Соціальні комунікації

Анотація навчальної дисципліни

Мета вивчення дисципліни

сприяти фаховій інтелектуальній та універсальній підготовці фахівців із високою морально-етичною та психологічною стійкістю в сучасних надскладних умовах інформаційного прискорення, інформаційного ґешефту, інформаційно-психологічних спецоперацій та інформаційних воєн з урахуванням національних і глобальних викликів системи ЗМК, інтеграції традиційних і новаторських теоретико-методологічних підходів.  Завдання дисципліни: засвоїти понятійний апарат теорії соціальних комунікацій та основні віхи її розвитку в світі та Україні; з’ясувати роль соціальних комунікацій у повсякденному житті суспільства, формуванні індивіда та громадської думки; усвідомити загальні закономірності функціонування інформаційно-комунікаційних та документних систем соціальних комунікацій; опанувати розмаїття засобів, форм та технологій соціальної комунікації; сформувати уміння діяти в межах правового поля і законодавчого забезпечення функціонування інформації в суспільстві; сформувати базові практичні навички для оцінювання соціальної інформації під час її пошуку, створення, збереження та розповсюдження. 

Основні результати навчання

Застосувати знання і розуміння для ідентифікації, формулювання і вирішення завдань в інформаційних і документаційних системах. 

Володіти науковими принципами системного дослідження інформаційного середовища та соціокомунікативних процесів.

Здатність використовувати різноманітні комунікативні технології для ефективного спілкування на професійному, науковому та соціальному рівнях на засадах толерантності, діалогу і співробітництва.

Планувати й організовувати ефективну діяльність документно-інформаційних служб та установ. 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

• Л – лекційні заняття;
• СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
• ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті;
• РР – реферативна робота;
• МКР – модульна контрольна робота;
• К – консультація викладача.

Тематика та види навчальних занять

• 1 тиждень
  • Л1. Соціальна комунікація як предмет дослідження.
  • ПЗ1. Основні поняття системи соціальних комунікацій.  Історія виникнення поняття «соціальна комунікація».
  • СРЗ. К.
• 2 тиждень
  • Л2. Соціальний простір та соцільний час.
  • ПЗ2. Категоріальный аппарат теорії соціальної комуникації.
  • СРЗ. К.
• 3 тиждень
  • Л3. Комунікаційна діяльність і спілкування. 
  • ПЗ3. Комунікаційна діяльність: форми, види, рівні.
  • СРЗ. К.
• 4 тиждень 
  • Л4. Комунікаційні дії та їх форми.
  • ПЗ4. Співпраця та конфлікт в діловій комунікації.
  • СРЗ. К.
• 5 тиждень 
  • Л5. Види пам'яті та мнемічні дії.
  • ПЗ5. Гра та псевдогра як комунікаційні дії.
  • СРЗ. К.
• 6 тиждень 
  • Л6. Інформаційна модель індивідуальної пам'яті.
  • ПЗ6. Правда та брехня в комунікаційній діяльності.
  • СРЗ. К.
• 7 тиждень 
  • Л7. Групова соціальна пам'ять. 
  • ПЗ7. Соціальна пам`ять та її види.
  • МКР1. СРЗ. К.
• 8 тиждень 
  • Л8. Комунікація як функція управління організацією. 
  • ПЗ8. Усна комунікація.
  • СРЗ. К.
• 9 тиждень 
  • Л9. Комунікації в організації.  
  • ПЗ9. Штучна міжнародна мова.
  • СРЗ. К.
• 10 тиждень 
  • Л10. Політична комунікація в сучасному світі.
  • ПЗ10. Електронна комунікація.
  • СРЗ. К.
• 11 тиждень 
  • Л11. Політична комунікація як комунікаційний процес.
  • ПЗ11. Комунікаційні канали.
  • СРЗ. К.
• 12 тиждень 
  • Л12. Публічна комунікація.
  • ПЗ12. Комунікації в організаціях.
  • СРЗ. К.
• 13 тиждень 
  • Л13. Міжкультурна комунікація: концепція ділових культур.
  • ПЗ13. Політична комунікація.
  • СРЗ. К.
• 14 тиждень 
  • Л14. Кроскультурна комунікація та її особливості.
  • ПЗ14. Публічна комунікація.
  • СРЗ. К.
• 15 тиждень 
  • Л15. Лінгвокультурологічні аспекти міжкультурної комунікації
  • ПЗ15. Міжкультурна комунікація
  • МКР 2. СРЗ. К.

Індивідуальна робота

Передбачає виконання РР. Мета РР – розвиток самостійності здобувачів вищої освіти у доборі та опрацюванні джерел інформації з визначеної теми, удосконалення вмінь обирати суттєве, основне, а також давати оцінку проаналізованому та робити висновки.

Виконання РР складається з 4 етапів:

• 1-2 тижні (1 етап) – вибір та затвердження теми, попередній добір наукових джерел, складання плану дослідження;
• 3-7 тижні (2 етап) – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту РР;
• 8-12 тижні (3 етап) – підготовка чистового варіанту РР, отримання відгуку наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація+доповідь);
• 13-14 тижні (4 етап) – публічний захист РР.

Самостійна робота

Самостійна робота складає 60 години. Розподіл самостійної роботи за видами навчальної діяльності:

• підготовка до лекційних занять – 7 годин;
• підготовка до практичних занять та виконання індивідуальних контрольних завдань – 15 годин;
• виконання РР – 8 годин;
• підготовка до екзамену – 30 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. Семестровий модуль № 1. ПЗ1-7. Оцінка за виконання – 20 балів (включає виконання практичних завдань (13 балів) та активну роботу на практичних заняттях (7 балів)). Термін виконання визначено розкладом навчальних занять. РР. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 7 тиждень. МКР1. Оцінка за виконання – 25 балів (7 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій. Семестровий модуль № 2. ПЗ8-15. Оцінка за виконання – 20 балів (включає виконання практичних завдань (12 балів) та активну роботу на практичних заняттях (8 балів)). Термін виконання визначено розкладом навчальних занять. РР. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання і захисту – 13-14 тижні. МКР2. Оцінка за виконання  – 25 балів (15 тиждень). МКР1 і МКР2 виконуються в письмовій формі. Кожна модульна робота складається з теоретичної частини (тест із 10 запитань) та практичної частини (2 завдання різного рівня складності). Відповідь кожне на запитання теоретичної частини оцінюється в 1 бал. Правильне виконання 1-го практичного завдання оцінюється в 10 балів, а 2-го – в 5 балів. Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної (2 запитання) та практичної (2 завдання) частини. Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання екзаменів здійснюється в термін встановлений деканатом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на модульній контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Складання/перескладання екзаменів здійснюється в термін встановлений деканатом.

Під час лекції здійснювати і приймати телефонні дзвінки заборонено.

Під час проходження модульного контролю заборонено використовувати будь-які підручники, посібники, конспекти лекцій, шпаргалки, мобільні телефони.