Інженерія поверхонь газотермічними методами

Мета дисципліни – забезпечити розвиток професійних і творчих здібностей студентів щодо оволодіння методологією наукової діяльності та їх підготовки до розв’язання проблем в галузі механічної інженерії.
Завдання дисципліни: Основним завданням курсу є вивчення газотермічних методів, їх техніко-економічних показників, інструмента та приладдя; дослідження впливу режимів газотермічних методів на структуру і властивості зносостійких покриттів із різними експлуатаційними властивостями. В процесі навчання студенти повинні формувати вміння самостійно застосовувати отримані при вивченні дисципліни знання для вибору технології, режимів і обладнання та виконання кваліфікаційних робіт, тематика яких зв’язана з застосуванням газотермічних покриттів.

Основні результати навчання

Вміти використовувати методи та правила управління інформацією та роботу з документами за професійним спрямуванням. Володіти методиками та сучасними засобами інформаційних технологій.
Вміти використовувати комунікаційні технології для підтримування гармонійних ділових та особистісних контактів, як передумову ділового успіху.
Систематично читати літературу за фахом (у тому числі закордонну), складати реферати, анотації, аналітичні огляди тощо.
Мати знання щодо забезпечення безпечних умов праці та навколишнього середовища при проведенні досліджень та у виробничій діяльності. 
Володіти перехресним класифікуванням матеріалів по стандартам Європи, Америки та України, заміни матеріалів з збереження експлуатаційних властивостей, структурою і хімічним складом сталей и сплавів згідно сертифікату постачальника.
Розуміти властивості матеріалів для плазмового напилення, властивості отриманих покриттів, методи контролю якості напиленого шару, обладнання для напилення, їх схем та експлуатації.
Знати основні матеріали для наплавлення, з’єднання деталей, обладнання для наплавлення, вміти розробляти процеси наплавлення, знати основне обладнання для наплавлення. 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття; ЛЗ – лабораторні заняття; СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти; Кз – самостійні контрольні завдання; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.

Тематика та види навчальних занять

2-й семестр
1 тиждень
Л 1. Вступ. Ціль та області застосування газотермічних методів. Сутність і способи. 
Л 2. Сутність і способи газотермічних методів.
ПЗ 1. 
СРС. К.

2 тиждень
Л 3. Застосування того чи іншого газотермічного метода в залежності від конкретних умов.
ЛЗ 1.
СРС. К.

3 тиждень
Л 4. Формування поверхневого шару. Взаємодія частки з джерелом нагріву, з газовим струмом, із навколишнім середовищем та з підложкою.
Л 5. Наукове обґрунтування зчепності матеріалу з підложкою. Основні структури і фазові перетворення при газотермічній обробці в отриманому шарі і в підложці.
ПЗ 2. 
СРС. К.

4 тиждень
Л 6. Залишкові напруження і закономірності їх, формування. Умови виникнення тріщин. 
ЛЗ 2.
Кз1.
СРС. К.

5 тиждень
Л 7. Шляхи запобігання дефектів газотермічних покриттів.
Л 8. Види зношування матеріалу. Тертя метала о метал. Абразивне зношування, гідро- і газоабразивне зношування. 
ПЗ 3.
Кз2. 
СРС. К.

6 тиждень
Л 9. Термічна втомленість, кавітаційна ерозія. Класифікація типу газотермічних покриттів за хімічним складом при обробці дротом.
ЛЗ 3. 
СРС. К.

7 тиждень
Л 10. Класифікація типу газотермічних покриттів за хімічним складом при порошкової обробці. Самофлюсуючі матеріали та їх застосування.
Л 11. Матеріали на базі інтерметалідних з’єднань. Матеріали з метало- та мінералокераміки.
ПЗ 4.
СРС. К.

8 тиждень
Л 12. Матеріали з карбідними включеннями у різноманітних матрицях. Порівнянні характеристики матеріалів для газотермічної обробці і умови їх використання.
ЛЗ 4.
СРС. К.
МКР1

9 тиждень
Л 13. Підготовка поверхні деталі для газотермічної обробки. Обробка тіл обертання. 
Л 14. Схема обробки тіл обертання. Призначення режимів у залежності від характеристик виробів і газотермічного методу. 
ПЗ 5.
СРС. К.

10 тиждень
Л 15. Обробка плоских поверхонь. Схеми обробки.
ЛЗ 5.
СРС. К.

11 тиждень
Л 16. Призначення режимів у залежності від масогабаритних характеристик виробу й газотермічного методу. 
Л 17. Особливості газотермічної обробки вуглецевих та низьколегованих сталей. Вибір температур підігріву.
ПЗ 6.
Кз3. 
СРС. К.

12 тиждень
Л 18. Особливості газотермічної обробки зносостійких та жароміцних поверхонь.
ЛЗ 6.
СРС. К.

13 тиждень
Л 19. Особливості газотермічної обробки жаростійких поверхонь та високолегованих сплавів. 
Л 20. Умови для отримання якісного шару щодо складу структури; параметрів газотермічного процесу й способу обробки. 
ПЗ 7.
Кз4. 
СРС. К.

14 тиждень
Л 21. Склад установок для газотермічної обробки. Характеристика основного й допоміжного обладнання. 
ЛЗ 7.
СРС. К.

15 тиждень
Л 22. Особливості конструкцій установок при обробці газотермічними методами (для газополум’яної обробки та для плазмової). 
Л 23. Особливості конструкцій установок при обробці газотермічними методами (для дугової обробки та детонаційної). 
ПЗ 8. 
СРС. К.
МКР2.

Індивідуальна робота (не передбачена)

Самостійна робота

Самостійна робота складає 104 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 46 годин;
2) підготовка до практичних, лабораторних занять та до виконання контрольних завдань – разом 58 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують 4 контрольних завдання та 2 модульні контрольні роботи.
Модульні контрольні роботи №1, №2 виконуються у письмовій формі. Максимальна оцінка за їх бездоганне виконання становить 30 балів (у формі теоретичного питання, тестових запитань та практичного завдання). Правильна відповідь на теоретичне питання оцінюється в 5 балів. Кількість тестових запитань 10, кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал. Правильне виконання практичного завдання оцінюється в 15 балів.
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів.
Семестровий модуль № 1
Кз1. Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 4 тиждень.
Кз2. Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 5 тиждень.
МК1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
Семестровий модуль № 2
Кз3. Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 11 тиждень.
Кз4. Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 13 тиждень.
МК2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень).
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
Підсумковим контролем з дисципліни є екзамен. 

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 80 %.
Складання/перескладання екзамену організується за встановленим деканатом УНІ  розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на контрольній роботі або на заліку відповідає оцінці «0».

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.