Історія психології

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни:

формування у студентів системи теоретичних знань про особливості історичного становлення та розвиту психологічної науки, а також практичних вмінь розрізняти провідні наукові напрямки, концепції та основні поняття психології. 

Завдання дисципліни:

• сформувати комплексне уявлення здобувачів вищої освіти про основні етапи розвитку психологічних знань та особливості становлення психології як наукової дисципліни;
• сформувати комплексне уявлення психологів про спадковість у розвитку психології на різних етапах її існування;
• сформувати вміння орієнтуватися у різноманітності сучасних психологічних шкіл;
• сформувати вміння самостійно аналізувати розвиток психологічних понять, концепцій та теорій;
• оволодіти навичками відтворення науково-практичної картини світу різних психологів, аналізувати та порівнювати методологічні та методичні засади різних психологічних шкіл.

Основні результати навчання:

• Навички спілкування, включаючи усну та письмову комунікацію українською мовою та хоча б однією із поширених європейських мов. 
• Навички вербального та письмового репрезентування практичних розробок. 
• Уміти використовувати знання методів обробки інформації та комунікаційних технологій при вирішенні професійних завдань (управління інформацією). 
• Уміти використовувати результати проведеного аналізу для синтезування отриманої інформації.
• Здатність до самонавчання та продовження професійного розвитку.
• Систематично читати літературу за фахом (у тому числі закордонну), уміння складати реферати, анотації, аналітичні огляди тощо.
• Демонструвати обізнаність предметної області суміжних спеціальностей (соціологія, соціальна антропологія, соціальна педагогіка).

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

• Л – лекційні заняття;
• ПЗ – практичні заняття;
• СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти;
• МКР – модульна контрольна робота;
• РГР – розрахунково-графічна робота;
• К – консультації,
• З – залік.

Тематика та види навчальних занять

• 1 тиждень
  • Л1. Психологічна наука та її предмет, теоретичне та емпіричне знання. 
  • ПЗ1. Психологічна наука та її предмет, теоретичне та емпіричне знання. 
  • СРС. К.
• 2 тиждень
  • Л2. Аспекти наукової діяльності, задачі історії психології.
  • ПЗ2. Аспекти наукової діяльності, задачі історії психології.
  • СРС. К.
• 3 тиждень
  • Л3. Генезис і характерні риси античної філософії.
  • ПЗ3. Генезис і характерні риси античної філософії.
  • СРС. К.
• 4 тиждень
  • Л4. Ідеалістичні гуманістичні філософські концепції Сократа, Платона Аристотеля.
  • ПЗ4. Ідеалістичні гуманістичні філософські концепції Сократа, Платона Аристотеля.
  • СРС. К.
• 5 тиждень
  • Л5. Розвиток психології у Середньовічний період.
  • ПЗ5. Розвиток психології у Середньовічний період.
  • СРС. К.
• 6 тиждень
  • Л6. Психологія епохи Нового часу
  • ПЗ6. Психологія епохи Нового часу
  • СРС. К.
• 7 тиждень
  • Л7. Психологічні ідеї епохи Просвітництва.
  • ПЗ7. Психологічні ідеї епохи Просвітництва.
  • СРС. К.
• 8 тиждень
  • Л8. Природно-наукові передумови перетворення психології в самостійну науку. Еволюційна теорія Ч. Дарвіна і її вплив на розвиток психології.
  • ПЗ8. Природно-наукові передумови перетворення психології в самостійну науку. Еволюційна теорія Ч. Дарвіна і її вплив на розвиток психології.
  • СРС. МК№1. РГР. К.
• 9 тиждень
  • Л9. Розвиток експериментальної психології в Європі у XIX-XX ст.
  • ПЗ9. Розвиток експериментальної психології в Європі у XIX-XX ст.
  • СРС. К.
• 10 тиждень
  • Л10.  Структуралізм і функціоналізм в американській психології.
  • ПЗ10. Структуралізм і функціоналізм в американській психології.
  • СРС. К.
• 11 тиждень
  • Л11.  Формування і розвиток психоаналізу.
  • ПЗ11. Формування і розвиток психоаналізу.
  • СРС. К.
• 12 тиждень
  • Л12. Біхевіоризм як нова методологія психологічного дослідження.
  • ПЗ12. Біхевіоризм як нова методологія психологічного дослідження.
  • СРС. К.
• 13 тиждень
  • Л13. Когнітивна психологія та процеси набуття досвіду.
  • ПЗ13. Когнітивна психологія та процеси набуття досвіду.
  • СРС. К.
• 14 тиждень
  • Л14. Розвиток вітчизняної психології у ХХ-ХХІ ст.
  • ПЗ14. Розвиток вітчизняної психології у ХХ-ХХІ ст.
  • СРС. К.
• 15 тиждень
  • Л15. Категоріальний лад, уявлення про причинності і ключові проблеми сучасної психології.
  • ПЗ15. Категоріальний лад, уявлення про причинності і ключові проблеми сучасної психології.
  • СРС. МК№2. РГР. К.

Індивідуальна робота

Виконується РГР з теми: «Внесок дослідника (обраним за переліком) у розвиток психології як фундаментальної науки».

Мета РГР: засвоєння й поглиблення теоретичних знань, отриманих у процесі вивчення дисципліни «Історія психології» та формування вміння виявляти особливості впливу культурно-історичного контексту на появу нових течій в науці, аналізувати наукову літературу та робити самостійні висновки.

• 1 - 7 тижні: визначення теми дослідження, конкретизація завдань, складання плану роботи, використання систематизації та узагальнення матеріалу у роботі з теоретичним матеріалом. Написання вступу та розділу 1 «Життєвий та творчий шлях науковця».
• 8 - 14 тижні: написання аналітично-практичного розділу 2  «Основні положення концепції науковця, її  роль та місце в розвитку психології». Підготовка презентації результатів роботи.
• 15 тиждень: представлення та захист РГР

Самостійна робота 

Самостійна робота складає 30 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

• підготовка до лекційних занять – 10 годин;
• підготовка до практичних занять –  20 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних, виконують 2 модульні контрольні роботи, домашні завдання, СРС та поточні контрольні роботи, які проводяться під час практичних занять.

Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (14 тестових запитань) та практичної частини (4 завдання). Відповідь на кожне тестове запитання оцінюється максимум в 1 бал. Правильне виконання кожного практичного завдання оцінюється в 4 бали.

Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:

Семестровий модуль № 1

• ПЗ1 – ПЗ8 оцінка за виконання – 10 балів.
• РГР – 10 балів.
• МК1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). 

Семестровий модуль № 2

• ПЗ9 – ПЗ15 оцінка за виконання – 10 балів.
• РГР – 10 балів
• МК2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень). 

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.

Підсумковим контролем з дисципліни є залік. 

Умови допуску до підсумкового контролю

Залік виставляється здобувачу вищої освіти як сумарна оцінка за виконання всіх елементів навчальної дисципліни не менше ніж на 60%.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання.

З метою з’ясування всіх незрозумілих питань та поглиблення знань з навчального курсу здобувач може відвідувати консультації викладача, які проводяться відповідно до затвердженого графіку консультацій. 

Здобувач повинен дотримуватись всіх принципів академічної доброчесності. 

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на модульній контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Складання/перескладання модулів відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Під час лекцій забороняється користуватись мобільним телефоном.

Під час виконання МКР користуватись будь-якими літературними джерелами, конспектами лекцій та електронними носіями інформації – забороняється.