Основи екології

Мета дисципліни: формування у студентів екологічного світогляду та знань про основні закономірності взаємодії живих організмів між собою та з навколишнім середовищем. 

Завдання дисципліни: теоретична і практична підготовка фахівців з базовими знаннями основних принципів взаємовідношень між організмами, популяціями і угрупованнями та навколишнім середовищем; механізмів дії хімічних речовин, фізичних полів та біологічних агентів на життєдіяльність організмів.

Основні результати навчання

Знати основні фактори техногенного впливу на навколишнє середовище і основні методи захисту довкілля 
Знати нормативну базу з охорони навколишнього середовища в галузі

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації; ІР – індивідуальна робота.

Тематика та види навчальних занять

1 тиждень
Л1. Вступ. Коротка історія екології. 
ІР1. Отримання завдання.
СРЗ. К
 
2 тиждень
Л2. Екологія особин. 
ПЗ1. Вирішення задач на правило 10 %.
СРЗ. К.
 
3 тиждень
Л3. Екологія біоценозів і екосистем. 
ІР2. Ознайомлення з методикою розрахунку.
СРЗ. К.
 
4 тиждень
Л4. Екологія популяцій.
ПЗ2. Вивчення популяції людей Одеської області.
СРС. К.

5 тиждень
Л5. Біосфера, як арена життя. 
ІР3. Розрахунок висоти димової труби.
СРЗ. К.

6  тиждень
Л6. Забруднення довкілля.
ПЗ3. Визначення рівня радіаційного забруднення довкілля.
СРЗ. К.
 
7 тиждень
Л7. Екологічна безпека атмосфери. Частина 1. Основні поняття.
ІР4. Розрахунок приземних концентрацій забруднюючих речовин.
СРЗ. К.
 
8 тиждень
Л8. Екологічна безпека атмосфери. Частина 2. Очищення промислових викидів в атмосферу.
ПЗ4. Визначення рівня забруднення атмосферного повітря СО.
МКР№1.
СРЗ. К.

9 тиждень
Л9. Екологічна безпека гідросфери. Частина 1. Основні поняття.
ІР5. Визначення концентрації забруднюючих речовин на різних відстанях від джерела викиду за факелом. 
СРЗ. К.

10 тиждень
Л10. Екологічна безпека гідросфери. Частина 2. Очищення стічних вод.
ПЗ5. Дослідження теплового забруднення та антропогенної евтрофікації водойми. 
СРЗ. К.

11 тиждень
Л11. Екологічна безпека літосфери.
ІР6. Побудова схем розсіювання забруднюючих речовин в залежності від рози вітрів.
СРЗ. К.

12 тиждень
Л12. Організація управління в природоохоронній діяльності. Частина 1. Компетенції органів загального та спеціального управління в природоохоронній діяльності.
ПЗ6. Оцінка стану забруднення ґрунтів.
СРЗ. К.

13 тиждень
Л13. Організація управління в природоохоронній діяльності. Частина 2. Функції управління в природоохоронній діяльності.
ІР7. Формулювання висновків до роботи та її оформлення.
СРЗ. К.

14 тиждень
Л14. Вплив енергетики на довкілля. Частина 1. Традиційні джерела енергії.
ПЗ7. Розрахунок розміру відшкодування збитків, нанесених порушенням екологічного законодавства.
СРЗ. К.

15 тиждень
Л15. Вплив енергетики на довкілля. Частина 2. Відновлювальні джерела енергії.
ІР8. Захист роботи.
МКР№2.
СРЗ. К.

Індивідуальна робота

Тематика розрахунково-графічної роботи – розрахунок концентрацій забруднюючих речовин у вихідних газах теплоенергетичних підприємств. 
Мета розрахунково-графічної роботи – визначення ступеня небезпеки забруднення атмосферного повітря викидами точкового джерела (димова труба).
Завдання розрахунково-графічної роботи – визначити висоту димової труби та розрахувати приземні концентрації забруднюючих речовин у двометровому шарі над поверхнею землі при несприятливих метеорологічних умовах.
Семестровий модуль № 1
ІР1. Отримання завдання. – 1 тиждень.
ІР2. Ознайомлення з методикою розрахунку. – 3 тиждень.
ІР3. Розрахунок висоти димової труби. – 5 тиждень.
ІР4. Розрахунок приземних концентрацій забруднюючих речовин. – 7 тиждень.
Семестровий модуль № 2
ІР5. Визначення концентрації забруднюючих речовин на різних відстанях від джерела викиду за факелом – 9 тиждень.
ІР6. Побудова схем розсіювання забруднюючих речовин в залежності від рози вітрів – 11 тиждень.
ІР7. Формулювання висновків до роботи та її оформлення – 13 тиждень.
ІР8. Захист роботи. – 15 тиждень.
*
Самостійна робота

Самостійна робота складає 46 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт: підготовка до лекційних занять – 15 годин;  підготовка до практичних занять – 16 годин; виконання розрахунково-графічної роботи – 15 годин. 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у 50 балів. 
У першому семестровому модулі 20 балів відводиться на виконання та захист практичних робіт (кожна практична робота оцінюється в 5 балів), 30 балів – на виконання модульної контрольної роботи. Модульна контрольна робота складається 30 тестових запитань (відповідь на кожне тестове запитання оцінюється максимум в 1 бал). У другому семестровому модулі 15 балів відводиться на виконання та захист практичних робіт (кожна практична робота оцінюється в 5 балів), 5 балів – на захист розрахунково-графічної роботи, 30 балів – на виконання модульної контрольної роботи. Модульна контрольна робота складається 30 тестових запитань (відповідь на кожне тестове запитання оцінюється максимум в 1 бал). 
Семестровий модуль № 1
ПЗ1. Оцінка за виконання – 5 балів (2 тиждень).
ПЗ2. Оцінка за виконання – 5 балів (4 тиждень).
ПЗ3. Оцінка за виконання – 5 балів (6 тиждень).
ПЗ4. Оцінка за виконання – 5 балів (8 тиждень).
МКР №1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). 
Перескладання можливе протягом 9–10 тижнів за розкладом консультацій.
Семестровий модуль № 2
ПЗ5. Оцінка за виконання – 5 балів (10 тиждень).
ПЗ6. Оцінка за виконання – 5 балів (12 тиждень).
ПЗ7. Оцінка за виконання – 5 балів (14 тиждень).
ІР. Оцінка за виконання – 5 балів (15 тиждень).
МКР №2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень).
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. Підсумковим контролем з дисципліни є залік.

Умови допуску до підсумкового контролю

Залік виставляється здобувачу вищої освіти як сумарна оцінка за виконання всіх елементів навчальної дисципліни не менше ніж на 60%.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів або за чужим варіантом, не приймається.

Відсутність здобувача на модульній контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.

Заборонено використання будь-яких підручників, посібників, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів з дисципліни.