Гальмівні системи ПТМ

ID: 9457
Вибіркова дисципліна
Навчальна дисципліна професійної підготовки
Рік впровадження: 
2021.
Кількість кредитів ЄКТС: 
6.00.
Містить розрахунково-графічну роботу.
Форма контрою: 
Екзамен.
Кількість аудиторних занять: 
46 годин лекційних занять, 30 годин практичних занять.

Мета дисципліни:
забезпечити розвиток спеціальних компетентностей майбутніх магістрів, розвити здатність використовувати отримані теоретичні знання з гальмівних систем, а також зокрема розуміння впливу гальм на процес гальмування машини й на її динамічні навантаження,  проектування та застосування різних типів гальм ПТМ, що базуються на сучасних методах та методиках.
 
Завдання дисципліни:
визначення основних положень процесу гальмування машини та її механізмів;
характеризувати процес гальмування за допомогою різних типів гальм;
розвити навички розрахунку динамічних навантажень при гальмуванні;
сформувати навички вибору типів гальм;
навчити розраховувати й покращувати гальмівні пристрої, що використовуються для ПТМ. 

Основні результати навчання

Знання і розуміння засад технологічних, фундаментальних та інженерних наук, що лежать в основі галузевого машинобудування відповідної галузі.
Знання та розуміння механіки і машинобудування та перспектив їхнього розвитку.
Знати і розуміти процеси галузевого машинобудування, мати навички їх практичного використання
Аналізувати інженерні розрахунки для вирішення складних задач і практичних проблем у галузевому машинобудуванні.
Розв’язувати складні задачі і проблеми, що пов’язані з проектуванням і розробкою гальмівних систем ПТМ.
Розуміння основних питань та вимог, що забезпечують дотримання вимог якості, надійності, безпеки, енергоефективності в гальмівних системах ПТМ.

 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; МКР – модульна контрольна робота; РГР – розрахунково-графічна робота; К – консультації.

Тематика та види навчальних занять

1 тиждень
Л1. Вступ. Загальні відомості про процес гальмування та пристрої, що його забезпечують.
Л2. Визначення гальмівного моменту в механізмах підйому вантажу і стріли.
ПЗ1.1. Складання динамічних схем при гальмуванні крана
СРЗ. К.

2 тиждень
Л3. Динамічні навантаження при гальмуванні механізму підйому.
ПЗ1.2. Складання динамічних схем при гальмуванні крана
СРЗ. К.

3 тиждень
Л4. Визначення гальмівного моменту в механізмах пересування.
Л5. Динамічні моделі при гальмуванні механізму пересування мостових кранів 
ПЗ2.1. Розрахунок динамічних навантажень при гальмуванні
СРЗ. К.

4 тиждень
Л6. Динамічні навантаження при гальмуванні механізму пересування.
ПЗ2.2. Розрахунок динамічних навантажень при гальмуванні
СРЗ. К.

5 тиждень
Л7. Аналіз динамічних навантажень, що виникають при гальмуванні мостових кранів із застосуванням різних типів гальм. 
Л8. Способи зменшення динамічних навантажень при гальмуванні мостових кранів.
ПЗ3.1. Визначення кількості енергії, що виділяється при гальмуванні
СРЗ. К.

6 тиждень
Л9. Визначення гальмівного моменту в механізмах повороту. 
ПЗ3.2. Визначення кількості енергії, що виділяється при гальмуванні
СРЗ. К.

7 тиждень
Л10. Процес гальмування в МБТ. Гальмування в ліфтах.    
Л11. Останови. Стрічкові гальма їх конструкція та розрахунок.
ПЗ4.1. Визначення величини гальмівного моменту стрічкових гальм
СРЗ. К.

8 тиждень
Л12. Стрічкові гальма. Розрахунок й проектування.
ПЗ4.2. Визначення величини гальмівного моменту стрічкових гальм
МКР1. СРЗ. К.

9 тиждень
Л13. Колодкові гальма. Конструкція колодкових гальм.    
Л14. Розрахунок й проектування колодкових гальм
ПЗ5.1. Визначення величини гальмівного моменту колодкових гальм
СРЗ. К.

10 тиждень
Л15. Гальма з внутрішнім розташуванням колодок.
ПЗ5.2. Визначення величини гальмівного моменту колодкових гальм
СРЗ. К.

11 тиждень
Л16. Гальма з осьовим натисканням. Дискові гальма.
Л17. Дисково-колодкові гальма.
ПЗ6.1. Визначення величини гальмівного моменту дисково-колодкових гальм
СРЗ. К.

12 тиждень
Л18. Конічні гальма.
ПЗ6.2. Визначення величини гальмівного моменту дисково-колодкових гальм
СРЗ. К.

13 тиждень
Л19. Технічні вимоги до фрикційних вузлів, особливості конструкції, режими навантаження пар тертя.
Л20. Засоби охолодження фрикційних пар гальм.
ПЗ7. Розрахунок параметрів штовхача нормально замкнутих гальм
СРЗ. К.

14 тиждень
Л21. Альтернативні типи гальмівних систем. Безфрикційне гальмування ПТМ
ПЗ8.1. Визначення величини гальмівного моменту пружинно-гідравлічного гальма
СРЗ. К.

15 тиждень 
Л22. Пружинно-гідравлічне гальмо.
Л23. Перспективні напрямки розвитку гальмівних систем та гальм ПТМ
ПЗ8.2. Визначення величини гальмівного моменту пружинно-гідравлічного гальма
МКР2.
СРЗ. К.

Індивідуальна робота

Виконується РГР. 

Мета РГР:

набуття загальних та спеціальних компетентностей майбутніх магістрів, поглиблення теоретичних знань з «Гальмівних систем ПТМ» стосовно до придбання практичних навичок розрахунку процесу гальмування та гальмівних пристроїв. 

1–5 тижні

Отримання завдання. Побудова розрахункової схеми гальма, визначення додаткових параметрів. 

6–10 тижні

Розрахунок основних сил й моментів що діють в гальмі. Вибір основних деталей.

11 тиждень

Захист роботи.

Самостійна робота

Самостійна робота складає 104 години. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 29 годин;
2) підготовка до практичних занять– разом 30 годин;
3) виконання ргр – 15 годин
4) підготовка до екзамену – 30 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи.
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (10 тестових питань)та практичної (1 задача). Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум 2 балами (20 балів). Практична завдання оцінюється в 10 балів.
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:

Семестровий модуль № 1
ПЗ. Практичні заняття – 20 балів. 
МК1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.

Семестровий модуль № 2
ПЗ. Практичні заняття– 8 балів. 
РГР. Виконання РГР – 12 балів (11-12 тиждень)
МК2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень).
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.

Підсумковим контролем з дисципліни є екзамен, який проводиться після закінчення її вивчення. Максимальна оцінка становить 100 балів. 
Екзаменаційний білет з дисципліни складається з двох частин: теоретичної та практичної.
Бали розподіляються наступним чином: 60 балів – теоретична частина та 40 балів – практична.
Теоретична частина містить чотири питання рівної складності, практична – 1 задачу.
Мінімальна кількість балів, що зараховується як позитивний результат, дорівнює 60.

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзаменаційного контрою з дисципліни допускаються ті здобувачі, що за сумарними результатами поточного контролю набрали не менш ніж  60% від максимальної оцінки.

Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.

Складання/перескладання екзаменів здійснюється за встановленим розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Виконаний не свій варіант завдання здобувачем не оцінюється.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.

Під час розв’язання задач на МКР та екзамені дозволяється користуватися відповідними довідниками.