Юридична психологія

Анотація навчальної дисципліни: 

Мета дисципліни:

опанування навичками використовувати набуті знання в практичній діяльності психолога в межах правоохоронної та правотворчої діяльності. 

Завдання дисципліни:

• формування усвідомлення щодо необхідності знання юридичної психології як галузі психологічної науки та навчальної дисципліни, що вивчає психологію державно-правових явищ як цілісність;
• науково-практичне спрямування для формування високої правової культури та професійної діяльності у сфері правових відносин.

Основні результати навчання:

• Інтеграція отриманих теоретичних знань до професійної діяльності (норми, порядок та організація юридично-психологічної допомоги).
• Пропонувати власні способи розв’язання психологічних задач і проблем у процесі професійної діяльності, приймати та аргументувати власні рішення щодо їх розв’язання.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять: 

• Л – лекційні заняття;
• ПЗ – практичні заняття;
• ЛЗ – лабораторні заняття;
• СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти;
• МКР – модульна контрольна робота;
• К – консультації.

Тематика та види навчальних занять:

• 1 тиждень 
  • Л1. Предмет, завдання та методи юридичної психології.
  • ПЗ1.  Психологія управління персоналом правоохоронних органів.
  • ЛЗ1. Правова психологія як галузь прикладної юридичної психології.  
  • СРС. К.
• 2 тиждень 
  • Л2. Юридико-психологічні аспекти правової соціалізації особистості.
  • ПЗ2. Соціально-дизадаптивні діти і підлітки як об'єкт дослідження превентивної психології.
  • СРС. К.
• 3 тиждень 
  • Л3. Психологія особистості злочинця.
  • ПЗ3. Типологія особистості злочинця.
  • ЛЗ2. Психологія злочинної поведінки.
  • СРС. К.
• 4 тиждень 
  • Л4. Психологічний аналіз злочинної поведінки.
  • ПЗ4. Психологія злочинних груп.
  • СРС. К.
• 5 тиждень 
  • Л5. Структура організованих злочинних формувань.
  • ПЗ5. Механізми об'єднання злочинних груп.
  • ЛЗ3. Психологія жертви злочинів.
  • СРС. К.
• 6 тиждень 
  • Л6. Поняття віктимності і захищеності потенційної жертви.
  • ПЗ6. Особливості проведення слідчих дій відносно різних типів жертв.
  • СРС. К.
• 7 тиждень 
  • Л7. Психологія огляду місця події та обшуку
  • ПЗ7. Психологія обшукуваного та обшукуючого. 
  • ЛЗ4. Психологічні особливості слідчого експерименту та затримки підозрюваних.
  • СРС. К. МК№1.
• 8 тиждень 
  • Л8. Порядок затримання, фіксація ходу і результату затримання підозрюваного, повідомлення про затримання.
  • ПЗ8. Підстави до звільнення підозрюваного.
  • СРС. К.
• 9 тиждень 
  • Л9. Особливості пред'явлення для впізнання та допитів, включаючи очну ставку.
  • ПЗ9. Загальні соціально-психологічні умови ведення допиту.
  • ЛЗ5. Психологічні особливості підготовки та проведення допиту.
  • СРС. К.
• 10 тиждень 
  • Л10. Психологія очної ставки.
  • ПЗ10. Психологічні особливості судової діяльності.
  • СРС. К. Психологічні основи полеміки в судовому процесі.
• 11 тиждень 
  • Л11.  Методологічні основи судово-психологічної експертизи, її компетенція.
  • ПЗ11. Сутність і значення пенітенціарної психології, її особливості.
  • ЛЗ7. Сутність кримінальної субкультури. 
  • СРС. К.
• 12 тиждень 
  • Л12. Визначення особливості засудженого.
  • ПЗ12. Індивідуально-психологічні особливості особистості засудженого.
  • СРС. К.
• 13 тиждень 
  • Л13. Соціально-психологічні особливості особистості засудженого (ув'язненого).
  • ПЗ13. Практичне використання знань про особу засудженого співробітниками виправних установ. 
  • СРС. К.
• 14 тиждень 
  • Л14. Психологічна характеристика основних засобів виправлення і ресоціалізації засуджених.
  • ПЗ14. Психологічна підготовка засуджених до життя в нових умовах і їх реадаптація в умовах свободи.
  • СРС. К. МК№2.
• 15 тиждень 
  • Л15. Психологічна структура діяльності персоналу виправних установ. 
  • ПЗ15. Психологія особистості співробітника і соціальної організації персоналу виправного закладу.
  • СРС. К.

Самостійна робота:

Самостійна робота складає 106 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

• підготовка до лекційних занять – 15 годин;
• підготовка до практичних занять – 47 годин;
• підготовка до лабораторних занять – 14 годин;
• виконання творчих завдань – 15 годин;
• підготовка до іспиту – 30 годин.

Процедура оцінювання:

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи.

Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної частини (10 тестових запитань) та практичної частини (10 практичних завдань). Відповідь на кожне тестове запитання оцінюється максимум в 0,5 балів, Правильне виконання кожного практичного завдання оцінюється в 1,5 балів. 

Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів.

Семестровий модуль № 1 

• Л1 – Л7 – поточне опитування на лекційних заняттях – 10 балів.
• ПЗ1. – ПЗ7 – робота на практичних заняттях – 10 балів.
• ЛЗ1 – ЛЗ4 – робота на лабораторних заняттях – 10 балів.
• МК1. Модульна контрольна робота – 20 балів (7 тиждень). Перескладання можливе протягом 8–10 тижнів за розкладом консультацій.

Семестровий модуль № 2 

• Л8 – Л15 – поточне опитування на лекційних заняттях – 10 балів.
• ПЗ7. – ПЗ15 – робота на практичних заняттях – 10 балів.
• ЛЗ5 – ЛЗ7 – робота на лабораторних заняттях – 10 балів.
• МК2. Модульна контрольна робота – 20 балів (15 тиждень).

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.

Підсумковим контролем з дисципліни є іспит, білет до якого складається з теоретичної частини (2 запитання) та практичної частини (1 задача). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів. 

Умови допуску до підсумкового контролю:

До іспиту допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.

Іспит відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.

Складання/перескладання екзаменів організується за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу:

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів.  

Викладач зобов’язаний здійснювати консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри, графіка консультацій. 

Всі види завдань до практичних занять, які виконано після встановлених графіком навчального процесу та викладачем термінів вважаються «не зарахованими» та отримують, відповідно, оцінку «0». Виконаний здобувачем не свій варіант завдання не оцінюється.

Відсутність здобувача під час складання іспиту або на МКР відповідає оцінці «0». 

Складання/перескладання іспиту відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Під час Л, ПЗ, МКР, І користуватися телефоном заборонено.

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та іспиту з дисципліни.