Анотація навчальної дисципліни
Мета дисципліни
ознайомлення студентів з основними теоретичними положеннями класичних антропологічних досліджень; повідомлення студентам базової системи знань про місце людини в культурі «традиційного суспільства»; опанування ними методик антропологічного дослідження та засобів їхнього використання для вивчення місця людини в індустріальній та інформаційній культурі.
Завдання дисципліни:
- навчитися аналізувати культурні явища із застосуванням антропологічних методик;
- отримати уявлення про найбільш типові галузі застосування антропологічних досліджень та засоби їх практичного використання; застосовувати пізнавальний досвід,
- накопичений при вивченні «традиційних» культур, для аналізу сучасного суспільства.
Основні результати навчання
Мати навички критичного мислення, викладати у зрозумілий спосіб власні думки, здійснювати їх аргументацію Знати та розуміти теоретичні підходи до визначення культури, її проявів та форм існування. Збирати, упорядковувати та аналізувати інформацію щодо культурних явищ, подій та історико-культурних процесів. Застосовувати культурологічне знання та методи наукового дослідження культури для практичного вирішення сучасних соціокультурних проблем (збереження національної ідентичності; охорони матеріальної й нематеріальної культурної спадщини; розробки механізмів меморації в культурі та адаптації традиційних культурних інститутів до умов сучасного суспільства тощо).
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
- Л – лекційні заняття;
- СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
- ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті;
- К – консультації викладача;
- МКР – модульна контрольна робота.
Тематика та види навчальних занять
- 1 тиждень
- Л1. Предметне поле соціальної та культурної антропології.
- ПЗ1. Предметне поле соціальної та культурної антропології.
- СРЗ. К.
- 2 тиждень
- Л2. Методи антропологічного дослідження.
- ПЗ2. Методи антропологічного дослідження.
- СРЗ. К.
- 3 тиждень
- Л3. Витоки соціальної та культурної антропології: еволюціонізм та дифузіонізм.
- ПЗ3. Витоки соціальної та культурної антропології: еволюціонізм та дифузіонізм.
- СРЗ. К.
- 4 тиждень
- Л4 Функціоналізм. Структурний функціоналізм. Структуралізм.
- ПЗ4. Функціоналізм. Структурний функціоналізм. Структуралізм.
- СРЗ. К.
- 5 тиждень
- Л5. Культурний релятивізм як світогляд та як метод.
- ПЗ5 . Культурний релятивізм як світогляд та як метод.
- СРЗ. К.
- 6 тиждень
- Л6 Наукові пошуки другої половини ХХ століття.
- ПЗ6. Наукові пошуки другої половини ХХ століття.
- СРЗ. К.
- 7 тиждень
- Л7. “Неоеволюціонізм” та інтерпретативна антропологія.
- ПЗ7. Лесли Уайт: модель культурних рівней еволюції.
- СРЗ. К. МКР1.
- 8 тиждень
- Л8. Економічна антропологія.
- ПЗ8. Економічна антропологія.
- СРЗ. К.
- 9 тиждень
- Л9. Спорідненість та соціальна організація.
- ПЗ9. Спорідненість та соціальна організація.
- СРЗ. К.
- 10 тиждень
- Л10. Історична антропологія.
- ПЗ10. Історична антропологія.
- СРЗ. К.
- 11 тиждень
- Л11. Антропологія дитинства.
- ПЗ11. Антропологія дитинства.
- СРЗ. К.
- 12 тиждень
- Л12. Антропологія міста.
- ПЗ12. Антропологія міста.
- СРЗ. К.
- 13 тиждень
- Л13. Антропологічне дослідження ідентичності.
- ПЗ13. Антропологічне дослідження ідентичності.
- СРЗ. К.
- 14 тиждень
- Л14. Аналіз біографічного наративу як різновид культурантропологічного дослідження.
- ПЗ14. Можливості методів культурної (соціальної) антропології.
- СРЗ, К МКР2.
- 15 тиждень
- Л15. Антропологічне дослідження субкультур.
- ПЗ15. Антропологічне дослідження субкультур.
- СРЗ. К.
Індивідуальна робота
Не передбачена
Самостійна робота
Самостійна робота складає 75 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
- підготовка до лекційних занять – 15 години;
- підготовка до практичних занять – 30 годин;
- підготовка до екзамену – 30 годин.
Процедура оцінювання
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Студенти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. Максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів, а саме: у 1 модулі – виконання та захист творчих робіт - (6 балів), активна робота на практичному занятті (14 балів), у 2 модулі – виконання та захист творчих робіт (4 бали), активна робота на практичному занятті (16 балів). Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів.
Умови допуску до підсумкового контролю
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %.
Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.
Політика освітнього процесу
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
Відсутність здобувача на контрольній роботі або на екзамені відповідає оцінці «0».
Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.
Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом.