Психологічна діагностика

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни:

засвоїти теоретичні аспекти психологічної діагностики та психометрики, набути практичних навичок використання психодіагностичного інструментарію для вирішення практичних професійних завдань. 

Завдання дисципліни:

• сформувати знання категоріально-понятийного апарату психологічної діагностики;
• сформувати навички використання психодіагностичних методик різної складності та форми організації;
• сформувати вміння обирати та  використовувати валідний і надійний психодіагностичний інструментарій відповідно до практичних професійних завдань;
• сформувати знання особливостей проведення масового психодіагностичного дослідження та навички самостійного планування, організації та здійснення психологічного дослідження;
• сформувати навички аналізу та синтезу одержаних результатів психологічної діагностики, складання аргументованих висновків та рекомендації.

Основні результати навчання

• Самостійно обирати та застосовувати валідний і надійний психодіагностичний інструментарій (тести, опитувальники, проективні методики тощо) психологічного дослідження та технології психологічної допомоги.
• Формулювати мету, завдання дослідження, володіти навичками збору первинного матеріалу, вміння дотримуватися процедури дослідження.
• Рефлексувати та критично оцінювати достовірність одержаних результатів психологічного дослідження, формулювати аргументовані висновки.
• Презентувати результати власних досліджень усно / письмово для поінформованої аудиторії, формулювати розгорнутий аналіз та тези досліджень.
• Пропонувати власні способи вирішення психологічних задач і проблем у процесі професійної діяльності, приймати та аргументувати власні рішення щодо їх розв’язання.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

• Л – лекційні заняття;
• ПЗ – практичні заняття;
• СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти;
• МКР – модульна контрольна робота;
• К – консультації.

Тематика та види навчальних занять

• 1 тиждень 
  • Л1. Психодіагностика як наука і як практична діяльність.
  • ПЗ.1. Предмет завдання та методи психологічної діагностики.
  • СРС, К.
• 2 тиждень
  • Л2. Історія психологічної діагностики.
  • ПЗ.2. Психологічна діагностика індивідуально-типологічних особливостей людини.
  • СРС, К.
• 3 тиждень
  • Л3. Не емпіричні методи психології. 
  • ПЗ.3. Робота з проективними техніками.
  • СРС, К.
• 4 тиждень
  • Л4. Психодіагностичний метод. Загальні вимоги до методик та їх користувачів.
  • ПЗ.4. Психологічна діагностика здібностей.
  • СРС, К.
• 5 тиждень
  • Л5. Психодіагностичний процесс. Етика проведення психодіагностичного обстеження.
  • ПЗ.5. Психологічна діагностика самосвідомості.
  • СРС, К.
• 6 тиждень
  • Л6. Тест як основний інструмент психологічної діагностики.
  • ПЗ.6. Психологічна діагностика соціально-психологічної адаптації.
  • СРС, К.
• 7 тиждень
  • Л7. Проективний метод психологічної діагностики.
  • ПЗ.7. Психологічна діагностика міжособистісних взаємин.
  • СРС, К.
• 8 тиждень
  • Л8. Специфіка діагностики різних сфер психіки людини.
  • ПЗ.8. Багатофакторні особистісні опитувальники
  • СРС, К, МКР№1.
• 9 тиждень
  • Л9. Вимоги до психометричної підготовки психолога.
  • ПЗ.9. Психологічна діагностика в освіті.
  • СРС, К.
• 10 тиждень
  • Л10. Технології створення та адаптації психодіагностичний методик.
  • ПЗ.10. Психологічна діагностика родини.
  • СРС, К.
• 11 тиждень
  • Л11. Стандартизація тесту.
  • ПЗ.11. Психологічна діагностика в сфері трудових відностин.
  • СРС, К.
• 12 тиждень
  • Л12. Психодіагностика в масовому психологічному дослідженні.
  • ПЗ.12. Підготовка до проведення масового психологічного дослідження.
  • СРС, К. 
• 13 тиждень
  • Л13. Способи кількісного та якісного аналізу даних.
  • ПЗ.13. Методи первинної обробки даних.
  • СРС, К.
• 14 тиждень
  • Л14. Математичні та статистичні методи в психології.
  • ПЗ.14. Методи вторинної обробки даних.
  • СРС, К.
• 15 тиждень
  • Л15. Проблеми виміру психології та види шкал.
  • ПЗ.15.Якісний аналіз результатів психологічного дослідження. Складання висновків (прогнозу, рекомендацій).
  • СРС, К, МКР№2.

Самостійна робота 

Самостійна робота складає 75 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

• підготовка до лекційних занять – 15 годин;
• підготовка до практичних занять – 30 годин;.
• підготовка до іспиту – 30 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та лабораторних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи та розрахунково-графічну роботу. Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (15 тестових запитань) та практичної частини (1 завдання). Відповідь на кожне тестове запитання оцінюється максимум в 1 бал. Правильне виконання кожного  практичного завдання оцінюється в 5 балів. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:

Семестровий модуль № 1

• ПЗ 1-8. Оцінка за роботу на практичних заняття та домашні завдання – 30 балів:
• оволодіння роботою з психодіагностичними методиками  (24 балів): 3 бали за методику:
• 0,5 бала – стислий мануал методики;
• 1 бал – самодіагностика;
• 1 бал – діагностика 3-х осіб;
• 0,5 бала – своєчасне виконання.
• усна відповідь на практичному занятті (6 балів).
• МКР№1. Модульна контрольна робота – 20 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 8–10 тижнів за розкладом консультацій.

Семестровий модуль № 2

• ПЗ 9-15. Оцінка за роботу на практичних заняття та домашні завдання – 30 балів:
• робота з кейсами (15 балів);
• матриця результатів дослідження (3 бали);
• первісний кількісний та якісний аналіз результатів (3 бали);
• статистичний аналіз отриманих результатів (3 бали);
• загальні висновки дослідження (3 бали)
• тези (3 бали).
• МКР№2. Модульна контрольна робота – 20 балів (15 тиждень).

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. Підсумковим контролем з дисципліни є екзамен. 

Умови допуску до підсумкового контролю 

До іспиту допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %. Іспит відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання іспитів організується за встановленим методичним відділом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної роботи питань. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів.  

Викладач зобов’язаний здійснювати консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри, графіка консультацій. 

Всі види домашніх завдань та завдань практичних занять, які виконано після встановлених графіком навчального процесу та викладачем термінів вважаються «не зарахованими» та отримують, відповідно, оцінку «0». 

Відсутність здобувача під час складання іспиту або на МКР відповідає оцінці «0». 

Складання/перескладання модулів, іспиту – за встановленим деканатом розкладом 

Під час Л, ПЗ, МКР, І здійснювати телефонні дзвінки забороняється.

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та іспиту з дисципліни.