Основи самодопомоги практичного психолога

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни

забезпечити опанування комплексом знань та їх практичним застосуванням щодо закономірностей впливу професійної діяльності на особистість практичного психолога, визначення головних компонент особистісно-професійної взаємодії та особливостей профілактики і корекції негативних наслідків взаємодії на основі вирішення професійних та особистісно значущих проблем  з урахуванням ресурсів індивіда та групи. 

Завдання дисципліни:

• сформувати здатність визначати особливості професійної діяльності та її вплив на професійне становлення і розвиток особистості;
• сформувати вміння характеризувати соціальні професії як емоційну трудову діяльність та її негативні прояви як наслідки стресу та вигоряння;
• сформувати здатність самостійно планувати, організовувати та здійснювати психологічне дослідження основних параметрів робочого місця і особистих особливостей працівника;
• сформувати вміння аналізувати та систематизувати одержані результати, здійснювати просвітницьку та психопрофілактичну діяльність відповідно до запиту, на основі вибору раціональних копінг-моделей, технологій і методів профілактики, для запобігання та подолання наслідків стресу і вигоряння;
• сформувати здатність до самоконтролю, вміння формулювати аргументовані висновки та рекомендації щодо соціально-психологічної самодопомоги та допомоги, розробляти програму профілактики та психокорекції негативних наслідків впливу професійної діяльності з урахуванням ресурсів організації, індивіда та групи. 

Основні результати навчання

• Формулювати мету, завдання дослідження, володіти навичками збору первинного матеріалу, вміння дотримуватися процедури дослідження.
• Презентувати результати власних досліджень усно / письмово для поінформованої аудиторії, формулювати розгорнутий аналіз та тези досліджень.
• Пропонувати власні способи вирішення психологічних задач і проблем у процесі професійної діяльності, приймати та аргументувати власні рішення щодо їх розв’язання.
• Складати та реалізовувати програму психопрофілактичних та просвітницьких дій, заходів психологічної допомоги у формі лекцій, бесід, круглих столів, ігор, тренінгів, тощо, відповідно до запиту.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

• Л – лекційні заняття;
• ПЗ – практичні заняття;
• СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти;
• РГР – розрахунково-графічна робота;
• МКР – модульна контрольна робота;
• К – консультації.

Тематика та види навчальних занять

• 1 тиждень
  • Л1. Психологічна самодопомога і проблема здоров'я у професійній діяльності психолога.
  • ПЗ1. Визначення психологічної самодопомоги як основи ефективного професійного та особистісного функціонування. Поняття психологічної самодопомоги психолога. Здоров'я людини, психологічні фактори здоров'я. 
  • СРС. К.
• 2 тиждень
  • Л2. Моделювання професійно-особистісного розвитку психолога. 
  • ПЗ2. Моделювання професійно-особистісного розвитку фахівця. Поняття соціальної професії. Значущі чинники професійної діяльності психолога як соціальної професії. Особистісні якості спеціаліста. Модель професійно-особистісного розвитку.
  • СРС. К.
• 3 тиждень
  • Л3. Професійне самовизначення особистості.
  • ПЗ3. Дослідження професійного становлення особистості. 
  • СРС. К. РГР, етап 1.
• 4 тиждень
  • Л4. Професійний розвиток фахівця.
  • ПЗ4. Визначення рівнів професіоналізму і рольового репертуару.
  • СРС. К. РГР, етап 1.
• 5 тиждень
  • Л5. Емоційна трудова діяльність як основа соціальних професій.
  • ПЗ5. Визначення емоційної роботи як основи соціальних професій. Дослідження емоційного життя людини. Поняття емоційної роботи. Особливості процесу емоційної трудової діяльності. Ідентифікація емоційної трудової діяльності в організаціях.
  • СРС. К.
• 6 тиждень
  • Л6. Функціонування професійної діяльності психолога як емоційної трудової діяльності.
  • ПЗ6. Моделювання емоційної роботи. Антецеденти емоційної роботи. Особливості емоційної роботи як процесу. Емоційна регуляція емоційної трудової діяльності. Наслідки емоційної роботи.
  • СРС. К. РГР, етап 2.
• 7 тиждень
  • Л7. Психологічний стрес і синдром вигоряння.
  • ПЗ7. Визначення стресу і вигоряння як негативних наслідків професійної діяльності. Поняття та джерела професійного стресу. Стрес-фактори професійної діяльності. Негативні наслідки і симптоми стресу. Синдром вигоряння як наслідок робочих стресів.
  • СРС. К. РГР, етап 2.
• 8 тиждень
  • Л8. Негативні наслідки соціальної емоційної роботи.
  • ПЗ8. Виявлення негативних наслідків емоційної роботи і підходів до їхнього запобігання Чинники, що сприяють прояву негативних наслідків соціальної емоційної роботи. Засоби запобігання...
  • МКР1. СРС. К. РГР, етап 2.
• 9 тиждень
  • Л9. Змістовна характеристика чинників, що сприяють вигорянню.
  • ПЗ9. Визначення факторів, що сприяють вигорянню. Специфічні особливості професій, що зазнають вигоряння. Характеристика факторів, які сприяють розвитку психічного вигоряння. 
  • СРС. К. РГР, етап 3.
• 10 тиждень
  • Л10. Організаційний стрес і моделі вигоряння.
  • ПЗ10. Визначення багатофакторних моделей вигоряння і профілактика вигоряння в умовах організаційного стресу. Суб’єктивні причини і прояви організаційного стресу за моделями вигоряння. Багатофакторні та процесуальні моделі вигоряння. Профілактичні підходи до вигоряння на засадах організаційного стресу.
  • СРС. К. РГР, етап 3.
• 11 тиждень
  • Л11. Дослідження особливостей професійної діяльності психолога.
  • ПЗ11. Визначення засобів і методів психічної саморегуляції. 
  • СРС. К.
• 12 тиждень
  • Л12 Стратегії і моделі долаючої поведінки.
  • ПЗ12. Визначення стратегій і моделей долаючої поведінки. Підходи і проблеми подолання. Типи ресурсів подолання. Моделі мобілізації копінг-зусиль. Моделі поведінки. Активні і пасивні стратегії подолання. 
  • СРС. К. РГР, етап 4.
• 13 тиждень
  • Л13. Психічна саморегуляція, раціонально-емоційна терапія і позитивне мислення як внутрішній ресурс зниження ризику стресу і вигоряння .
  • ПЗ13. Визначення раціонально-емоційної терапії і позитивного мислення як ефективних методів антистресової терапії. 
  • СРС. К. РГР, етап 4.
• 14 тиждень
  • Л14. Принципи профілактики і психокорекції стресу і вигоряння.
  • ПЗ14. Визначення ресурсів, технологій і технік профілактики і психокорекції негативних наслідків вигоряння. 
  • СРС. К. РГР, етап 5.
• 15 тиждень
  • Л15. Побудова програми профілактики і корекції стресу і вигоряння.
  • ПЗ15. Визначення особливостей побудови програм профілактики і корекції негативних наслідків стресу та вигоряння. Основні складові програми профілактики і корекції негативних наслідків стресу та вигоряння. Методика складання програми.
  • МКР2. СРС. К. РГР, етап 5.

Індивідуальна робота

Виконується РГР. 

Мета РГР - набуття вміння самостійно працювати з навчальною і науковою літературою, проводити дослідження, використовуючи сучасні соціально-психологічні засоби та технології.

• 1-8 тижні Отримання завдання. Написання частин 1.1 і 1.2 «Дослідження особливостей професійної діяльності і умов роботи досліджуваного». 
• 9-13 тижні Написання частини 1.3 «Результати дослідження особистісних характеристик досліджуваного» і частини 2 «Аналіз результатів дослідження»  і «Розробка програми профілактики або корекції негативних наслідків професійної діяльності».
• 14-15 тижні Захист/презентація РГР.

Самостійна робота

Самостійна робота складає 120 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

• підготовка до лекційних занять – 30 годин;
• підготовка до практичних занять – 45 годин;
• виконання РГР – 15 годин.
• підготовка до екзамену – 30 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та лабораторних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи та розрахунково-графічну роботу.

Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (12 тестових запитань) та практичної частини (2 завдання). Відповідь на кожне тестове запитання оцінюється максимум в 1 бал. Правильне виконання кожного  практичного завдання оцінюється в 4 бали.

Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:

Семестровий модуль № 1

• ЛЗ1. Оцінка за виконання – 2 бали.
• ЛЗ2. Оцінка за виконання – 3 бали.
• ЛЗ3. Оцінка за виконання – 3 бали.
• ЛЗ4. Оцінка за виконання – 3 бали.
• ЛЗ5. Оцінка за виконання – 3 бали.
• ЛЗ6. Оцінка за виконання – 3 бали.
• ЛЗ7. Оцінка за виконання – 3 бали.
• ЛЗ8. Оцінка за виконання – 3 бали.
• РГР(ч.1). Оцінка за виконання – 7 балів. Термін надання – 7-8 тижні.
• МК1. Модульна контрольна робота – 20 балів (7-8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.

Семестровий модуль № 2

• ЛЗ9. Оцінка за виконання – 2 бали.
• ЛЗ10. Оцінка за виконання – 2 бали.
• ЛЗ11. Оцінка за виконання – 2 бали.
• ЛЗ12. Оцінка за виконання – 2 бали.
• ЛЗ13. Оцінка за виконання – 3 бали.
• ЛЗ14. Оцінка за виконання – 3 бали.
• ЛЗ15. Оцінка за виконання – 3 бали.
• РГР(ч.2). Оцінка за виконання – 7 балів, оцінка захисту – 6 балів. Термін надання та захист – 14-15 тижні. 
• МК2. Модульна контрольна робота – 20 балів (14 тиждень).

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.

Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (3 питання) і практичної частини (2 завдання).

Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білета становить 100 балів. 

Умови допуску до підсумкового контролю  

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %.

Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.

Складання/перескладання екзаменів організовується за встановленим навчально-методичним відділом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Виконаний не свій варіант завдання здобувачем не оцінюється.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Складання/перескладання екзаменів – за встановленим навчально-методичним відділом розкладом.

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.

Під час розв’язання задач на МКР та екзамені не дозволяється користуватися будь-якими  інформаційними джерелами.