – етап 2 – складання плану роботи, опрацювання джерел, визначення об’єкту, предмету дослідження, відповідних дослідницьких стратегій та емпіричної бази;
• 6-11 тиждень – етап 3 – написання тексту курсової роботи, обґрунтування висновків, підготовка презентації.
• 12 тиждень – етап 4 – захист курсової роботи.

Теми РГР мають співвідноситись з темою бакалаврського диплому, над написанням якого студенти працюють протягом дев’ятого семестру паралельно з вивченням курсу «Способи аналізу культурного тексту», і становити у певному обсязі частину теоретичних та практичних розділів диплому.  Тому теми курсових робот  обираються студентом і викладачем індивідуально, щороку змінюються, обговорюються на науково-методичному семінарі та затверджуються на засідання кафедри культурології і мистецтвознавства.

Самостійна робота

Самостійна робота здобувача вищої освіти для досягнення заявлених результатів навчання полягає у регулярному опрацюванні текстів лекцій, підручників, монографій та статей з окремих проблем курсу, що наведені в літературі до курсу; складанні і розв'язанні ситуаційних завдань, написанні есе чи анотації, підготовці електронної  презентації.

Оскільки вивчення курсу «Способи аналізу культурного тексту» є підготовкою до написання дипломної роботи бакалавра, а підсумкова курсова робота є  навіть її частиною,  розподіл годин СРС з опрацювання лекційного матеріалу, завдань практичних та лабораторних робіт частково включено в обсяг самостійної роботи з підготовки курсових робіт та підготовки до іспиту.

Самостійна робота складає 78 години. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

• підготовка до лекційних занять 5 годин;
• підготовка до практичних занять та до виконання поточних контрольних завдань – 8 годин;
• підготовка до екзамену – 25 годин.
• підготовка до лабораторних занять - 10 годин;
• виконання РГР – 30 годин 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі вищої освіти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти проводиться семестровий  модуль. Модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. Модульна контрольна робота складається з запитання відкритого типу теоретичної частини, що оцінюється 20 балами, та практичного завдання, що оцінюється 30 балами.  Повністю виконаним вважається завдання, якщо надано чіткої, аргументованої відповіді на запитання теоретичної частини та проведено самостійній аналіз, обґрунтовано відповідь  та доведено доказів з посиланнями на відповідні наукові тексти. Бали знімаються за неознайомлення з науковою та навчальною літературою, за неволодіння термінологічним апаратом, за несамостійність висновків та узагальнень тощо.    

Накопичувальна частина дисципліни складається з виконання поточних завдань та завдань на практичних та лабораторних  заняттях. Кожне повністю виконане поточне завдання оцінюється в 1 бал (всього -2), кожне повністю виконане завдання практичної та лабораторної роботи оцінюється в 2 бали ( всього – по 12). Повне виконання завдання передбачає чітку, аргументовану, доказову відповідь на поставлене питання,  самостійний, теоретично оздоблений аналіз культурного тексту. 

Бали знімаються за недостатню обгрунтованість, недотримання рамок заданої форми завдання, невизначеність об’єкту і предмету, невиканання аналізу запропонованого для аналізу тексту, неопрацювання учбової та теоретичної літератури тощо. 

Індивідуальне завдання. Бездоганне та своєчасне виконання та захист КР оцінюється у 100 балів, які складаються із: 5 балів - за  обґрунтування актуальності, формулювання мети і завдань дослідження; 20 балів - за роботу зі збору матеріалів для написання курсової роботи; 10 балів – за виклад фактів, ідей, результатів досліджень в логічній послідовності; 20 балів - за доказовості висновків, обґрунтованості власної позиції; пропозиції щодо розв’язання проблеми, визначення перспектив дослідження; 5 балів - за дотримання вимог щодо технічного оформлення структурних елементів роботи; 5 балів - за розроблення і захист наукового проекту у програмі PowerPoint (Презентація);  35 балів – за прилюдний захист курсової роботи.  

Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен. Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів. 

Білети до екзамену складаються з теоретичних та практично-теоретичних питань відкритого типу. В білеті 2 теоретичних питання, повна і ґрунтовна відповідь на кожне з них оцінюється у 20 балів. Бали знімаються за невпевненість відповіді, відсутність логіки роздумів, незнання або не повне знання теоретичних основ сучасної культурології, незнання чи неопрацювання винесеної на самостійне опрацювання літератури із списку основної та додаткової літератури.

Практично-теоретичне питання оцінюється в 60 балів, оскільки передбачає не лише володіння певними знаннями, а й навичками аналізу культурного тексту, вмінням робити узагальнення   та вмінням  аргументувати свої висновки. 

Якщо здобувач  дав повну ґрунтовну відповідь на всі 3 питання екзаменаційного білету та на додаткові питання екзаменаторів лише з незначною кількістю помилок, то оцінка його складає «відмінно».

Якщо здобувач  дав ґрунтовну відповідь на всі 3 питання екзаменаційного білету та на додаткові питання екзаменаторів з кількома помилками, то оцінка його складає «дуже добре». Якщо здобувач  дав неповну відповідь на всі 3 питання екзаменаційного білету та на деякі додаткові питання екзаменаторів з певною кількістю суттєвих помилок, то оцінка його складає «добре».

Якщо здобувач  дав неповну відповідь хоча б на 2 питання  екзаменаційного білету та на одне додаткове питання екзаменаторів, але зі значною кількістю недоліків, то оцінка його складає «задовільно».

Якщо здобувач  дав неповну відповідь хоча б на 1 питання  екзаменаційного білету та на одне додаткове питання екзаменаторів, то оцінка його складає «достатньо».

Якщо здобувач  не дав вірної відповіді на жодне питання екзаменаційного білету, але дав відповідь  на деякі додаткові питання екзаменаторів, то робота його оцінюється

як «незадовільна».Якщо здобувач  не дав відповіді на жодне питання екзаменаційного білету та на додаткові питання екзаменаторів, то робота його оцінюється у «0» балів.

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Під час Л, ПЗ, МКР, З, Е користуватися телефоном заборонено.

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та екзамену з дисципліни.

Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом.