Основи медичних знань

Мета дисципліни: Поглиблення , розширення та закріплення знань, одержаних на лекціях лабораторних заняттях, та під час самостійної роботи. Головною метою є формування у студентів принципів здорового способу життя, профілактики найбільш поширених хвороб, мотивації здорового способу життя та відповідальності за здоров’я себе та оточуючих. Ознайомлення студентів з основними методами оцінки здоров’я людини, принципами надання першої домедичної допомоги. Увага приділяється вмінню розпізнати хворобу, вивченню процесів, що лежать  в основі захворювань, визначення профілактики. Підготовка гармонійно розвинутих висококваліфікованих спеціалістів у галузі біомедичної інженерії. Формування професійної компетентності майбутніх фахівців з медичної інженерії, цілком залежить від оволодіння основними медичними знаннями. 

Завдання дисципліни:  Формування уміння володіти базовою медичною термінологією, засвоєння теоретичних знань та набуття практичних навичок     щодо надання невідкладної долікарської допомоги. Лекційний курс передбачає отримання студентами необхідних знань про причини, ознаки, перебіг хвороб та невідкладних станів про способи надання допомоги в будь яких умовах, про роль профілактичних заходів у попередженні розвитку патології. Дисципліна формує основи медичного мислення у студентів в межах матеріалу, що вивчається. Систематизує  теоретичні знання з суміжних дисциплін - фізіології, анатомії, фізики, та дозволяє використовувати їх на практиці.  
 
 
Основні результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: основні ознаки патологічних станів, алгоритми техніки надання першої домедичної допомоги, які скеровані на попередження ускладнень та порятунок хворого, роль профілактичних заходів у запобіганні хвороб , основи загальної та особистої гігієни. Мати базові уявлення про основні закономірності та сучасні досягнення медичної допомоги й медичних послуг.
Вміти: застосовувати знання з основ медицини на практиці, володіти порядком дій для перевірки стану хворого або потерпілого та надання долікарської допомоги з метою збереження життя людини. Доглядати за хворими та потерпілими. Проводити санітарно-просвітницьку роботу, за допомогою якої можливо зміцнити здоров”я шляхом використання рухової активності, раціонального харчування та інших чинників здорового способу життя. Володіти навичками дотримання лікувально-охоронного та забезпечення санітарно-гігієнічного режиму медичних закладів.
 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
 
Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань; ЛР – лабораторні роботи – виконанні завдань дослідного характеру; К – консультації викладача.
 
Тематика та види навчальних занять
 
 7 семестр
 
 1 тиждень  

Л1. Анатомо-фізіологічні принципи будови організму людини. Поняття про патологію. Інфекційні хвороби. Загальна характеристика, шляхи розповсюдження та профілактика інфекційних хвороб. Джерела збудників інфекції.
СРЗ. К. 
 
2 тиждень
 
Л2.  Кровотечі та крововтрата. Класифікація. Геморагічний шок. 
СРЗ. К.
 
3 тиждень 
 
Л3. Загальні принципи першої допомоги. Поняття про долікарську допомогу. Етапи надання першої долікарської допомоги. 
ЛР1. Догляд за хворим. Елементи надання  першої допомоги.
 СРЗ. К.
 
4 тиждень
 
Л4. Поняття про травму і травматизм. Закриті та відкриті ушкодження. Загальні положення. Класифікація, види травм. Види пошкоджень, що вимагають негайного реагування. Поняття про травму і травматизм. Закриті та відкриті ушкодження. Травматизм та ушкодження. Загальні положення. Класифікація, механізм, види травм.
СРЗ. К.
 
 
 
5 тиждень
 
Л5. Основні поняття про асептику та антисептику.
СРЗ. К.
 
6 тиждень
 
Л6. Вплив високих та низьких температур на організм людини. Опіки. Відмороження. Перша допомога при сонячному та тепловому ударі.
СРЗ. К.
 
7 тиждень
 
Л.7. Десмургія-наука накладання пов’язок. Техніка накладання пов’язок.
СРЗ. К.
 
8 тиждень
 
Л8. Поняття про отруту та отруєння. Класифікація отруєнь. Перша допомога при отруєннях. Отруєння чадним газом, лікарськими препаратами, хімічними речовинами.
СРЗ. К.
 
9 тиждень

 ЛР2. Основні принципи застосування лікарських речовин. Класифікація лікарських препаратів. Способи застосування. Шляхи введення лікарських препаратів.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      СРЗ.К.

10 тиждень 
 
ЛР3. Перша допомога при ураженні електричним струмом або блискавкою. Етапи першої допомоги при утопленні або удушенні. 
СРЗ.К.

11 тиждень 

ЛР4. Долікарська медична допомога при  гострі коронарні недостатності або при гострі судинні недостатності. Техніка штучної вентиляції легень, непрямого масажу серця.
СРЗ.К.

12 тиждень
 
ЛР5. Техніка накладання джгута. Невідкладна допомога при внутрішніх та зовнішніх кровотечах. Зупинка капілярної кровотечі. Зупинка венозної кровотечі. Зупинка артеріальної кровотечі
СРЗ.К.
 
13 тиждень 
 
ЛР6.  Перша долікарська допомога при ушкодженнях і травмах. Підготовка потерпілого до транспортування
СРЗ.К

14 тиждень
 
ЛР7. Техніка накладання м’яких пов’язок на голову та кінцівки.
СРЗ.К

15 тиждень 

Залік

Індивідуальна робота не передбачена
 
 Самостійна робота
 
Самостійна робота складає 60 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять –16 годин;
2) підготовка до лабораторних занять та до виконання індивідуальних контрольних завдань – разом 14 годин
3) підготовка до заліку-30 години.
 
 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних занять, виконують лабораторні роботи, складають залік в 4 семестрі (2 курс) на 15-му тижні . Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. 
Кожен модуль оцінюється в максимально можливі 50 балів:
Семестровий модуль 
1. Оцінка за текучий контрольний опитування на практичних заняттях - 5 балів.
2. Оцінка за виконання лабораторних робіт – 15 балів.
3. Накопичувальна частина – 20 балів.
 
Модульні контрольні роботи виконуються у письмовій формі. Максимальна оцінка за їх бездоганне виконання становить 30 балів. 

Накопичувальна частина дисципліни складається з поточного контрольного опитування та з виконання лабораторних завдань. Контрольне опитування проводиться після опанування лекційним матеріалом змістового модулю. Кількість контрольних опитувань у семестрі – 2.Оцінка за виконання завдань для самостійної роботи є обов’язковим балом, який враховується при підсумковому оцінюванні. Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни - 100 балів.
Мінімальна кількість балів, що зараховується як позитивний результат, дорівнює 60 балів (за 100-бальною шкалою). Підсумковим контролем з дисципліни є залік на 2 курсі (4 семестр).
Студенти, які за результатами семестрового модульного контролю отримали менш ніж 60 балів, вважаються неуспішними та не допускаються до здачі заліку. При кількості набраних балів менше 60 проводиться додаткове усне опитування.
  Залік з дисципліни складається з трьох усних питань. Мінімальна кількість балів, що зараховується як позитивний результат, дорівнює 60 (за 100-бальною шкалою). Максимальна кількість балів за бездоганну відповідь на білет – 100 балів. При цьому відповідь вважається бездоганною, якщо студент повністю розкрив суть питання, послідовно і логічно його доповів, навів приклади, зробив посилання на відповідні літературні джерела. Якщо студент відмовився відповідати, то він отримує незадовільну оцінку. Залік враховується не складеним, якщо студент отримав незадовільну оцінку.
 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
Підсумковий контроль з дисципліни проводиться у формі заліку. До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.
Складання/перескладання заліку – за встановленим деканатом розкладом.
 
Політика освітнього процесу
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
Відсутність здобувача на заліку або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.
Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів з дисципліни.