Теорія та практика PR 2

Анотація навчальної дисципліни

Мета

засвоєння здобувачами знань з галузі паблік рилейшнз в усіх її історичних та сучасних формах як форми соціальної комунікації, усвідомлення ними ключових понять і процесів у цій комунікативній сфері, вироблення практичних навичок усебічного аналізу та створення PR продукції різних типів.

Завдання навчальної дисципліни:

• вивчення принципів зв’язків з громадськістю для формування громадської думки, що включає весь комплекс відносин підприємств, установ, громадських організацій, фірм із засобами масової інформації, владними структурами, з різними групами громадськості. 

Основні результати навчання

Застосовувати знання і розуміння для ідентифікації, формулювання і вирішення завдань в інформаційних і документаційних системах: уміти знаходити інформаційні приводи, визначати потреби потенційної аудиторії, аналізувати громадську думку.

Оцінювати отримані результати  й аргументовано захищати прийняті рішення: уміти визначати необхідність заходів PR, протидіяти псевдотехнологіям PR.

Здатність використовувати різноманітні комунікативні технології для ефективного спілкування на професійному, науковому та соціальному рівнях на засадах толерантності: налагоджувати співпрацю, вести ефективну комунікацію із усіма групами громадськості; знати правові та етичні норми  PR-діяльності.

Планувати й організовувати ефективну діяльність  документно-інформаційних служб та підприємств: використовувати інструментарій PR для створення та проведення інформаційних кампаній, спеціальних подій. 

Володіти науковими принципами системного дослідження інформаційного середовища та соціокомунікативних процесів:  аналізувати інформаційні приводи, PR-тексти,  проведені PR-акції та кампанії.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

• Л – лекційні заняття;
• СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти;
• ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до занять й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті;
• РР – реферативна робота;
• МКР – модульна контрольна робота;
• К – консультації викладача.

Тематика та види навчальних занять

• 1 тиждень
  • Л1. Стратегія проведення РR-кампанії.
  • СРС, К
• 2 тиждень
  • Л2. Підготовка PR-кампаній.
  • ПЗ1. PR-проєкт і PR-кампанія, основні типи і різновиди PR-кампаній. 
  • СРС, К, РР початок етапу 1
• 3 тиждень
  • Л3.  Робота PR-служб зі ЗМІ. 
  • СРС, К
• 4 тиждень
  • Л4. Документальне висвітлення інформаційних приводів.
  • ПЗ2. Підготовка прес-релізів, бекграундів, факту-листа та факту-довідки.
  • СРС, К, РР початок етапу 2
• 5 тиждень
  • Л5. Інформаційні матеріали PR.
  • СРС, К
• 6 тиждень
  • Л6. PR-документи.
  • ПЗ3. Біографія. Лист запитань-відповідей. Бай лайнер. Іміджева стаття
  • СРС, К
• 7 тиждень
  • Л7. Спеціальні події як PR-комунікації. 
  • СРС, К 
• 8 тиждень
  • Л8. Організація та проведення презентацій.
  • ПЗ4. Поняття та загальні риси презентацій, їх різновиди.
  • СРС, К, 
• 9 тиждень
  • Л9. Організація та проведення виставок.
  • СРС, К,  РР початок етапу 3
• 10 тиждень
  • Л10. Специфічні  заходи паблік рилейшнз
  • ПЗ5. Особливості благодійництва, спонсорства та патронажу.
  • СРС, К
• 11 тиждень
  • Л12. Event-managent в системі корпоративних комунікацій.
  • СРС, К, РР етап 4, МКР 
• 12 тиждень
  • Л12. Корпоративний імідж та його використання у зв’язках з громадськістю.
  • ПЗ6. Основні складові корпоративного іміджу та особливість побудови іміджу керівника.
  • СРС, К

Індивідуальна робота

Метою РР є формування здатності самостійно вирішувати проблеми, що пов’язані з окресленням сутності зв’язків з громадськістю як галузі знань та сфери практичної діяльності, вивченням світового досвіду цієї галузі та історією її становлення в Україні, особливостям планування та проведення PR-кампаній.

Виконання РР складається з 4 етапів: 

• 2-3 тиждень – етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження. 
• 4-8 тиждень – етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту курсової роботи. 
• 9-10 тиждень – етап 3 – отримання відгуку від наукового керівника, перевірка на спеціальній програмі щодо доброчесності, редагування та підготовка до захисту (презентація+доповідь);
• 11-12 тиждень – етап 4 –  публічний захист.

Самостійна робота

Самостійна робота складається з творчого сприйняття й осмислення навчального матеріалу протягом лекцій, підготовки до практичних занять, виконання індивідуальних контрольних завдань, курсової роботи та підготовки до екзамену.

Самостійна робота складає 114 годин. 

Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

• підготовка до лекційних занять – 54 години;
• підготовка до практичних занять та виконання індивідуальних контрольних завдань – разом 22 години;
• виконання реферативної роботи – 8 годин;
• підготовка до екзамену – 30 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі впродовж двох семестрів готуються до лекційних та практичних занять, виконують три модульні контрольні роботи. Максимальна сума накопичувальних балів у 7 (5, 3)  семестрі на першому модульному контролі – 20 балів: вирішення практичних завдань на ПЗ (10 балів), активна робота на практичному занятті (10 балів); на другому модульному контролі – 20 балів: вирішення практичних завдань на ПЗ (10 балів), активна робота на практичному занятті (10 бали). Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів. Максимальна сума накопичувальних балів у 8 (6, 4) семестрі на модульному контролі – 50 балів: вирішення практичних завдань на ПЗ (23 бали), активна робота на практичному занятті (22 бали), РР – 5 балів. Максимальна оцінка за модульну контрольну роботу складає – 50 балів.

Індивідуальна робота. Бездоганне та своєчасне виконання та захист РР оцінюється у 5 балів (3 бали в семестровому модулі 1 та 2 бали в семестровому модулі 2), які складаються зі змістовного розкриття теми, наочного аналізу наукової думки з проблематичного питання відповідно до тематики РР та публічного захисту роботи. Робота має бути оформлена згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни. Етапи 1-2 РР оцінюється максимум у 3 бали, етап 3 та 4 – 2 бали за представлення результатів роботи через доповідь та відповідь на додаткові запитання під час захисту.

Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (3 запитання – 20 балів кожне) та практичної частини (1 завдання – 40 балів). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів. 

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Дотримуватися академічної культури та академічної доброчесності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Відсутність здобувача на МКР відповідає оцінці «0». 

Складання/перескладання заліку та екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом. 

Під час Л, ПЗ, МКР, Е користуватися телефоном заборонено.

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та екзаменів з дисципліни.