Безпека життєдіяльності та основи охорони праці

Мета дисципліни: формування компетентностей для рішення завдань професійної діяльності із урахуванням техногенних, природних і соціальних ризиків; формування мотивації щодо посилення персональної відповідальності за забезпечення гарантованого рівня особистісної та колективної безпеки.

Завдання дисципліни:
опанування основних методів і систем управління безпекою життєдіяльності в межах науково обґрунтованих критеріїв прийнятного ризику;
володіння методиками ідентифікації небезпечних факторів природного, техногенного й соціального середовища і аналізу механізмів впливу ідентифікованих факторів на організм людини;
вибір шляхів нейтралізації дії небезпечних і шкідливих факторів із використанням імовірнісних структурно-логічних моделей і урахуванням специфіки механізмів дії шкідливих речовин і енергетичних впливів;
прийняття рішень щодо безпеки праці в межах своїх повноважень і забезпечення координації зусиль виробничого колективу щодо попередження виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;
надання допомоги та консультацій працівникам та населенню з практичних питань безпеки життєдіяльності та захисту у надзвичайних ситуаціях.

Основні результати навчання

Виявляти, формулювати і вирішувати інженерні завдання у теплоенергетиці; розуміти важливість нетехнічних (суспільство, здоров'я і безпека, навколишнє середовище, економіка і промисловість) обмежень.
Розробляти і проектувати складні вироби в теплоенергетичній галузі, процеси і системи, що задовольняють встановлені вимоги, які можуть  включати обізнаність про технічні й нетехнічні (суспільство, здоров'я  і  безпека, навколишнє середовище, економіка і промисловість) аспекти.
Вміти знаходити необхідну інформацію в технічній літературі, наукових базах даних та інших джерелах інформації, критично оцінювати і аналізувати її.
Мати навички розв’язання складних задач і практичних проблем, що передбачають реалізацію інженерних проектів і проведення досліджень відповідно до спеціалізації.
Розуміти нетехнічні (суспільство, здоров'я і безпека, навколишнє середовище, економіка і промисловість) наслідки інженерної практики.
Знати і розуміти принципи техніко-економічного обґрунтування застосування теплоенергетичного обладнання.
Розуміти значення традиційної та альтернативної енергетики для успішного розвитку країни.
Вміти проводити розрахунки та надавати рекомендації, що до ефективної роботи систем теплоенергетичної галузі.

Практичне значення та використання отриманих знань:

Важливою складовою є набуття здобувачем навичок самостійної роботи, необхідних для подальшого поглиблення й оновлення правових знань, що безпосередньо формує правосвідомість і правову культуру фахівця. 
Після опанування теоретичним і практичним матеріалом дисципліни, здобувач буде спроможним розробляти і проектувати складні вироби, процеси і системи, що задовольняють встановлені вимоги, які можуть  включати оізнаність про технічні й нетехнічні (суспільство, здоров'я  і  безпека, навколишнє середовище, економіка і промисловість) аспекти.

Індивідуальна робота: розрахунково-практична робота

Тема: Розрахунок бомбосховища
1 етап. Розрахунок площ приміщень бомбосховища
2 етап. Системи життєзабезпечення.
3 етап. Оформлення роботи. Захист роботи

Форми організації освітнього процесу:

Л – лекційні заняття; 
ПЗ – практичні заняття; 
СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти; 
К – консультації викладача;
МКР1 і МКР2  – модульні контрольні роботи
РГР – розрахунково-практична робота

Інформаційне забезпечення
Робоча навчальна програма дисципліни, конспект лекцій, методичні матеріали.