Методи експертного оцінювання

Навчальна дисципліна професійної підготовки
Обсяг освітнього компонента: 
• у кредитах ЄКТС — 4.5.
Кількість аудиторних занять: 
16 годин лекційні; 14 годин практичні.
Індивідуальна робота: 
• очна форма — курсова робота.
Семестровий контроль: 
Екзамен. Захист курсової роботи.
Анотація: 

Мета дисципліни:
 
Дисципліна «Методи експертного оцінювання» є складовою частиною дисциплін циклу спеціальної підготовки нормативної частини.
Мета викладання дисципліни «Методи експертного оцінювання» - отримання теоретичних знань та практичних навичок методів експертного оцінювання при комплексній комп’ютеризації.
Мета практичних занять – отримання студентами навиків самостійної роботи при постановці задач експертного оцінювання, підбору методів опитування експертів, визначення рівня їх компетентності, підбору методів оцінки об'єктів, обробка інформації по результатам опитування та оцінки точності отриманих результатів.
 
Завдання дисципліни :
 
- ознайомити з засобами організації та проведення експертного оцінювання;
- ознайомити з методами оцінки компетентності експертів, методами оцінки об’єктів оцінювання;
- провести тестове експертне оцінювання, обробку інформації та оцінку точності.
 
 
Основні результати навчання
 
Уміння застосовувати знання і розуміння для розв’язання задач, які характерні обраній спеціальності.
Вміти використовувати методи та методики проведення наукових та 
прикладних досліджень.
Вміти розробляти нові та модифікувати існуючі математичні методи і інформаційні технології та застосовувати в реальних умовах.
Мати здібності до пізнання і оцінки методів інноваційної діяльності та використовувати їх при розробці математичних методів і IT-технологій.
Вміти встановлювати зв'язок між фізичними процесами та описувати його математично.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
 
Л- лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття; СРС – самостійна робота студентів; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.
 
 
Тематика та види навчальних занять
 
 1 тиждень.
Л1. Експертне оцінювання, як засіб присвоювання кількісних характеристик якісним об’єктам та явищам.
СРС. К. 
 
2 тиждень. 
Л2. Визначення цілей експертного оцінювання, підбір шкал вимірювання і засобів проведення оцінок.
ПЗ.1. Ознайомлення з методами експертних оцінок.
СРС. К.
 
3 тиждень. 
Л3. Підготовка завдань, організація і засоби організації експертного оцінювання.
СРС. К.
 
4 тиждень. 
Л4. Підбор експертів, їх групування, підготовка до опитування відповідно методиці самого експертного оцінювання.
ПЗ.2. Шкали вимірювань. Їх підбор при оцінюванні.
СРС. К.
 
5 тиждень. 
Л5. Методи оцінки компетентності експертів.
СРС. К.
 
6 тиждень. 
Л6. Оцінка точності рівня компетентності експертів.
ПЗ.3. Оцінка компетентності експертів.
СРС. К.
 
7 тиждень. 
Л7. Методи парного оцінювання.
СРС. К.
 
8 тиждень.
Л8. Ранжування об’єктів. Узагальнена оцінка. Визначення вагових коефіцієнтів об'єктів при груповій оцінці.
ПЗ.4. Вдосконалення метода групового прийняття рішень.
СРС. К.
МКР1.
 
9 тиждень.
Л9. Обробка результатів при парному порівнянні об'єктів.
СРС. К.
 
10 тиждень.
Л10. Обробка результатів ранжуваннь.
ПЗ.5. Цільове формування та оцінювання.
СРС. К.
 
11 тиждень.
Л11. Визначення погоджень між результатами опитування і залежностей
ранжуваннь.
СРС. К.
 
12 тиждень.
Л12. Визначення коефіцієнта конкордації.
ПЗ.6. Оцінка діяльності підприємства за групою показників.
СРС. К.
 
13 тиждень.
Л13. Коефіцієнт конкордації  при різних методах опитування та обробки результатів
СРС. К.
 
14 тиждень.
Л14. Оцінка надійності результатів обробки методів експертного оцінювання
ПЗ.7. Оцінка точності отриманих результатів.
СРС. К.
 
15 тиждень.
Л15. Метод Delfi.
СРС. К. 
МКР2.
 
 
Індивідуальна робота
 
Виконується КР
 
Мета КР: Підвищує рівень компетентності по організації, проведення тап обробки результатів експертного оцінювання об’єктів та систем.
 
1-7 тижні
 
Огляд розробок по експертному оцінюванню згідно завданню курсової роботи.
 
8-14 тиждень
 
Розробка матеріалів опитування, проведення опитування, обробка результатів опитування та підготовка записки по курсової роботі.
 
15 тиждень
 
Захист роботи
 
 
 Самостійна робота
 
Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять.
Співвідношення обсягів аудиторних занять і самостійної роботи студентів визначається навчальним планом підготовки магістрів спеціальності 113 – «Прикладна математика» з урахуванням специфіки та змісту дисципліни, її місця, значення і дидактичної мети в реалізації освітньо-професійної програми.
 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних занять, виконують дві модульні контрольні. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у 50 балів.  (Надається опис процедури оцінювання навчальних елементів навчальної дисципліни з максимальними балами за їх правильне виконання та термінами представлення викладачу за семестровими модулями. Окремо надається опис оцінювання відповідей на питання екзаменаційного білету**)*.
Поточні контрольні опитування оцінюються за семестр 20 балів (0,6 кредитів). Кількість опитувань за кожний семестровий модуль – 2, кожне опитування оцінюється 5 балами (0,15 кредитів).
Модульні контрольні роботи №1, №2  виконуються у письмовій формі. Максимальна оцінка за бездоганне виконання становить 30 балів. Модульна робота складається з теоретичних питань. Кількість питань – 5. Кожна вірна відповідь оцінюється в 6 балів.
Домашнє завдання вважається розв’язаним, якщо отримана правильна відповідь, послідовно наведено рішення.
Накопичувальна частина дисципліни складається з виконання домашніх робіт та поточних контрольних опитувань. Практична робота проводиться після опанування лекційним матеріалом змістового модулю. 
Оцінка за виконання завдань самостійної частини є обов’язковим балом, який враховується при підсумковому оцінюванні навчальних досягнень з навчальної дисципліни «Дискретні моделі».
Остаточним контролюючим моментом освоєння дисципліни   є  екзамен. 
 Екзамен з дисципліни «Дискретні моделі» складається з двох частин: перевірка теоретичних знань шляхом опиту і виконання практичного завдання. Мінімальна кількість балів, яка зараховується як позитивний результат, дорівнює 60 (100-бальній системі). Бали діляться таким чином: 60 балів - теоретична частина і 40 - практична.
Екзаменаційний квиток містить 2 теоретичних питання однакової складності.
 За бездоганну відповідь на кожне питання студент отримує 30 балів. При цьому відповідь вважається бездоганною, якщо студент не зробив жодної помилки і повністю виклав зміст питання. 
За кожне навідне питання або просто перезапит знімається не менше двох балів, залежно від того що викликало перезапит.
Екзаменаційний квиток містить практичну частину у вигляді прикладу-завдання,  яке необхідно вирішити вказаним методом оптимізації.
 Практична частина іспиту вважається виконаною бездоганно, якщо при вирішенні прикладу не допущена жодної помилки і всі дії виконані вірно. Всі записи рішення задачі послідовні, виконана перевірка отриманого рішення і дано пояснення результату рішення.
За виконання практичної частини квитка можуть бути зняти бали: 
•    40 балів - за повну відсутність рішення задачі; 
•    30 балів - рішення не отримане, але при цьому хід рішення намічений правильно; 
•    20 балів - отримано рішення, але при цьому є обчислювальні помилки; 
•    10 балів - отримано правильне рішення, але немає супутніх пояснень і підтверджень; 
•    7 балів - отримано правильне рішення, але при цьому не всі пояснення і підтвердження присутні; 
•    5 балів - пояснення отриманого результату недостатньо добре представлено.
Якщо студент відмовився від відповіді, то вона отримує незадовільну оцінку.
Іспит вважається не зданим, якщо студент отримав незадовільну оцінку.
 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
До заліку та іспиту допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.
 
Екзамен відбувається за тематичними (змістовними) модулями дисципліни восьмого семестру.
 
Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.
 
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
 
Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
 
Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом.

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.
 

2020 рік