Вікова психологія 1

Навчальна дисципліна професійної підготовки
Обсяг освітнього компонента: 
• у кредитах ЄКТС — 4.5.
Кількість аудиторних занять: 
2-й семестр: 30 – годин лекційних занять; 30 – годин практичних занять.
Семестровий контроль: 
Екзамен.
Освітню компоненту забезпечує: 
Анотація: 

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни:

розкрити теоретичні та практичні аспекти предметної області вікової психології, зокрема особливості психічного розвитку особистості на різних вікових етапах.

Завдання дисципліни:
  • сформувати знання категоріально-понятийного апарату вікової психології та розуміння природи виникнення, функціонування та розвитку психічних явищ;
  • сформувати знання щодо вікових особливостей поведінки, діяльності та вчинків людини;
  • сформувати вміння виділяти чинники, що найбільше впливають на розвиток дитини;
  • сформувати розуміння щодо оптимальних умов для успішного розвитку дитини.

 

Основні результати навчання

  • Визначати, аналізувати та пояснювати психічні явища, ідентифікувати психологічні проблеми та пропонувати шляхи їх розв’язання.
  • Демонструвати розуміння закономірностей та особливостей розвитку і функціонування психічних явищ в контексті професійних завдань.
  • Здійснювати пошук інформації з різних джерел для вирішення професійних завдань в т.ч. з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

  • Л – лекційні заняття;
  • ПЗ – практичні заняття;
  • СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти;
  • МКР – модульна контрольна робота;
  • К – консультації.

 

Тематика та види навчальних занять

  • 1 тиждень 
    • Л1. Проблема психічного розвитку людини: основні поняття, загальні закономірності.
    • ПЗ.1. Методи дослідження вікової психології.
    • СРС, К.
  • 2 тиждень
    • Л2. Періодизація вікового розвитку, різні підходи до проблеми.
    • ПЗ2. Вікова періодизація за Ж. Піаже, Л.С. Виготським, Е. Еріксоном, З. Фрейдом та ін.
    • СРС, К.
  • 3 тиждень
    • Л3. Вікові кризи: загальна характеристика та ознаки.
    • ПЗ3. Особливості внутрішньоутробного розвитку дитини. СРС, К.
  • 4 тиждень
    • Л4. Психічний розвиток дитини першого року життя.
    • ПЗ4. Основні критичні періоди першого року життя дитини.
    • СРС, К.
  • 5 тиждень
    • Л5. Психологічна характеристика раннього дитинства.
    • ПЗ5. Психічний розвиток дитини у ранньому дитинстві.
    • СРС, К.
  • 6 тиждень
    • Л6. Загальна характеристика дошкільного віку.
    • ПЗ6. Психічний розвиток дитини у дошкільному віці. Криза 3-х років.
    • СРС, К.
  • 7 тиждень
    • Л7. Проблема психологічної готовності дитини до школи.
    • ПЗ7. Психологічна діагностика готовності дитини до школи.
    • СРС, К.
  • 8 тиждень
    • Л8. Загальна характеристика молодшого шкільного віку.
    • ПЗ8. Психічний розвиток дитини у дошкільному віці. Криза 7-х років.
    • СРС, К, МКР№1.
  • 9 тиждень
    • Л9. Психогенна шкільна дезадаптация, її причини та ознаки.
    • ПЗ9. Основні напрями роботи з дезадаптованими дітьми.
    • СРС, К.
  • 10 тиждень
    • Л10. Загальна характеристика підліткового віку, особливості соціально-психологічної ситуації розвитку у цьому віці.
    • ПЗ10. Криза підліткового віку: причини її виникнення та характер протікання.
    • СРС, К.
  • 11 тиждень
    • Л11. Акцентуації характеру у підлітків.
    • ПЗ11. Діагностика акцентуацій характеру підлітків.
    • СРС, К.
  • 12 тиждень
    • Л12. Психологічна характеристика періоду юності.
    • ПЗ12. Психологічна характеристика періоду юності.
    • СРС, К.
  • 13 тиждень
    • Л13. Формування життєвих планів та професійних інтересів в юнацькому віці.
    • ПЗ13. Формування життєвих планів та професійних інтересів в юнацькому віці.
    • СРС, К.
  • 14 тиждень
    • Л14. Загальна характеристика акмеологічного періоду. 
    • ПЗ14. Криза середнього віку: причини та наслідки.
    • СРС, К.
  • 15 тиждень
    • Л15. Проблеми геронтозенезу. 
    • ПЗ15. Профілактика негативних наслідків старіння.
    • СРС, К, МКР№2.

 

Самостійна робота 

Самостійна робота складає 75 години. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

  • опрацювання теоретичного матеріалу – 15 годин.
  • підготовка до практичних занять – 30 годин;
  • підготовка до іспиту – 30 годин.

 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи. Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (15 тестових запитань) та практичної частини (1 завдання). Відповідь на кожне тестове запитання оцінюється максимум в 1 бали. Правильне виконання кожного  практичного завдання оцінюється в 5 балів. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:

Семестровий модуль № 1

  • ПЗ1-8. Робота на практичних заняттях – 30 балів:
  • - доповіді (10 балів);
  • - презентації (10 балів);
  • - «паспорт віку» (8 балів);
  • - схема діагностики (2 бали).
  • МКР№1. Модульна контрольна робота – 20 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 8–10 тижнів за розкладом консультацій.

Семестровий модуль № 2

  • ПЗ 9-15. Оцінка за усні відповіді – 30 балів.
  • - схема роботи з дезадаптованими дітьми (5 балів);
  • - «паспорт віку» (8 балів);
  • - доповідь (15 балів);
  • - протокол діагностики (2 бали).
  • МКР№2. Модульна контрольна робота – 20 балів (15 тиждень).

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. Підсумковим контролем з дисципліни є іспит. 

 

Умови допуску до підсумкового контролю 

До іспиту допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %. Іспит відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання іспитів організується за встановленим методичним відділом розкладом.

 

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної роботи, питань. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів.  

Викладач зобов’язаний здійснювати консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри, графіка консультацій. 

Всі види домашніх завдань та завдань практичних занять, які виконано після встановлених графіком навчального процесу та викладачем термінів вважаються «не зарахованими» та отримують, відповідно, оцінку «0». 

Відсутність здобувача під час складання іспиту або на МКР відповідає оцінці «0». 

Складання/перескладання модулів, іспиту – за встановленим деканатом розкладом 

Під час Л, ПЗ, МКР, І - здійснювати телефонні дзвінки забороняється.

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та іспиту з дисципліни.

2020 рік