Аналіз художнього твору і принципи художньої критики

ID: 8266
Вибіркова дисципліна
Навчальна дисципліна професійної підготовки
Рік впровадження: 
2017.
Кількість кредитів ЄКТС: 
4.50.
Містить розрахунково-графічну роботу.
Форма контрою: 
Екзамен.
Кількість аудиторних занять: 
36 аудиторних годин – лекційні заняття; 24 аудиторних годин – практичні заняття; 12 аудиторних годин– лабораторні заняття.

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни:

введення до учбового процесу базової системи основних дослідницьких методів та підходів, що сформульовано мистецтвознавством на протязі його становлення та розвитку як наукової дисципліни і існуючих на сьогодні в науці. По кожному методу та підходу розглядається та аналізується система понять, які використовуються при роботі з візуальним матеріалом, також розбираються особливості характерні тому чи іншому методу чи підходу.

Завдання дисципліни:
  • формування теоретико-методологічних уявлень студентів про історію, типологію та методичні засади аналізу художніх творів і принципів художньої критики та оволодіння навичками використання того чи іншого підходу щодо конкретної наукової ситуації з одночасною орієнтацією у всій системі методів. 

 

Основні результати навчання. 

Застосовувати культурологічне знання та методи наукового дослідження культури для практичного вирішення сучасних соціокультурних проблем (збереження національної ідентичності; охорони матеріальної й нематеріальної культурної спадщини; розробки механізмів меморіалізації в культурі та адаптації традиційних культурних інститутів до умов сучасного суспільства тощо). Вміти «прочитати» виставу, скласти уявлення про сценічне мистецтво як особливу знакову систему. Вміти вільно орієнтуватися у різноманітних стилях і напрямах європейського мистецтва. Сприймати інноваційні форми й технології культурної практики сучасності. Досліджувати культурні феномени та процеси їх трансформації в контексті теоретико-методологічного апарату сучасної культурології.

 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

  • Л – лекційні заняття;
  • ПЗ – практичні заняття;
  • ЛЗ – лабораторні заняття;
  • СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
  • РГР - розрахунково-графічна робота;
  • МКР – модульна контрольна робота;
  • К – консультації.

 

Тематика та види навчальних занять.

  • 1 тиждень
    • Л1. Методологія історії мистецтва як навчальна дисципліна.
    • Л2. Основні етапи формування й розвитку мистецтвознавства. 
    • ПЗ1 Сприйняття «твору образотворчого мистецтва».  
    • СРЗ. К. РГР етап 1
  • 2 тиждень
    • Л3. Методологія досліджень по мистецтвознавчій проблематиці.
    • ЛЗ1. «Ермітаж. Як ішли шедеври»..
    • ПЗ2. Зародження мистецтвознавства як науки.  
    • СРЗ. К.
  • 3 тиждень
    • Л4. Аналіз форми твору мистецтва 
    • Л5. Аналіз змісту твору мистецтва
    • ПЗ3 Формальна школа в західному мистецтвознавстві  
    • СРЗ. К.
  • 4 тиждень
    • Л6. Міждисциплінарні тенденції в мистецтвознавстві
    • ЛЗ2 «Таємниця шедеврів Леонардо». 
    • ПЗ4 Іконологія – «символічні (культурні) змісти» твору мистецтва.
    • СРЗ. К.
  • 5 тиждень
    • Л7. Атрибуція творів образотворчого мистецтва
    • Л8. Технологічні дослідження та експертиза твору образотворчого мистецтва
    • ПЗ5 Іконографія як переважний метод вивчення середньовічного мистецтва.
    • СРЗ. К. РГР етап 2
  • 6 тиждень
    • Л9. Художня критика образотворчого мистецтва.
    • ЛЗ3. «Картина розповість тисячу історій: Джорджоне, Рембрант, Томас Гейнсборо, Сандро Боттіччелі, Караваджіо, Леонардо да Вінчі, Едуард Моне, Ян ван Ейк».
    • ПЗ6 Твір мистецтва як текст
    • СРЗ. К.
  • 7 тиждень
    • Л10. Літературний текст як предмет дослідження
    • Л11. Особливості літератури як вида мистецтва
    • ПЗ7 Принципи і підходи мистецтвознавчої критики
    • СРЗ. К.
  • 8 тиждень
    • Л12. Розвиток літературознавчих і літературно-критичних уявлень періоду Античності
    • ЛЗ4. «Таємниця Н. Ф. І.», «О. Толстой Літературний портрет».
    • ПЗ8 Аналіз і оцінка літературних творів- предмет діяльності літературознавства й критики
    • СРЗ. К. 
  • 9 тиждень
    • Л13. Формування середньовічних уявлень про мистецтво слова. Літературна теорія доби Відродження.
    • Л14. Літературні напрями Нового часу. 
    • ПЗ9. Базові принципи й методологічні передумови формування різних напрямків дослідження літературного процесу.
    • СРЗ. К.
  • 10 тиждень
    • Л15. Основні концепції та напрями в літературознавстві ХХ –ХХ1ст.
    • ЛЗ5. «Віктор Шкловський та Роман Якобсон. Життя  як роман».  
    • ПЗ10 Актуальність і потенційні смислові можливості тексту
    • СРЗ. К. РГР етап 3
  • 11 тиждень
    • Л16. Родова і жанрова структура літератури у художньому та культурному аспекті 
    • Л17. Предметний та композиційний рівень аналізу літературного твору
    • ПЗ11. Постструктуралізм.  
    • СРЗ. К.
  • 12 тиждень
    • Л18. Мовно-стилистичний рівень аналізу літературного твору
    • ПЗ12. Методи аналізу прозаїчних текстів літератури
    • ЛЗ6. Academia:О. Жолковський, М.Кронгауз, М. Епштейн,С. Нікольський, Ю. Прохоров
    • СРЗ. К. МКР1

 

Індивідуальна робота

Мета РГР: демонстрація отриманих знань, вмінь та навичок використання сучасної гуманітарної методології, новітніх культурологічних дискурсів при аналізі художнього твору. Виконується РГР, яка має специфіку в гуманітарній галузі, проходить у форматі створення протягом семестру презентації в певній стилістиці; на основі сучасних креативних стратегій. РГР презентується і захищається в рамках практичних занять. 

Тематика РГР:

  • Основні напрями мистецтвознавчих досліджень.
  • Теорії візуального сприйняття в мистецтві.
  • Основні етапи становлення історичного мистецтвознавства.
  • Передумови появи формалізму в мистецтвознавстві.
  • Мистецтвознавство у системі наук.
  • Роботи Дж. Вазарі й І. І. Вінкільмана, їх склад і структура.
  • Іконографія й іконологія як форми змістового підходу до мистецтва.
  • Семіотичний підхід при інтерпретації художнього твору.
  • Психологічний підхід при інтерпретації художнього твору.  
  • Соціологічний підхід при інтерпертації художнього твору.

Оцінювання розрахунково-графічної роботи здійснюється за 20-бальною системою і входить в накопичувальну частину оцінювання самостійної роботи здобувачів.

Етапи виконання РГР:

  • 1-4 тижні Вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту РГР.
  • 5-9 тижні Отримання консультацій та відгуку від наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація+доповідь).
  • 10-12 тижні Публічний захист РГР.

 

Самостійна робота

Самостійна робота складає 63 годин. 

Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

  • Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу– 4 годин;
  • Підготовка до практичних занять – 7 годин.
  • Підготовка до лабораторних занять – 7 годин.
  • Підготовка до РГР – 15 годин
  • Підготовка до екзамену – 30 годин.

 

Процедура оцінювання. 

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі освіти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують одну модульну контрольну роботу та курсову роботу. Модульна контрольна робота виконуються у формі тесту із завданнями 3 рівнів складності. Перший рівень складності оцінюється у 10 балів, другий – у 10 балів, а третій – у 10 балів.

Семестровий модуль № 1

  • ПЗ1. Оцінка за виконання – 4 балів (1 тиждень).
  • ПЗ2. Оцінка за виконання – 4 балів (2 тиждень).
  • ПЗ3. Оцінка за виконання – 4 балів (3 тиждень).
  • ПЗ4. Оцінка за виконання – 4 балів (4 тиждень).
  • ПЗ5. Оцінка за виконання – 4 балів (5 тиждень).
  • ПЗ6. Оцінка за виконання – 4 балів (6 тиждень).
  • ПЗ7. Оцінка за виконання – 4 балів (7 тиждень).
  • ПЗ8. Оцінка за виконання – 4 балів (8 тиждень).
  • ПЗ9. Оцінка за виконання – 4 балів (9 тиждень).
  • ПЗ10. Оцінка за виконання – 4 балів (10 тиждень).
  • ПЗ11. Оцінка за виконання – 5 балів (11 тиждень).
  • ПЗ12. Оцінка за виконання – 5 балів (12 тиждень).
  • Максимальна оцінка за повний обсяг виконання РГР – 20 балів.
  • МКР1. Модульна контрольна робота – 30 балів (12 тиждень). 

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. 

Підсумковим контролем з дисципліни є екзамен.

 

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.

 

Політика освітнього процесу. 

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на контрольній роботі або на заліку відповідає оцінці «0».

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.

Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом.

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.