Історія філософії

ID: 8078
Навчальна дисципліна загальної підготовки
Рік впровадження: 
2020.
Кількість кредитів ЄКТС: 
9.00.
Містить розрахунково-графічну роботу.
Форма контрою: 
Екзамен.
Кількість аудиторних занять: 
46 годин лекційних занять, 30 годин практичних занять, 30 годин лабораторних занять.

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни:

полягає у формуванні світоглядної основи та категорійного рівня мислення та філософської культури світорозуміння та тлумаченні філософських пошуків як культуростворюючого та людиноформуючого фактору в конкретно історичних умовах минулого та сучасності ознайомлення здобувачів вищої освіти з основним змістом історії філософії з акцентуванням значення отриманих знань для українського суспільства, зокрема в царині розуміння духовної культури та світоглядних аспектів життя минулого та сучасності, демократизації української держави в умовах світоглядного плюралізму, розвитку української культури, розв'язанні глобальних проблем сучасного світу на засадах проактивної толерантності.

Завдання дисципліни:
  • ознайомити здобувачів вищої освіти з загальною проблематикою історії філософії;
  • проаналізувати взаємозв’язок між культурою та філософією;
  • оволодіти ключовими поняттями, що складають основу предмету історії філософії як наукової дисципліни;
  • вивчити особливості філософської проблематики у Східній та Західній цивілізаціях в контексті співвідношення культури та філософії;
  • освоїти теоретичні основи та прикладні виміри новітніх філософських вчень класичної та некласичної традиції, софійного та епістемного стилю філософування;
  • зрозуміти становлення української філософської думки в контексті світової культури;
  • проаналізувати сучасні світоглядні моделі. 

 

Основні результати навчання: 

Мати навички критичного мислення, викладати у зрозумілий спосіб власні думки, здійснювати їх аргументацію. Аналізувати ефективність культурних політик, технологій реалізації культурних ідей у контексті конкретних параметрів їх впровадження. Оцінювати адекватність дослідницьких завдань науковій меті культурологічного дослідження. Знати та розуміти теоретичні підходи до визначення культури, її проявів та форм існування. Збирати, упорядковувати та аналізувати інформацію щодо культурних явищ, подій та історико-культурних процесів. Вести публічну дискусію та підтримувати діалог з питань української та світової культури з фахівцями та нефахівцями. Аналізувати, коментувати, узагальнювати наукові та аналітичні тексти культурологічного характеру. Створювати логічно і структурно організовані тексти з питань культурології, відповідно до спеціалізації. Інтерпретувати культурні джерела (речові, друковані, візуальні, художні) з використанням спеціальної літератури та визначених методик, аргументовано викладати умовиводи щодо їх змісту.

 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

  • Л – лекційні заняття;
  • ПЗ – практичні заняття;
  • ЛЗ – лабораторні заняття;
  • СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
  • РГР – розрахунково-графічна робота;
  • МКР – модульна контрольна робота;
  • К – консультації.

 

Тематика та види навчальних занять

  • 1 тиждень
    • Л1. Історія філософії як навчальна дисципліна. Предмет, структура та завдання курсу.
    • Л2. Філософія та світогляд в контексті історично-культурного поступу.
    • ПЗ1. Філософія, її походження, проблематика та функції.
    • ЛЗ1. Культурно-історичні умови формування філософського знання.
    • СРЗ. К, РГР 1 етап
  • 2 тиждень
    • Л.3. Міфологічні системи Стародавнього Сходу та походження філософії.
    • ПЗ2. Особливості світогляду народів Стародавнього Сходу.
    • ЛЗ.2 Культурне значення епосів Стародавнього Сходу.
    • СРЗ. К
  • 3 тиждень
    • Л4. Філософська спадщина Стародавньої Індії та  Стародавнього Китаю.
    • Л5. Натурфілософія як початок античної філософії.
    • ПЗ3. Любомудріє народів Стародавнього Сходу.
    • ЛЗ3. Культурне значення  духовних здобутків конфуціанства та даосизму.
    • СРЗ. К
  • 4 тиждень
    • Л6. Антропологічний поворот античної філософії.
    • ПЗ4. Походження і розвиток філософських уявлень античності.
    • ЛЗ4. Становлення давньогрецької філософії за описом у книзі Діогена Лаертського «Про життя, вчення та висловлювання славетних філософів»
    • СРЗ. К
  • 5 тиждень
    • Л7. Класична доба античної філософії.
    • Л8. Філософські вчення доби Еллінізму.
    • ПЗ5. Філософські школи  Античності.
    • ЛЗ5. Софісти, Сократ, майєвтика та культура думки і промови.
    • СРЗ. К
  • 6 тиждень
    • Л9. Християнство і початок Середньовічної філософії.
    • ПЗ6. Світоглядні особливості доби античності та еллінізму.
    • ЛЗ6. Стоїцизм, гедонізм, кінізм та їх вплив на духовну культуру сучасності.
    • СРЗ. К
  • 7 тиждень
    • Л10. Патристика як етап Середньовічної філософії.
    • Л11. Схоластичний період у філософії середньовіччя.
    • ПЗ7. Апологетика як перший етап середньовічної філософії.
    • ЛЗ7. Філософський зміст твору Августина Аврелія «Град Божий»
    • МКР 1. СРЗ. К
  • 8 тиждень
    • Л12. Входження мусульманської філософської думки до філософських здобутків людства.
    • ПЗ8. Основні риси філософії Середньовіччя.
    • ЛЗ8. Томізм в духовній культурі людства
    • СРЗ. К, РГР 2 етап
  • 9 тиждень
    • Л13. Особливості філософії Відродження та початок доби Модерну.
    • Л14. «Новий час» та його філософія. 
    • ПЗ9. Гуманізм як соціокультурне явище та головна риса філософії Відродження.
    • ЛЗ9. Основні осередки формування передмодерної філософії.
    • СРЗ. К
  • 10 тиждень
    • Л15. Колонізація Північної Америки та новий осередок інституціоналізації філософії.
    • ПЗ10. Раціоналізм як головна риса філософії Модерну
    • ЛЗ10. Спінозізм та картезіанство як філософія доби Модерну. 
    • СРЗ. К.
  • 11 тиждень
    • Л16. Філософія Просвітництва.
    • Л17. Класична німецька філософія.
    • ПЗ11. Культурний вплив основних ідей Просвітників.
    • ЛЗ11. Т. Гоббс та Ж.Руссо як опоненти в тлумаченні природи людини, соціуму, держави.
    • СРЗ. К.
  • 12 тиждень
    • Л18. Марксизм: історія та сучасність.
    • ПЗ12. І. Кант як представник доби Просвітництва та класичної німецької філософії.
    • ЛЗ12. Філософський спадок Г.Гегеля.
    • СРЗ. К.
  • 13 тиждень
    • Л19. Некласична філософія другої половини ХІХ ст.
    • Л20. Основні напрямки філософських досліджень початку ХХ ст.
    • ПЗ13. Світоглядна ситуація на межі ХІХ – ХХ ст.
    • ЛЗ13. Філософська спадщина А. Шопенгауера та Ф. Ницше.
    • СРЗ, К, РГР 3 етап
  • 14 тиждень
    • Л21. Постмодерністська філософія як соціокультурне явище.
    • ПЗ14. Основні напрямки континентальної філософії.
    • ЛЗ14. Філософська спадщина Ж.Бодріяра.
    • МКP№2. СРЗ. К.
  • 15 тиждень
    • Л22. Українська філософія: історія та сучасність.
    • Л23. Історія філософії в Одесі.
    • ПЗ15. Основні риси філософії постмодерну.
    • ЛЗ15. Філософія свідомості як  провідна тема сучасних філософських пошуків.
    • СРЗ. РГР 4 етап

 

Індивідуальна робота

Мета РГР: демонстрація отриманих знань, вмінь та навичок використання сучасної гуманітарної методології, новітніх культурологічних дискурсів при вивченні історії філософії. Виконується РГР, яка має специфіку в гуманітарній галузі, проходить у форматі створення протягом семестру презентації в певній стилістиці; на основі сучасних креативних стратегій. РГР презентується і захищається в рамках практичних занять. 

Тематика РГР:

  • Зміст концепцій походження філософії.
  • Релігія і міфологія у Мемфіській та Геліопольській школах жерців Стародавнього Єгипту.
  • Суспільні та світоглядні трансформації на півострові Індостан у ІІІ – ІІ тис. до н.е.
  • Атомістична метафізика вайшешики.
  • Конфуцій (Кун-фуцзи), його філософські, суспільні та культурні здобутки.
  • Зміст категорії “насіння речей” у Анаксагора.
  • Демокріт про походження людини, суспільства і мови.
  • Софісти і філософія релігії.
  • Кінічний ідеал мудреця.
  • Найкраща держава: погляди Платона і Аристотеля.
  • Гедонізм Епікура і його інтерпретації в історії філософії.
  • Кінічні та сократичні основи філософії стоїків.
  • Християнство і філософія у творах апологетів.
  • Паралелі у розвитку мусульманської та єврейської філософії Середньовіччя.
  • Порівняльний аналіз підстав містичних вчень у східному і західному християнстві.
  • Античні, християнські та середньовічні витоки філософії Відродження.
  • Німецькі просвітники як попередники класичної філософії.

Оцінювання розрахунково-графічної роботи здійснюється за 20-бальною системою і входить в накопичувальну частину оцінювання самостійної роботи здобувачів.

Етапи виконання РГР:

  • 1-7 тижні Вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту РГР.
  • 8-12 тижні Отримання консультацій та відгуку від наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація+доповідь).
  • 13-15 тижні Публічний захист РГР.

 

Самостійна робота 

Самостійна робота складає 164 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

  • підготовка до лекційних занять – 20 годин;
  • підготовка до практичних занять – 50 годин;
  • підготовка до лабораторних занять – 49 годин;
  • виконання РГР – 15 годин;
  • підготовка до екзамену – 30 годин.

 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Студенти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у формі захисту медійного проекту, створеного командою або одноосібно. Модульна робота складається з теоретичної частини (головні принципи, документальне забезпечення та методологію створення медіа-продукту чи каналу) та практичної частини (презентація та захист медіа-продукту). Кожна з частин для кожного учасника оцінюється максимум у 10 балів після групового обговорення. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:

Семестровий модуль № 1

  • ПЗ1. Оцінка за виконання – 3 балів (1 тиждень).
  • ПЗ2. Оцінка за виконання – 3 балів (2 тиждень).
  • ПЗ3. Оцінка за виконання – 3 балів (3 тиждень).
  • ПЗ4. Оцінка за виконання – 3 балів (4 тиждень).
  • ПЗ5. Оцінка за виконання – 3 балів (5 тиждень).
  • ПЗ6. Оцінка за виконання – 3 балів (6 тиждень).
  • ПЗ7. Оцінка за виконання – 2 балів (7 тиждень).
  • РГР(ч.1). Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 7 тиждень.
  • МКР1. Модульна контрольна робота – 20 балів (7 тиждень). Перескладання можливе протягом 8–10 тижнів за розкладом консультацій.

Семестровий модуль № 2

  • ПЗ8. Оцінка за виконання – 3 балів (8 тиждень).
  • ПЗ9. Оцінка за виконання – 3 балів (9 тиждень).
  • ПЗ10. Оцінка за виконання – 3 балів (10 тиждень).
  • ПЗ11. Оцінка за виконання – 3 балів (11 тиждень).
  • ПЗ12. Оцінка за виконання – 3 балів (12 тиждень).
  • ПЗ13. Оцінка за виконання – 3 балів (13 тиждень).
  • ПЗ14. Оцінка за виконання – 3 балів (14 тиждень).
  • ПЗ15. Оцінка за виконання – 2 балів (15 тиждень).
  • РГР(ч.2). Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання та захист – 14–15 тижні. 
  • МКР2. Модульна контрольна робота – 20 балів (15 тиждень).

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. Підсумковим контролем з дисципліни є екзамен. 

 

Умови допуску до підсумкового контролю  

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60%. Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Відсутність здобувача на МКР відповідає оцінці «0». 

Складання/перескладання  екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом. 

Під час Л, ПЗ, МКР, Е користуватися телефоном заборонено.

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів з дисципліни.