Основи економіки паливно-енергетичного комплексу

Мета дисципліни:

придбання здобувачами теоретичних та практичних знань про стан, проблеми та перспективи розвитку економіки паливно-енергетичного сектора в цілому і окремо за основними сегментами України. Необхідність розуміння особливостей розвитку паливно-енергетичного ринку з урахуванням теоретичних і практичних закономірностей. 

Завдання дисципліни:

надати здобувачам теоретичні та практичні знання у економічної сфері та діяльності паливно-енергетичного комплексу;
сформувати у здобувачів стійке уявлення про процеси, що відбуваються у даному секторі;
навчити визначати показники, що характеризують різні аспекти діяльності енергетичних підприємств, які дозволяють відобразити об'єктивні закономірності, що обліковуються в управлінні економікою; 
навчити визначати потреби виробництва в паливно-енергетичних ресурсах, підготовка обгрунтувань технічного переозброєння, розвитку енергогосподарства, реконструкції та модернізації систем енергопостачання;
навчити визначати підходи до оцінки ефективності господарської діяльності  енергетичних підприємств.

Основні результати навчання

Мати навички  розв’язання складних  задач і практичних  проблем, що передбачають реалізацію  інженерних проектів і  проведення досліджень відповідно до спеціалізації.
Вміти обґрунтовувати доцільність використання енергоефективних методів з метою енергозбереження.
Мати навички  розв’язання  економічних задач паливно-енерегетичного комплексу. 
Знати заходи з підвищення енергетичної ефективності теплових процесів та теплоенергетичних установок.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л - лекційні заняття; ПЗ - практичні заняття; СРЗ - самостійна робота здобувача вищої освіти; РГР – розрахунково-графічна робота; МКР - модульна контрольна робота; К – консультації.

Тематика та види навчальних занять

1 тиждень

Л1. Сучасний стан паливно-енергетичного комплексу: аналіз та загальна оцінка.
ПЗ1. Простежити динаміку, основні етапи і сучасні проблеми розвитку паливно-енергетичного комплексу.
СРЗ. К. 

2 тиждень

Л2. Тенденції розвитку галузей паливно-енергетичного комплексу України.
СРЗ. К.

3 тиждень

Л3. Енергетична безпека: суть, походження та перспективи.
ПЗ2. Аналіз специфіки ціноутворення, порядок визначення тарифів на електроенергію на роздрібному ринку
СРЗ. К.

4 тиждень

Л4. Державне управління ПЕК.
СРЗ. К. 

5 тиждень

Л5. Основи управління в енергетиці.
ПЗ3. Розрахунок відпускної ціни виробленої електроенергії
СРЗ. К.

6 тиждень

Л6. Методи економічних оцінок: переваги та недоліки.
СРЗ. К.

7 тиждень

Л7. Витрати і собівартість виробництва в енергетиці.
ПЗ4. Визначення взаємозв'язку витрат і собівартості.
СРЗ. К.

8 тиждень

Л8. Ризики  в енергетиці.
МКР1. СРЗ. К.

9 тиждень

Л9. Інноваційно-інвестиційна  політика в ПЕК: пріоритети, напрямки удосконалення.
ПЗ5. Оцінка ефективності інновацій.
СРЗ. К. 

10 тиждень

Л10. Інноваційний розвиток галузей паливно-енергетичного комплексу.
СРЗ. К.

11 тиждень

Л11. Методи та загальні підходи до оцінки ефективності інвестицій.
ПЗ6. Оцінка ефективності інвестицій.
СРЗ. К.

12  тиждень

Л12. Стан та перспективи міжнародного співробітництва України в енергетичній сфері.
СРЗ. К.

13  тиждень

Л13. Особливості сучасного розвитку ринку ПЕК.
ПЗ7. Структура  енергетичного балансу  та шляхи виходу галузі з кризи.
СРЗ. К. 

14  тиждень

Л14. Енергетична стратегія України.
СРЗ. К.

15  тиждень

Л15. Стратегія розвитку галузей ПЕК.
ПЗ8. Пріоритетні напрями енергозбереження, потенціал розвитку нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії
МКР2. СРЗ. К.

Індивідуальна робота: Виконується РГР

Мета РГР:

набуття загальних та спеціальних компетентностей у здобувачів, формування необхідних знань в паливно-енергетичному комплексі та процесі проведення ресурсозберігаючих заходів та методи підвищення економічності систем енергопостачання   на тему «Розробка і оцінка економічної ефективності ресурсозберігаючих заходів»

1 - 3 тижні
Отримання завдання. Дати оцінку об’єкту в цілому, враховуючи всі особливості. 

4 - 7 тижні
Охарактеризувати енерго та ресурсозберігаючі заходів, які плануються проводити. Провести попередню оцінку затрат.

8 – 11  тижні 
Провести порівняння альтернативних варіантів технічних рішень з точки зору їх економічної доцільності. Розрахувати економічний ефекту та строк окупності від впровадження енерго та ресурсозберігаючих заходів.  

12 - 14 тижні
Надати техніко-економічне обґрунтування прийнятих рішень.

15 тиждень

Захист  роботи.

Самостійна робота

Самостійна робота складає 89 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 30 годин;
2) підготовка до практичних занять – разом 14 годин;
3) виконання РГР – 15 годин;
4) підготовка до підсумкового контролю – 30 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи.
Модульна контрольна робота виконується у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (3 запитання) та практичної частини (1 задача). Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум 5 балами (3 питання = 15 балів). Правильне розв’язання задачі оцінюється в 15 балів.

Модульна контрольна робота оцінюється у максимально можливі 30 балів.

Накопичувана частина дисципліни  складається з виконання практичних завдань.  Кількість виконаних завдань у семестрі – 8. 

Семестровий модуль № 1
ПЗ1 – 1 тиждень – 5 балів
ПЗ2 – 3 тиждень – 5 балів
ПЗ3 – 5 тиждень – 5 балів
ПЗ4 – 7 тиждень – 5 балів
МК1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень).
Перескладання можливе протягом 9-10 тижня за розкладом консультацій.

Семестровий модуль №2
ПЗ5 – 9 тиждень – 5 балів
ПЗ6 – 11 тиждень – 5 балів
ПЗ7 – 13 тиждень – 5 балів
ПЗ8 – 15 тиждень – 5 балів
МК2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень). 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
Підсумковим контролем з дисципліни є іспит, який проводиться у письмовій формі. Складається з теоретичної частини (3 запитання) та практичної частини (1 задача). Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум 20 балами (3 питання - 60 балів). Правильне розв’язання задачі оцінюється в 40 балів. 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Виконаний не свій варіант завдання здобувачем не оцінюється.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на модульній контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Складання/перескладання модульних контрольних робіт – за встановленим деканатом графіком.

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.