Вимірювальні прилади для проведення енергоаудиту

Мета дисципліни:

Придбання здобувачем вищої освіти необхідного обсягу знань, щодо вивчення методів та вимірювальних приладів щодо збору інформації під час проведення енергоаудиту, опанування бази вимірювальних приладів та оцінки похибок вимірювання.

Завдання дисципліни:
 
формування знань щодо розробки повного алгоритму контролю основних параметрів щодо визначення показників енергетичної ефективності об’єктів енергоаудиту;

вміння використовувати та обирати вимірювальні прилади щодо збору інформації про показники та режими роботі об’єктів енергоаудиту;

вміння вибрати технічні засоби щодо збору інформації, розраховувати метрологічні характеристики вимірювальних приладів;

вміння визначати точки вимірювання, міру, точність та метод вимірювання, тривалість та періодичність вимірювань, оптимальне місце їх проведення.

 Основні результати навчання
 
Мати лабораторні / технічні навички, планувати і виконувати експериментальні дослідження в теплоенергетиці за допомогою сучасних методик і обладнання, оцінювати точність і надійність результатів, робити обґрунтовані висновки.
Вміти  складати матрицю теплотехнічних  вимірювань.
Аргументувати доцільність використання певних вимірювальних приладів для проведення енергоаудиту..
 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
 
Л – лекційні заняття; ЛЗ – лабораторні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; МКР – модульна контрольна робота; РГР - розрахунково-графічна робота; К – консультації.

Тематика та види навчальних занять

1 тиждень
 
Л1. Роль та значення вимірювальних приладів щодо процесу збору інформації під час проведення енергоаудиту.
ЛЗ1 Визначення точок вимірювання щодо показників ефективності об’єкту енергоаудиту.
СРЗ. К. РГР – 1 етап.
 
2 тиждень
 
Л2. Наявні на об’єкті енергоаудиту системи обліку та контролю ПЕР, стаціонарні та переносні засоби контрольно-вимірювальної техніки. 
СРЗ. К.
 
3 тиждень
 
Л3. Постановка цілей енергоаудиту. Визначення показників ефективності об’єкту енергоаудиту. Визначення точок вимірювання. 
ЛЗ2. Визначення місця та обсягу проведення вимірювань на об’єкті енергоаудиту.
СРЗ. К.
 
4 тиждень
 
Л4. Основні кроки щодо планування вимірювань на об’єкті енергоаудиту.
СРЗ. К. РГР – 3 етап.
 
5 тиждень
 
Л5 Параметри, що необхідно вимірювати. Міра, точність та метод вимірювання, обрання вимірювального засобу. 
ЛЗ3. Обстеження об’єкту енергоаудиту з використанням тепловізорної зйомки.
СРЗ. К. 
 
6 тиждень
Л6. Визначення тривалості та періодичності вимірювань. Оптимальне місце проведення вимірювання.
СРЗ. К.
 
7 тиждень
 
Л7. Комплект засобів вимірювального обладнання щодо проведення енергетичного аудиту промислових підприємств.
ЛЗ4. Визначення складу газів у пробі щодо налаштовування теплогенеруючого обладнання, технічного та екологічного моніторингу.
СРЗ. К.
 
8 тиждень
 
Л8. Отримання візуального відображення у вигляді термограми розподілу температур на поверхні об’єкту засобами тепловізорної зйомки.
МКР1. СРЗ. К.

9 тиждень
 
Л9. Інфрачервоні термометри для безконтактного вимірювання температури.
ЛЗ5. Вимірювання температури поверхонь інфрачервоним термометром.
СРЗ. К. РГР – 3 етап.
 
тиждень
 
Л10. Цифрові, накладні, контактні термометри для вимірювання температури контактним способом.
СРЗ. К.

11 тиждень
 
Л11. Аналізатори та/або реєстратори даних електроспоживання щодо отримання графіків електричних навантажень технологічного устаткування.
ЛЗ6. Вимірювання температури поверхонь контактним способом.
СРЗ. К.
 
12 тиждень

Л12.Ультразвукові витратоміри для неруйнівного вимірювання витрати рідини.
СРЗ. К.

13 тиждень

Л13. Особливості вимірювання складу газів. Газоаналізатори термокондуктометричні, термомагнітні, оптико-акустичні та інші. Хроматографічний метод аналізу складу газів. 
ЛЗ7. Вимірювання швидкості потоку анемометром.
СРЗ. К. РГР – 4 етап.

14 тиждень
 
Л14. Вимірювання вологості повітря.
СРЗ. К.
 
15 тиждень
 
Л15. Класифікація похибок вимірювання залежно від умов вимірювального процесу.
ЛЗ8. Вимірювання швидкості потоку анемометром.
МКР2. СРЗ. К.
 
Індивідуальна робота: Розрахунково-графічна робота.
 
Мета РГР:
 
набуття загальних та спеціальних компетентностей першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, формування необхідних знань у галузі вимірювальних приладів для проведення енергоаудиту на тему «Розрахунок стандартного звужуючого пристрою для вимірювання витрати теплоносію».
 
1 - 3 тижні
Отримання завдання. Розрахувати стандартний звужуючий пристрій (ЗП), визначити d20, основні розміри та похибку для вимірювання витрати (Qmax) рідини, пари або газу, що транспортується по трубопроводу діаметром (Д20).
 
4 - 8 тижні
Виконати розрахунок конструктивних параметрів звужуючого пристрою.   Визначити добовий видаток середовища, при значенні поточних даних, за час вимірювання.
 
9 - 12 тижні
Виконати робоче креслення звужуючого пристрою, схему його підключення з наведенням довжини прямих дільниць на листе формату А4.
 
13 - 15 тижні
Виконати перевірку розрахунків на ПК з застосуванням прикладної програми «Витратомір». Роздрукувати результати розрахунків та додати їх до розрахунково-графічної роботи. Виконати аналіз отриманих результатів.
 
15 тиждень
Захист роботи.
 
Самостійна робота
Самостійна робота складає 89 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 38 години;
2) підготовка до лабораторних занять – 16 годин;
3) виконання РГР – 15 годин.
4) підготовка до контрольних опитувань – 20 годин.
 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та лабораторних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи, етапи РГР.
 
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (4 запитання) та практичної частини (1 задача). Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум 5 балами. Правильне розв’язання задачі оцінюється в 10 балів.
 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:
 
Накопичувана частина дисципліни  складається з виконання та захисту лабораторних занять, контрольних опитувань, виконання етапів РГР. Виконання етапів РГР за семестр оцінюються в 10 балів. Контрольні опитування за семестр оцінюються в 10 балів.  Кількість виконаних лабораторних занять (ЛЗ) у семестрі – 15. 
 
 
Семестровий модуль № 1

КО1 – 5 балів.
 
РГР - 5 балів.
 
ЛЗ1 – 1-2 тиждень – 2 бала
ЛЗ2 – 3-4 тиждень – 3 бала
ЛЗ3 – 5-6 тиждень – 3 бала
ЛЗ4 – 7-8 тиждень – 3 бала
 
МК1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень).
Перескладання можливе протягом 9-10 тижня за розкладом консультацій.
 
Семестровий модуль №2
 
КО2 – 5 балів.
 
РГР - 5 балів.
 
ЛЗ5 – 9-10 тиждень – 3 бала
ЛЗ6 – 11-12 тиждень – 3 бала
ЛЗ7 – 13-15 тиждень – 3 бала.
 
МК2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень). 
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
Підсумковим контролем з дисципліни є екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (3 запитання) та практичної частини (1 задача). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання білету становить 100 балів. 
 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.

Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.

Складання/перескладання екзамену організується за встановленим деканатом розкладом.
 
Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю, з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача.
Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Виконаний не свій варіант завдання здобувачем не оцінюється.
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
Відсутність здобувача на заліку або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
Складання/перескладання заліку – за встановленим деканатом розкладом.
Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.