Історія театру

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни

формування теоретико-методологічних уявлень студентів про феномен театру як синтетичну систему, вміння «прочитати» виставу, скласти уявлення про сценічне мистецтво як особливу знакову систему.

Завдання дисципліни:

• введення до учбового процесу базової системи теоретичних понять про виникнення театрального мистецтва, його еволюцію, особливості театральних систем різних епох і етносів, основні поняття з історії й теорії драми і театральної критики, а також зв'язок театру з іншими формами й видами мистецтва, тобто уявлення про нього як про синтетичне мистецтво. 

Основні результати навчання

Вміти використовувати відповідну термінологію, обговорювати факти та інтерпретації зрозумілою і чіткою мовою, застосовувати це в презентаціях, есе та дипломній роботі. Установлювати зв’язок культурологічного знання з методами та технологіями регулювання, управління соціокультурними процесами. Обговорювати проблематику аксіології культурних форм у просторі традиційної та сучасної культури. Вміти «прочитати» виставу, скласти уявлення про сценічне мистецтво як особливу знакову систему. Передбачати шляхи подальшого розвитку сучасної культури. Ідентифікувати місце соціокультурних інститутів в етапах становлення культури. Бути здатним творчо оперувати історичними і культурологічними фактами з метою визначення провідних тенденцій динаміки розвитку європейської культури в ХХІ ст. Вміти вільно орієнтуватися у різноманітних стилях і напрямах європейського мистецтва.  Вміти здійснювати самостійний аналіз культур-фактологічних масивів і давати критичну оцінку різноманітним текстам культури в контексті навчального курсу. Оцінювати соціокультурну ситуацію в сучасній Україні, діяти з позицій культурного діалогу та толерантності. Впроваджувати практику командної роботи для організації, планування та управління інноваційними культурно-мистецькими проектами. Досліджувати вплив міжнаціональних, міжетнічних суспільних відносин на розвиток культури. Визначати вплив глобалізаційних процесів на міжнаціональні та міжетнічні відносини. Сприймати інноваційні форми й технології культурної практики сучасності. Знати принципи і вміти організувати ділові ігри, що моделюють ситуацію, яка наближена до реальної професійної сфери культуролога. Формувати позитивне ставлення суспільства до різноманітних національних меншин, вміти співпрацювати з носіями різних культурних цінностей. Вміти вільно орієнтуватися у різноманітних особливостях розвитку, структури та функціонування владних систем у культурологічному вимірі.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

• Л – лекційні заняття;
• СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
• ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті;
• К – консультації викладача;
• Лаб – лабораторні заняття –просмотрові;
• МКР – модульна контрольна робота,
• РР – реферативна робота

Тематика та види навчальних занять

• 1 тиждень
  • Л.1. Походження театру. Античний театр и драматургія.
  • ПЗ1. Мета семинару: дати уявлення про театр і драматургію давньої Греції і Риму, їх схожісті та відмінностях.  Витоки античного театру.
  • Лаб1 Мета семинару: дослідити генезис театрального мистецтва, показати його еволюцію від відовищно-ігрових форм до сценічних.
  • Перегляд фільму «Цар Едип» П.Пазолінні та подальше його обговорення.
  • СРЗ, К.
• 2 тиждень
  • Л.2. Типи і форми середньовічного театру.
  • ПЗ2.Мета семінару: простежити етапи виникнення церковного та світського театру, розкрити роль театрального мистецтва в житті Середньовічного суспільства.
  • СРЗ, К.
• 3 тиждень 
  • Л.3. Театр еепохи Відродження.
  • ПЗ3. Устрій театру, типи декорацій. Італійська драматургія. Вплив комедії дель арте на європейський театр. До шекспірівський англійський театр і драма. Шекспір як феномен світового театру.
  • Лаб.2 Шекспір як феномен світового театру. Спори про історичність Шекспіра. Особивістість драматурга.
  • СРЗ, К.
• 4 тиждень
  • Л.4. Театр французького класицизму (Корнель, Расін, Мольєр).
  • П.4. Мета семінару: показати специфіку аутентичного класицизму – французького, його роль у розвитку світового театрального мистецтва.
  • СРЗ, К.
• 5 тиждень
  • Л.5. Европейське театральне мистецтво епохи Просвітництва.
  • П.5. Мета семінару: розкрити специфіку театральной епохи, яка підготувала грунт для сучасного євпропейського сценічного мистецтва.
  • Лаб. 3. Вистави з творчості Мольєра. Обговорення після перегляду.
  • СРЗ, К.
• 6 тиждень
  • Л.6. Історія Російського театру
  • П.6. Мета семінару: сформувати уявлення про розвиток російського класицистського театра, його діячів, особливостях драматургії та акторської майстерності.
  • СРЗ, К.
• 7 тиждень
  • Л.7. Історія українського театру.
  • П.7. Мета семінару: проаналізувати шляхи становлення професійного національного театрального мистецтва. 2.Познайомити студентів з визначними етапами діятельності представників театру корифєїв.
  • Лаб.4. Мета семінару: Фолклорний театр, кріпацький театр, жанри та напрямки. Перегляд кінострічки «Кріпасна актриса», «Ах, водевіль».
  • СРЗ, К., МКР1.
• 8 тиждень
  • Л.8. Театральне мистецтво театру Східних країн.
  • П.8. Мета семінару: продемонструвати специфічні особливості театра країн Азії, ознайомити студентів з його головними типами і специфікою: Кеген, Кабуки, Но.
  • СРЗ, РР початок етапу 3, К.
• 9 тиждень
  • Л.9. Західно-європейський театр першої половини і середини ХІХ сторіччя.
  • П.9. Мета семінару: засвоїти різноманіття напрямів у драматургії, акторських шкіл в театрі ХІХ ст. Сформувати уявлення про становлення режисури як самостійної театральной професії.
  • Лаб. 5. Перегляд вистав театру Кабукі, Но, та інших театрів Західу. 
  • СРЗ, К.
• 10 тиждень
  • Л.10. Західно-європейський театр кінця ХІХ-початку ХХ сторіччя.   
  • П.10. Мета семінару: засвоїти різноманіття напрямів у драматургії, акторських шкіл в театрі ХІХ ст.
  • СРЗ, К.
• 11 тиждень
  • Л.11. Театральні течіі ХХ сторіччя.
  • П.11. Мета семінару: Показати різноманітність сценічних і драматичних форм сучасного європейського театру, представити основні школи і напрями.
  • Лаб. 6. Перегляд вистав одного з режисерів: Театр парадоксу и Театр жорстокості. Сучасна режісура. Брук, Гротовський, Штайн. Творчість Е.Іонеску, С.Бекета, Ж.Жене. Творчість Ж.Сартра. Драматургія Ролана, Салаку, Ануйя.
  • СРЗ, К.
• 12 тиждень
  • Л.12. Театр США: від витоків до наших днів.  
  • П.12. Мета семінару: показати еволюцію американського театру, типи театрів, продемонструвати роль російських театральних шкіл, а також американського театрального менеджменту. 
  • СРЗ, К.
• 13 тиждень
  • Л.13. Мистецтво національних театрів.
  • П.13. Мета семінару: Театри країн СНД: Болгарії, Чехії, Румунї, Югославії, Угорщини, єврейський театр, Польщі. Драматургічне мистецтво, режисура та акторська майстерність.
  • Лаб.7. Фестивальний театральний рух. «Людина-театр»(Гришковець). Театр-вербатим. Театральні видання, організації, премії, центри.
  • СРЗ, К.
• 14 тиждень
  • Л.14. Акторське та режисерське театральне мистецтво: характерні особливості, видатні персони ХХ-ХХІ ст.
  • П.14. Мета семінару: розкрити головні засади професії, описати характерні риси всіх ланок театрального процесу, показати умови створення театральної вистави в сучасному світі.
  • СРЗ, К, МКР2, РР етап 4.
• 15 тиждень
  • Л.15. «Нетрадиційні» форми театральної культури ХХІ ст.
  • П.15. Мета семінару: проаналізувати явище сценічного постмодерну і його форми.      
  • РР – захист, СРЗ, К.

Індивідуальна робота

Мета РР – удосконалення знань студентів, вміння доповідати про результати своєї праці, набуває навичок в оформленні документації. Також метою є поглиблення деяких окремих питань з курсу «Історія театру», та перевірка підготовки студентів до іспиту. Перелік тем, розроблений відповідно учбової програми курсу, містить головні аспекти його змісту.

Виконання реферативної роботи складається з 4 етапів:

• 1-3 тиждень – етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження.
• 5-7 тиждень – етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту реферативної роботи.
• 9-11 тиждень – етап 3 – отримання відгуку від наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація+доповідь).
• 13-15 тиждень – етап 4 –  публічний захист.

Самостійна робота

Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. Співвідношення обсягів аудиторних занять і самостійної роботи студентів визначається навчальним планом з урахуванням специфіки та змісту дисципліни, її місця, значення і дидактичної мети в реалізації освітньо-професійної програми. Самостійна робота складає  76 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

• Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу – 15 годин;
• Підготовка до практичних занять – 15 годин;
• Підготовка до лабораторних занять – 16 годин;
• Самостійне виконання РР – 15 годин;
• Іспит – 15 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Студенти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. Максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів, а саме: у 1 модулі – вирішення практичних завдань на ПЗ (10 балів), активна робота на практичному занятті (8 балів), РР –  2 бали; у 2 модулі – вирішення практичних завдань на ПЗ (11 балів), активна робота на практичному занятті (6 балів), РР – 3 бали. Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів. 

 Індивідуальне завдання. Бездоганне та своєчасне виконання та захист РР оцінюється у 5 балів (2 бали в семестровому модулі 1 та 3 бали в семестровому модулі 2), які складаються зі змістовного розкриття теми, наочного аналізу наукової думки з проблематичного питання відповідно до тематики РР та публічного захисту роботи. Робота має бути оформлена згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни. Етапи 1-2 РР оцінюється максимум у 2 бали, етап 3 та 4 – 3 бали за представлення результатів роботи через доповідь та відповідь на додаткові запитання під час захисту.

Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен. Екзаменаційний білет з дисципліни складається з двох частин: теоретичні питання з першого модулю та теоретичні питання з другого модулю. 

Мінімальна кількість балів, що зараховується як позитивний результат, дорівнює 60 балів (за 100-бальною шкалою). Бали розподіляються наступним чином: 60 балів – на  питання І частини та 40 балів – на завдання ІІ частини. Кожне завдання оцінюється у 20 балів.

Відповідь студента вважається бездоганною, якщо студент повністю розкрив суть питання, послідовно і логічно його доповів, навів приклади, аргументував свою відповідь, зробив посилання на відповідні літературні джерела.

Також вирішальним фактором є попередній захист студента з попередньої реферативної роботи. Іспит враховується не складеним, якщо студент отримав незадовільну оцінку.

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамуен допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом.

Під час лекцій, практичних занять та лабораторних занять здійснювати телефонні дзвінки забороняється. Заборонено використання будь-яких підручників, посібників, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та складання екзамену з дисципліни.