Художні практики образотворчого мистецтва

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни

одержання знань з художніх практик в образотворчому мистецтві і формування у здобувачів навичок використання теоретико-методологічних знань в сучасній мистецтвознавчій та культурній сфері, в подальшій науково-дослідницької діяльності з метою підвищення їх ефективності, а також розгляд кола проблем, з якими здобувачі могли б ознайомитися для створення уявлення про можливий діапазон своєї майбутньої дослідницької діяльності. Ці знання дозволять їм орієнтуватися в складній сучасній ситуації в мистецтві та художній культурі, аналізувати ситуацію митець-витвір-відповідальність. Даний курс тим більш актуальний, що в даний час наростають конфлікти між світами і світоглядами, з'являються і розробляються концепції «кінця мистецтва», концепції «альтермодену та метамодерну», які ускладнюють розуміння художніх практик та взаємодії «митець-твір», аналізу класифікації образотворчого мистецтву в сучасній культурі. Використання фактичного матеріалу історичного минулого і поточного, наукової методології, знання сучасних концепцій і теорій наукових шкіл, розуміння логіки культурного процесу та сутності класифікаційних особливостей видів образотворчого мистецтва та художніх практик - ось характерні риси курсу.

Завдання дисципліни:

• стимулювати формування загальнокультурних компетенцій бакалавра через: розвиток у нього культури мислення, вміння аналізувати теорії та історії практик в образотворчому мистецтві, оволодіння розумінням способів і технологій художніх практик, роботою з історичною інформацією;
• сприяти формуванню загально професійних компетенцій бакалавра за допомогою розкриття розвитку художніх практик в історії нового і новітнього періоду;
• визначення місця художніх практик в світовому історичному процесі;
• дбайливого ставлення до історичної спадщини в образотворчому мистецтві;
• показати взаємозв'язок історичних чинників у формуванні видів та жанрів мистецтва; навчити здобувачів основним підходам до вивчення практик образотворчого мистецтва; 
• навчити здобувачів ключовим для розуміння сучасних методів вивчення художніх практик текстам;
• сприяти більш глибокому розумінню здобувачами проблем, пов'язаних з актуальними питаннями видів та жанрів образотворчого мистецтва;
• орієнтувати майбутніх фахівців на самостійне осмислення і подальшу розробку можливих шляхів розв'язання проблем сучасносного образотворчого мистецтва;
• дослідити процеси, пов'язані з формуванням нових цінностей і стереотипів;
• розглянути особливості процесів інтеграції та уніфікації образотворчого мистецтва в зв'язку з формуванням єдиного інформаційного середовища;
• виявити проблеми, що виникають в художніх практиках образотворчого мистецтва, викликані неоднорідними і суперечливими процесами сучасної епохи. У процесі вивчення курсу зосереджується увага на засвоєнні знань з таких питань: феномен мистецтва та формування художніх практик в образотворчому мистецтві;
• сутність та класифікація  видів мистецтва;
• специфіка художнього образу;
• графіка та художні практики в графіці;
• особливості мови, художніх засобів і жанрів живопису;
• скульптура як вид образотворчого мистецтва;
• архітектура, її особливості та протиріччя як виду образотворчого мистецтва; 
• учасне мистецтвознавство та аналіз новітніх художніх практик в образотворчому мистецтві.

Основні результати навчання

Вміти використовувати відповідну термінологію, обговорювати факти та інтерпретації зрозумілою і чіткою мовою, застосовувати це в презентаціях, есе та дипломній роботі. Установлювати зв’язок культурологічного знання з методами та технологіями регулювання, управління соціокультурними процесами. Визначати проблематику культурології в контексті сучасних досліджень культури. Вміти «прочитати» виставу, скласти уявлення про сценічне мистецтво як особливу знакову систему. Передбачати шляхи подальшого розвитку сучасної культури. Застосовувати культурологічне знання та методи наукового дослідження культури для практичного вирішення сучасних соціокультурних проблем (збереження національної ідентичності; охорони матеріальної й нематеріальної культурної спадщини; розробки механізмів меморіалізації в культурі та адаптації традиційних культурних інститутів до умов сучасного суспільства тощо). Бути здатним творчо оперувати історичними і культурологічними фактами з метою визначення провідних тенденцій динаміки розвитку європейської культури в ХХІ ст. Вміти вільно орієнтуватися у різноманітних стилях і напрямах європейського мистецтва. Оцінювати соціокультурну ситуацію в сучасній Україні, діяти з позицій культурного діалогу та толерантності. Впроваджувати практику командної роботи для організації, планування та управління інноваційними культурно мистецькими проектами. Досліджувати вплив міжнаціональних, міжетнічних суспільних відносин на розвиток культури. Визначати вплив глобалізаційних процесів на міжнаціональні та міжетнічні відносини. Аргументувати актуальність теми обраного культурного проекту, встановлювати її зв’язок з пріоритетними напрямами розвитку сучасної науки. Сприймати інноваційні форми й технології культурної практики сучасності. Знати принципи і вміти організувати ділові ігри, що моделюють ситуацію, яка наближена до реальної професійної сфери культуролога. Вміти вільно орієнтуватися у різноманітних особливостях розвитку, структури та функціонування владних систем у культурологічному вимірі.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

• Л – лекційні заняття;
• ПЗ – практичні заняття;
• ЛЗ – лабораторні заняття;
• СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
• МКР  – модульна контрольна робота;
• К – консультація;
• З – залік.

Тематика та види навчальних занять

• 1 тиждень 
  • Л1. Феномен мистецтва та формування художніх практик в образотворчому мистецтві.
  • ПЗ1. Феномен мистецтва та формування художніх практик в образотворчому мистецтві.
  • СРЗ. К.
• 2 тиждень
  • Л 2. Сутність та класифікація  видів мистецтва.
  • ЛЗ 1. Художні практики в мистецтві дизайну (частина 1).
  • СРЗ. К.
• 3 тиждень
  • Л3. Специфіка художнього образу.
  • ПЗ2. Сутність та класифікація  видів мистецтва.
  • СРЗ. К.
• 4 тиждень
  • Л4. Графіка та художні практики в графіці.
  • ЛЗ 2. Художні практики в мистецтві дизайну (частина 2).
  • СРЗ. К.
• 5 тиждень
  • Л5. Особливості мови, художніх засобів і жанрів живопису.
  • ПЗ 3. Специфіка художнього образу.
  • СРЗ. К.
• 6 тиждень
  • Л 6. Скульптура як вид образотворчого мистецтва.
  • ЛЗ 3. Художні практики та особливості фотомистецтва.  
  • СРЗ. К.
• 7 тиждень
  • Л7. Архітектура, її особливості та протиріччя як виду образотворчого мистецтва.
  • ПЗ 4. Графіка та художні практики в графіці.
  • СРЗ. К.
• 8 тиждень
  • Л 8. Декоративно-прикладне мистецтво (ДПМ).
  • ЛЗ4. Сучасне мистецтво. Його видова і жанрова специфіка.
  • СРС. К.
• 9 тиждень
  • Л 9. Художні практики в мистецтві дизайну.
  • ПЗ 5. Особливості мови, художніх засобів і жанрів живопису.
  • СРЗ. К.
• 10 тиждень
  • Л10. Художні практики та особливості фотомистецтва.  
  • ЛЗ 5. Стиль і художній метод (частина 1).
  • СРЗ. К.
• 11 тиждень
  • Л11. Сучасне мистецтво. Його видова і жанрова специфіка.
  • ПЗ 6. Скульптура як вид образотворчого мистецтва.
  • СРЗ. К.
• 12 тиждень
  • Л12. Стиль і художній метод.
  • ЛЗ 6. Стиль і художній метод (частина 2).
  • СРЗ. К.
• 13 тиждень
  • Л13. Сучасне мистецтвознавство та аналіз новітніх художніх практик в образотворчому мистецтві.
  • ПЗ7. Архітектура, її особливості та протиріччя як виду образотворчого мистецтва.  
  • СРЗ. К.
• 14 тиждень
  • Л 14. Скульптура як вид образотворчого мистецтва.
  • ЛЗ7. Скульптура як вид образотворчого мистецтва.
  • СРЗ. К.
• 15 тиждень
  • Л 15. Специфіка художнього образу в образотворчому мистецтві.
  • ПЗ 8. Декоративно-прикладне мистецтво.
  • СРЗ. К.

Індивідуальна робота

Не передбачена

Самостійна робота

Проаналізувати навчальний методичний матеріал, особливо лекційний матеріал, матеріал основних, додаткових і електронних інформаційних літературних джерел відповідно тематики лекційних занять й оцінити їх зміст з врахуванням особливостей мови, художніх засобів і жанрів живопису. Творча проблемно-орієнтована самостійна робота, спрямована на розвиток інтелектуальних умінь, комплексу професійних компетенцій, підвищення творчого потенціалу здобувачів полягає в:

• аналізі наукових публікацій по кожному розділу курсу їх структурування та подання матеріалу для презентації на рубіжному контролі;
• пошуку, аналізі, структуруванні та презентації інформації, аналізі наукових публікацій з певної теми;
• дослідницькій роботі та участі в наукових студентських конференціях, семінарах та олімпіадах.

Поточну і випереджальну СРЗ, спрямовано на поглиблення і закріплення знань, а також розвиток практичних умінь полягає в:

• роботі здобувачів з лекційним матеріалом, пошук і аналіз літератури та електронних джерел інформації по заданій проблемі;виконанні домашніх завдань;перекладі матеріалів з тематичних інформаційних ресурсів з іноземних мов;вивченні тем, винесених на самостійне опрацювання;вивченні теоретичного матеріалу до практичних занять;підготовку до захисту лабораторних робіт; Ьпідготовці до заліку.

Завдання, що виносяться на самостійне опрацювання:

Підготуватися до обговорення книги Віппера Б. «Введение в историческое изучение искусства. Статьи об искусстве».

Підготувати добірку та презентацію на тему: Феномен мистецтва 

• Обговорення книги Арнхейма Р. «Мистецтво і візуальне сприйняття»
• Підготувати презентацію на тему: «Художні практики в сучасному мистецтві» 
• Зібрати матеріали для дослідження художнього образу в різних видах образотворчого мистецтва 
• Підготувати свої пропозиції щодо запровадження нових принципів дослідження художніх практик в сучасному образотворчому мистецтві та  пошуку відповідних технологій.
• Переглянути відеоматеріал українського мистецтва. Підготувати матеріали для дискусії на тему: «Художні практики в образотворчому мистецтві України».
• Що таке мистецтво (відео лекція).
• Класифікація мистецтва (відео лекція).
• Як аналізувати картину (відео-матеріал).
• Мистецтво графіки. (відео-лекція).
• Скульптура як вид образотворчого мистецтва (відеоматеріал).
• Сантьяго Калатрава "Архитектура как живой организм" (відео-лекція).

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі протягом 3 семестру готуються до лекційних, практичних та лабораторних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі, які виконуються на 7-8 та 14-15 тижнях відповідно. Кожний модуль оцінюється у 50 балів. Перескладання можливе протягом 9-11 тижнів за розкладом консультацій.

Модульна контрольна робота №1 та №2 проводиться письмово. Білет до модульної контрольної роботи №1  та №2 складається з теоретичних питань та практичного завдання. Кількість теоретичних питань ― 3, кожне теоретичне питання оцінюється 5 б. Практичне завдання оцінюється 15 б. Відповідь на теоретичне питання вважається бездоганною, якщо здобувач: повністю розкрив суть питання, послідовно і логічно його доповів;  проаналізував, навів приклади та  охарактеризував розвиток   видів   і   жанрів   мистецтва   в  сучасній художній культурі.

Правильне виконання практичної частини оцінюється в 15 балів. Завдання вважається виконаним, якщо отримана правильна відповідь, послідовно наведено рішення, виконано повний аналіз, проставлені розмірності, пояснення. За виконання кожного завдання практичної частини бали можуть бути зняті: 15 балів – за повну відсутність виконання завдання практичної частини; 10 балів – відповідь не отримано або не вірна, але при цьому хід міркування та усі використані засади обрано вірно; 5 балів – наведено правильне рішення, але при цьому є неточності; 5 бали – наведено правильне рішення, але при цьому не повністю виконано обов'язкові пояснення; 2 бали – за неправильне тлумачення, що не порушило загалом правильного ходу розв'язання задачі; 2 бал – за допущену помилку, що не вплинула на відповідь та загальний хід рішення; 1 бали – за нераціональне обґрунтування завдання при наявності докладних пояснень та вірного кінцевого результату. Задача не зараховується, якщо повністю відсутнє її розв’язання.

Накопичувальна частина дисципліни складається з виконання та захисту вхідних практичних усних завдань та виконанні поточних завдань лабораторних робіт. Виконання п’яти лабораторних робіт за семестр оцінюється 20 б., кожна лабораторна робота ― 4 б. Лабораторна робота виконуються у вигляді презентацій різних субкультур. Виконання восьми практичних робіт за семестр оцінюється 20 б., кожна практична робота ― 2,5 б. Практична робота виконуються у вигляді письмового аналізу, зіставлення феномену мистецтва і фактів, коментування, оцінювання їх під кутом зору нормативності, відповідності сфері й ситуації. 

Оцінка за виконання завдань для самостійної роботи є обов’язковим балом, який враховується при підсумковому оцінюванні навчальних досягнень з навчальної дисципліни.

Підсумковий контроль з дисципліни виконується у формі накопичувального заліку. 

Умови допуску до підсумкового контролю

Підсумковий контроль виконується у формі накопичувального заліку. До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом.

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.