Філософія культури

Анотація навчальної дисципліни

Метою дисципліни:

підготовка висококваліфікованих фахівців з культурології, які сполучатимуть фундаментальну професійну підготовку із плюралістичним мисленням та високою методологічною культурою творчого пізнання й практичною діяльністю;  введення до навчального процесу базової системи теоретичних понять;  оволодіння здобувачами всіх форм навчання системою культурологічних знань, науковою методологією, а також формування  світогляду, творчого мислення й високої духовної культури.

Завдання дисципліни:

• опанування навичок філософського дослідження культури як певного прояву загальнолюдського, як виразу культурної самосвідомості суспільства;
• формування теоретико-методологічних світоглядних знань здобувачів у мейнстрімі предмету філософії культури «людина – світ культури»;
• вміння самостійно мислити на основі ґрунтовного знання курсу;
• аналізувати прочитані першоджерела, застосовувати філософську методологію для вирішення практичних завдань;
• вміння застосовувати  специфіку філософського мислення для осягнення дійсності;
• володіння навичками формування власної позиції, застосовувати набуті знання при аналізі нагальних проблем культури сьогодення;
• володіння навичками організації процесу самостійної роботи з освітньою та науковою літературою;
• формування уміння аналізувати особливості розвитку східної та західної філософсько-культурних традицій;
• вміння критично осмислювати основні світоглядні ідеї та формувати власну теоретичну позицію.

Основні результати навчання

Вміти використовувати методологію сучасної філософії та принципи філософського аналізу гуманітарної сфери.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

• Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття;
• ЛЗ – лабораторні заняття;
• СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
• РГР – розрахунково-графічна робота;
• МКР – модульна контрольна робота;
• К – консультації.

Тематика та види навчальних занять

• 1 тиждень
  • Л 1. Ідея культури: історико-філософський аспект
  • ЛЗ 1. Людина. Культура. Інформаційна цивілізація
  • СРЗ. К.
• 2 тиждень
  • Л 2. Культура і людина
  • ПЗ 1. Дисциплінарні межі філософії культури
  • СРЗ. К.
• 3 тиждень
  • Л 3. Культура і суспільство
  • ЛЗ 2. Формування аксіологічної картини світу культури
  • СРЗ. К., РГР.(1 етап)
• 4 тиждень
  • Л 4. Художня культура
  • ПЗ 2. Механізми формування аксіологічної картини світу культури
  • СРЗ. К.
• 5 тиждень
  • Л 5. Мистецтво в системі культури
  • ЛЗ 3. Поняття «ціннісно-смисловий універсум» за С. Кримським
  • СРЗ. К.
• 6 тиждень
  • Л 6. Естетична культура
  • ПЗ 3. Художня культура та мистецтво в системі культури
  • СРЗ. К.
• 7 тиждень
  • Л 7. Музична культура
  • ЛЗ 4. Сучасні процеси у розвитку мистецтва
  • СРЗ. К., РГР.(2 етап)
• 8 тиждень
  • Л 8. Семіотичні виміри культури
  • ПЗ 4. Естетична та музична культура
  • СРЗ. К. МКР 1.
• 9 тиждень
  • Л 9. Культура як комунікація та діалог
  • ЛЗ 5. Музична культура Одеси ХХ століття
  • СРЗ. К.
• 10 тиждень
  • Л 10. Комунікативний вимір культури
  • ПЗ 5. Колоквіум за темою: «Проблема культури як діалог культур»
  • СРЗ. К.
• 11 тиждень
  • Л 11. Гуманістичний вимір культури
  • ЛЗ 6. Сутність символу як найважливішого механізму пам’яті культури
  • СРЗ. К.
• 12 тиждень
  • Л 12. Українська культура у світовому культурному процесі
  • ПЗ 6. Творче письмо 
  • СРЗ. К., РГР.(3 етап)    
• 13 тиждень
  • Л 13. Масмедіа і культура України    
  • ЛЗ 7. Головні риси діалогу культур
  • СРЗ. К.
• 14 тиждень
  • Л 14. Сучасна соціокультурна ситуація: тенденції, суперечності, пошуки рішень
  • ПЗ 7. Семінар-дискусія за темою: «Сучасна соціокультурна ситуація: тенденції, суперечності, пошуки рішень»
  • СРЗ. К.
• 15 тиждень
  • Л15. Культурно-мистецька політика та механізми її реалізації в Україні
  • ЛЗ 8. Взаємозв’язок та відмінність між поняттями «ментальність» та «світогляд»
  • СРЗ. К., РГР.(4 етап), МКР 2.

Індивідуальна робота

Розрахунково-графічна робота (РГР) є індивідуальним завданням, яке має на меті не лише поглиблення, узагальнення і закріплення знань здобувачів з навчальної дисципліни, а й застосування їх при вирішенні конкретного завдання і вироблення вміння самостійно працювати з навчальною літературою, використовуючи сучасні інформаційні засоби. Передбачена навчальним планом РГР має специфіку для цієї дисципліни, проходить у форматі створення протягом семестру соціокультурного проекту/огляду проблем філософії культури на основі світоглядного  підходу. Обсяг годин індивідуальної роботи здобувачів для виконання цього виду роботи – 15 год. СРЗ (0,5 кредиту) за семестр. Виконання розрахунково-графічної роботи складається з 4 етапів: 1-3 тиждень – етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження. 5-7 тиждень – етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту розрахунково-графічної роботи. 9-11 тиждень – етап 3 – отримання відгуку від наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація + доповідь). 13-15 тиждень – етап 4 –  публічний захист.

Орієнтовні теми розрахунково-графічних робіт

• Генеза та культурний контекст філософії культури.
• Спільне та відмінне між метафізичними та деонтологічними припущеннями в пізнанні культури.
• Я. Буркхардт про історію культури як філософію культури.
• Головне завдання філософії культури за Е. Касирером.
• Специфіка морфологічного підходу до аналізу типологічних форм культури.
• Синхронізація як культур-філософський метод дослідження.
• Тип культури крізь призму розуміння типу організації повсякденного життя.
• Поняття стилю як симптоматичної особливості культури.
• Ритмічність у зміні форм культури.
• Проблема періодизації та типологізації культурно-історичного процесу.
• Аналіз типу культури та феномен типу особливості.
• Концепція архетипів у філософсько-культурному  дослідженні.
• Специфіка традиційної культури.
• Феномен класичного, канонічного та хрестоматійного у трактуванні культури.
• Г.Г. Гадамер про «традицію як форму авторитету».
• Культурогенний ресурс традиції розриву з традицією та традиції повернення до традиції.
• Компаративний аналіз понять: «архетип», «універсалія», «інваріант».
• Протиставлення концепту «розрив» концептові «традиція».
• Місце міфології в систематиці символічних форм Е. Касирера.
• Специфіка символу у порівнянні із знаком та образом.
• Символ як найважливіший механізм пам’яті культури. 
• Культурно-філософський зміст співвідношення слова та образу в українській культурі.
• Базові рівні розуміння символу.
• Евристична цінність систематичних символічних форм у Е. Касирера.
• Буття культури як порівняння.
• Ідея «внутрішньої діалогічності культури».
• Місце монологу в культурі.
• Компаративний аналіз діалогічних концепцій культури М. Бубера та М. Бахтіна.
• Сенс концепту Іншого та його місця в культурософській рефлексії.
• Головні риси діалогу культур.
• Інтерпретація протиставлення «свого» і «чужого».
• Культура як текст.
• Відмінність феномену тексту від феномену твору.
• Сенс наративної концепції культури.
• Компаративний аналіз понять «наратив» та «дискурс».

Самостійна робота 

Самостійна робота складає 75 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

• підготовка до лекційних занять – 8 години;
• підготовка до практичних занять – 10 годин;
• підготовка до лабораторних занять – 12 годин;
• виконання РГР – 15 годин;
• підготовка до екзамену – 30 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожна з 2 модульних контрольних робіт складається з теоретичних і теоретико-практичних питань трьох рівнів складності. Максимальна оцінка за правильне виконання кожного з рівнів становить 10 балів. Загальна оцінка за кожну з модульних робіт може становити 30 балів. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:

Семестровий модуль № 1

• ПЗ1-2 Оцінка за виконання – 3 бали. Термін надання – 2,4 тиждень.
• ПЗ3-4 Оцінка за виконання – 3 бали. Термін надання – 6,8 тиждень.
• ЛЗ1-2 Оцінка за виконання – 2 бали. Термін надання – 1,3 тиждень.
• ЛЗ3-4 Оцінка за виконання – 2 бали. Термін надання – 5,7 тиждень.
• МК1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.

Семестровий модуль № 2

• ПЗ5-6 Оцінка за виконання – 3 бали. Термін надання – 10,12 тиждень.
• ПЗ7 Оцінка за виконання – 3 бали. Термін надання – 14 тиждень.
• ЛЗ5-6 Оцінка за виконання – 2 бали. Термін надання – 9,11 тиждень.
• ЛЗ7-8 Оцінка за виконання – 2 бали. Термін надання – 13,15 тиждень.
• МК2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень).

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. Підсумковим контролем з дисципліни є екзамен. 

Умови допуску до підсумкового контролю  

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на контрольній роботі або на екзамені відповідає оцінці «0».

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.

Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом.