Соціальна антропологія

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни:

формування у студентів комплексу знань з актуальних проблем вивчення людської поведінки та мислення у їхньому соціокультурному контексті через міждисциплінарні дослідження взаємозв’язків між індивідом та культурою. Дисципліна «Соціальна антропологія» націлена на формування у студентів комплексу знань з актуальних проблем вивчення людської поведінки та мислення у їхньому соціокультурному контексті через міждисциплінарні дослідження взаємозв’язків між індивідом та культурою. Актуальність соціальної антропології визначається соціальними змінами, що відбуваються у суспільстві у зв'язку з зміною суспільно-політичних орієнтацій; активізацією міжетнічних стосунків, що виявляється на різних рівнях.  

Завдання дисципліни:

• ознайомити зі змістом основних категорій соціальної антропології та їхнім взаємозв’язком;
• систематизувати знання про особливості розвитку антропологічної теорії в Європі та північній Америці, взаємозв'язок між різними теоріями;
• отримати уявлення про особливості концептуалізації культури людини в сучасні антропології;
• сформувати вміння самостійно орієнтуватися у антропологічній літературі, що описує функції та виникнення культури людини;
• оволодіти навичками оцінки соціокультурних підвалин різних форма шлюбу та сім'ї, систем спорідненості та групової ідентичності, соціального обміну;
• розуміти сучасне наукове тлумачення етнічності та раси.

Основні результати навчання

• Навички спілкування, включаючи усну та письмову комунікацію українською мовою та хоча б однією із поширених європейських мов. 
• Навички вербального та письмового репрезентування практичних розробок. 
• Уміти використовувати знання методів обробки інформації та комунікаційних технологій при вирішенні професійних завдань (управління інформацією). 
• Уміти використовувати результати проведеного аналізу для синтезування отриманої інформації.
• Здатність до самонавчання та продовження професійного розвитку.
• Систематично читати літературу за фахом (у тому числі закордонну), уміння складати реферати, анотації, аналітичні огляди тощо.
• Демонструвати обізнаність предметної області суміжних спеціальностей (соціологія, соціальна антропологія, соціальна педагогіка).

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

• Л – лекційні заняття;
• ПЗ – практичні заняття;
• СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти;
• РГР – розрахунково-графічна робота;
• МКР – модульна контрольна робота;
• К – консультації.

Тематика та види навчальних занять

• 1 тиждень 
  • Л1.  Місце соціальної антропології в системі гуманітарного знання.
  • ПЗ1.   Співвідношення соціальної антропології з філософськими та історичними науками
  • РГР (І етап), СРС, К.
• 2 тиждень
  • Л2. Походження людини та формування її видових властивостей.
  • ПЗ2. Проблема антропосоціогенезу. 
  • РГР (І етап), СРС, К.
• 3 тиждень
  • Л3. Антропологічний сенс культури та суспільства
  • ПЗ3. Культура і соціологія повсякденності.
  • РГР (І етап), СРС. К.
• 4 тиждень
  • Л4. Світ праці та світ знань; “людина вміла” і “людина розумна”.
  • ПЗ4.Світ боротьби і “Людина агресивна”
  • РГР (І етап), СРС. К.
• 5 тиждень
  • Л5. Світ любові і “людина любляча”.
  • ПЗ5. Природа сакральності та методи сакралізації явищ і фактів соціального життя.
  • РГР (І етап), СРС. К.
• 6 тиждень
  • Л6. Світ гри та світ творчості
  • ПЗ6. Творчість як прояв людської свободи. 
  • РГР (І етап), СРС. К.
• 7 тиждень
  • Л7. Свобода і справедливість в житті людини.
  • ПЗ7. Антропологічні аспекти проблеми девіації. 
  • РГР (І етап), СРС. К.
• 8 тиждень
  • Л8. Феномен смерті в різних культурах.
  • ПЗ8. Філософський і соціологічний напрямки досліджень смерті у XX ст. 
  • МК№1. РГР (І етап), СРС. К.
• 9 тиждень 
  • Л9. Антропологія господарського життя та економічна антропологія.
  • ПЗ9. Антропологічні аспекти вивчення економічної системи.
  • РГР (ІІ етап), СРС. К.
• 10 тиждень
  • Л10. Проблеми політичної антропології.
  • ПЗ10.  Класичні напрямки політичної антропології  та їх засновники.
  • РГР (ІІ етап), СРС. К.
• 11 тиждень
  • Л11. Системи виховання як проблематика педагогічної антропології.
  • ПЗ11. Ідейно-історичні засади педагогічної антропології. 
  • РГР (ІІ етап), СРС. К.
• 12 тиждень
  • Л12. Проблематика ментальності у психологічній антропології.
  • ПЗ12. Когнітивний стиль традиційної та сучасної культури. 
  • РГР (ІІ етап), СРС. К.
• 13 тиждень
  • Л13. Структурна антропологія
  • ПЗ13. Методи соціально-антропологічних досліджень.
  • РГР (ІІ етап), СРС, К.
• 14 тиждень
  • Л14. Інституційна антропологія
  • ПЗ14. Структурна антропологія. Інституційна антропологія.
  • РГР (ІІІ етап), СРС. К.
• 15 тиждень
  • Л15. Динамічна антропологія
  • ПЗ15. Культурні детермінанти еволюції людини. 
  • МК№2. СРС, К. 

Індивідуальна робота

Виконується РГР “Антропологічний аналіз повсякденної звички”. 

Мета РГР: виробити у здобувачів вміння застосовувати знання, отримані в ході вивчення дисципліни, для аналізу психологічних рис людини, вміння обирати матеріал та толерантно ставитися до традицій та звичаїв інших людей. 

• 1-8 тижні — І етап. Отримання завдання. Написання теоретичної частини 1 «Походження повсякденного ритуалу». 
• 9-13 тижні — ІІ етап. Написання практичної частини 2 «Особливості втілення ритуальних дій у повсякденних практиках». 
• 14 тиждень — ІІІ етап. Захист РГР.

Самостійна робота

Самостійна робота складає  30 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

• підготовка до лекційних занять –  5 годин;
• підготовка до практичних занять –  10 годин;
• виконання РГР – 15 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи  та розрахунково-графічну роботу. Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (15 тестових запитань) та практично-теоретичної частини (2 завдання-роздуми). Відповідь на кожне тестове запитання оцінюється максимум в 1 бал. Правильне виконання кожного  практичного завдання оцінюється в 5 балів. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів: 

Семестровий модуль № 1 

• ПЗ1. Оцінка за виконання – 2 бали (1 тиждень). 
• ПЗ2. Оцінка за виконання – 3 бали (2 тиждень). 
• ПЗ3. Оцінка за виконання – 3 бали (3 тиждень). 
• ПЗ4. Оцінка за виконання – 3 бали (4 тиждень). 
• ПЗ5. Оцінка за виконання – 3 бали (5 тиждень). 
• ПЗ6. Оцінка за виконання – 3 бали (6 тиждень). 
• ПЗ7. Оцінка за виконання – 3 бали (7 тиждень). 
• РГР (І етап). Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 7 тиждень. 
• МК1. Модульна контрольна робота – 25 балів (7 тиждень). Перескладання можливе протягом 8–10 тижнів за розкладом консультацій. 

Семестровий модуль № 2. 

• ПЗ8. Оцінка за виконання – 2 бали (8 тиждень). 
• ПЗ9. Оцінка за виконання – 2 бали (9 тиждень). 
• ПЗ10. Оцінка за виконання – 3 бали (10 тиждень). 
• ПЗ11. Оцінка за виконання – 3 бали (11 тиждень). 
• ПЗ12. Оцінка за виконання – 2 бали (12 тиждень). 
• ПЗ13. Оцінка за виконання – 2 бали (13 тиждень). 
• ПЗ14. Оцінка за виконання – 3 бали (14 тиждень). 
• ПЗ15. Оцінка за виконання – 3 бали (15 тиждень). 
• РГР (ІІ-ІІІ етап). Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання та захист – 14 тиждень.  
• МК2. Модульна контрольна робота – 25 балів (15 тиждень). 

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. Підсумковим контролем з дисципліни є залік. 

Умови допуску до підсумкового контролю 

Залік виставляється здобувачам вищої освіти за виконання всіх елементів навчальної дисципліни не менш ніж на 60 %.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом.

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.

Заборонено використання будь-яких підручників, посібників, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів.