Психологічна діагностика

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни:

знайомство майбутніх фахівців соціальної роботи з основними тестовими методиками, що активно використовує сучасна психологія, ознайомлення їх з технікою проведення психодіагностичного обстеження та дослідження, етичними принципами діяльності практичного психолога, основними етапами конструювання тесту, які допоможуть розвинути у майбутніх фахівців навички діалогічного проблемного мислення, уміння проводити багаторівневий аналіз особистості та її проблем, давати оцінку ефективності терапії в процесі та по її завершенню. 

Завдання дисципліни:

• сформувати вміння і навички використання психодіагностики як наукової системи, побудованої на вивченні методів розпізнавання та виміру індивідуально-психологічних особливостей людини;
• сприяти процесу орієнтації  здобувачів на встановлення індивідуального діагнозу і прогнозу розвитку визначених особистісних якостей, розкриттю природи психіки, свідомості, особистості та діяльності;
• сформувати вміння і навички розуміння специфічності методик та використання тестів як діагностичного способу оцінки особистості. 

Основні результати навчання

• Уміти використовувати знання методів обробки інформації та комунікаційних технологій при вирішенні професійних завдань (управління інформацією). 
• Уміти використовувати результати проведеного аналізу для синтезування отриманої інформації. 
• Демонструвати знання категоріально-понятійного апарату психології. 
• Самостійно обирати та застосовувати психодіагностичний інструментарій (тести, опитувальники, проективні методики тощо) психологічного дослідження. 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

• Л – лекційні заняття;
• ПЗ – практичні заняття;
• СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти;
• МКР – модульна контрольна робота;
• К – консультації;
• РГР – розрахунково-графічна робота;
• Е – екзамен.

Тематика та види навчальних занять

• 1 тиждень 
  • Л1. Психодіагностика як наука і як практична діяльність.
  • ПЗ1. Предмет, завдання та методи психодіагностики. 
  • СРС. К.
• 2 тиждень
  • Л2. Історія психодіагностики.
  • ПЗ2. Загальні етичні принципи психодіагностичного дослідження. 
  • СРС. К.
• 3 тиждень
  • Л3. Психодіагностичний процес.
  • ПЗ3. Психологічний діагноз.
  • СРС. К.
• 4 тиждень
  • Л4. Тест як основний інструмент психодіагностики.
  • ПЗ4. Переваги та недоліки комп’ютеризованих методик.
  • СРС. К.
• 5 тиждень
  • Л5. Проективні техніки.
  • ПЗ5. Робота з проективними техніками.
  • СРС. К.
• 6 тиждень
  • Л6. Психодіагностика особистості та індивідуальності (темперамент, характер).
  • ПЗ6. Діагностика індивідуальних особливостей людини.
  • СРС. К.
• 7 тиждень
  • Л7. Психодіагностика здібностей. Вимір інтелекту.
  • ПЗ7. Тест креативності Вільямса.
  • СРС. К.
• 8 тиждень
  • Л8. Психодіагностика мотивації.
  • ПЗ8. Методика СПА та методика Дж.Роттера «Локус контроля».
  • МКР1. СРС. К.
• 9 тиждень 
  • Л9. Психодіагностика міжособистісних відносин.
  • ПЗ9. Методика міжособистісних відносин Т. Лірі.
  • СРС. К.
• 10 тиждень
  • Л10. Психодіагностика у масовому психологічному дослідженні.
  • ПЗ10. Психологічна діагностика у родині.
  • СРС. К.
• 11 тиждень
  • Л11. Напрямки кількісного та якісного аналізу даних.
  • ПЗ11. Психологічна діагностика у навчанні.
  • СРС. К.
• 12 тиждень
  • Л12. Математичні методи психологічного дослідження.
  • ПЗ12. Психологічна діагностика у професійному становленні.
  • СРС. К. 
• 13 тиждень
  • Л13. Технології створення та адаптації методик.
  • ПЗ13. Підготовка до проведення масового психологічного дослідження.
  • СРС. К. 
• 14 тиждень
  • Л14. Стандартизація тесту. 
  • ПЗ14.  Методи первинної обробки даних.
  • СРС. К.
• 15 тиждень
  • Л15. Визначення валідності та надійності тесту.
  • ПЗ15. Методи вторинної обробки даних.
  • МКР2. СРС. К.

Індивідуальна робота

Виконується розрахунково-графічна робота. Тематика РГР: «Дослідження психологічних особливостей осіб-представників певної соціальної або вікової групи». 
Мета РГР: навчитися проводити психологічне дослідження за допомогою психодіагностичних методик та засвоїти засоби якісного й кількісного аналізу результатів. 

• 1-8 тижні: отримання завдання, вибір теми роботи та обґрунтування її актуальності, оформлення вступу; обрання двох методик, які вивчають певні психічні властивості або процеси двох рівних за кількістю осіб груп. 
• 9-14 тижні: проведення діагностики груп, кількісного та якісного аналізу отриманих даних; проведення кореляційного аналізу та оцінки достовірності розбіжностей показників груп за допомогою визначення коефіцієнту кореляції та t-критерію Стьюдента. 
• 15 тиждень: захист РГР.

Самостійна робота 

Самостійна робота складає 90 годин. 

Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт: 

• підготовка до лекційних занять – 15 годин; 
• підготовка до практичних занять – 30 годин; 
• виконання РГР – 15 годин, 
• підготовка до екзамену – 30 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи та розрахунково-графічну роботу. Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. Максимальна оцінка за її бездоганне виконання становить 20 балів. Модульна робота складається з теоретичної частини та практичної частини. Кількість тестових запитань у першому та другому модульному контролі – 25. Теоретичних питань 5, які оцінюються в 1,5 бала кожне. Тестових завдань 20 і вони оцінюються в 1 та 0,5 балів. Накопичувальна частина дисципліни складається з суми балів, отриманих слухачем за результатами поточного контролю, підготовки до практичних занять і виконання РГР. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:

Семестровий модуль № 1

• ЛЗ1. Оцінка за виконання – 5 балів (1 тиждень).
• ЛЗ2. Оцінка за виконання – 5 балів (2 тиждень).
• ЛЗ3. Оцінка за виконання – 5 балів (3 тиждень).
• ЛЗ4. Оцінка за виконання – 2 балів (4 тиждень).
• ЛЗ5. Оцінка за виконання – 2 балів (5 тиждень).
• ЛЗ6. Оцінка за виконання – 2 балів (6 тиждень).
• ЛЗ7. Оцінка за виконання – 2 балів (7 тиждень).
• ЛЗ8. Оцінка за виконання – 2 балів (8 тиждень).
• РГР (ч.1). Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 8 тиждень.
• МКР1. Модульна контрольна робота – 20 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 8–10 тижнів за розкладом консультацій.

Семестровий модуль № 2

• ЛЗ9. Оцінка за виконання – 5 балів (9 тиждень).
• ЛЗ10. Оцінка за виконання – 5 балів (10 тиждень).
• ЛЗ11. Оцінка за виконання – 5 балів (11 тиждень).
• ЛЗ12. Оцінка за виконання – 2 балів (12 тиждень).
• ЛЗ13. Оцінка за виконання – 1 балів (13 тиждень).
• ЛЗ14. Оцінка за виконання – 1 балів (14 тиждень).
• ЛЗ15. Оцінка за виконання – 1 балів (15 тиждень).
• РГР (ч.2). Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання та захист – 14–15 тижні. 
• МКР2. Модульна контрольна робота – 20 балів (15 тиждень).

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (3 запитання) та практичної частини (2 завдання). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів. Бали розподіляються наступним чином: 60 балів – теоретична частина та 40 балів – практична. За бездоганну відповідь на кожне теоретичне питання здобувач отримує 20 балів. При цьому відповідь є бездоганною, якщо здобувач повністю розкрив суть питання, послідовно і логічно його доповів, обґрунтував висновки, навів визначення, приклади, проілюстрував відповідь необхідною і достатньою кількістю записів. Якщо здобувачем наведено лише коротке формулювання поняття/твердження, він отримує 10 балів. Якщо разом з формулюванням наведені приклади використання поняття/твердження для рішення відповідних завдань, здобувач отримує 15 балів. За бездоганне виконання завдання практичної частини здобувач отримує – 40 балів. При цьому виконання практичного завдання вважається бездоганним (залежно від характеру завдання), якщо отримана правильна кількісна відповідь на поставлене питання чи наведено обґрунтований доказ запропонованого твердження, висновку, властивості, тощо. Екзамен вважається не складеним, якщо здобувач  отримав незадовільну оцінку.  

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання екзаменів організується за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.
Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів.

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Відсутність здобувача на МКР відповідає оцінці «0». 

Складання/перескладання  заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Під час Л, ПЗ, МКР, Е користуватися телефоном заборонено.

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів з дисципліни.