Основи стандартизації

Мета дисципліни: вивчення студентами комплексу знань щодо стандартизації як нормативної бази та універсального інструменту впорядкування у різноманітних видах діяльності, як складової забезпечення права споживача на безпеку продукції та послуг у межах технічного регулювання.
Завдання дисципліни – опановування студентами основами знань: 
про історію, сутність, функції та науково-технічні принципи і методи стандартизації; 
про значення міжнародної стандартизації для підвищення якості, безпечності та конкурентоспроможності продукції;
про правові й організаційні основи стандартизації, нормативні документи (НД) зі стандартизації в Україні. 
 
 
Основні результати навчання:
 
знати історію та сучасний стан стандартизації в Україні та світі; 
знати принципи функціонування складових системи технічного регулювання – стандартизації, метрології та підтвердження відповідності;
знати основні поняття, терміни та визначення у сфері стандартизації; теоретичні основи, науково-технічні методи та принципи стандартизації, роботи, поязані зі стандартизацією; порядок розробки, надання чинності та впровадження стандартів, технічних умов і іншої нормативно-технічної документації; 
уміти використовувати нормативні документи зі стандартизації та інші нормативно-технічні документи (конструкторські, технологічні, інші)

 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
 
Л – лекційні заняття; 
ПЗ – практичні заняття; 
СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти; 
К – консультації викладача;
МКР – модульна контрольна робота;.
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
Л 1. Сутність стандартизації. Історичні етапи розвитку. Міжнародна стандартизація
СРС. К.
 
2 тиждень
ПР 1. Міжнародна організація зі стандартизації ISO.
СРС. К.
 
3тиждень
Л 2. Основні поняття, терміни та визначення ISO у сфері стандартизації
СРС. К.
 
4 тиждень
ПР 2. Терміни та визначення основних понять у сфері стандартизації (ДСТУ 1.1:2015)
СРС. К.
 
5 тиждень
Л 3. Технічне регулювання. Стандартизація як базова складова технічного регулювання
СРС. К.
 
6 тиждень
ПР 3. Визначення та призначення переважних чисел. Параметричні ряди (1)
СРС. К.
 
7 тиждень
Л 4. Науково-технічні принципи, методи; основні роботи зі стандартизації 
СРС. К.
 
8 тиждень
ПР 3. Визначення та призначення переважних чисел. Параметричні ряди (2)
СРС. К.
МКР 1
9 тиждень
Л 5. Національна стандартизація України. основні поняття, терміни, визначення
СРС. К.
 
10 тиждень
ПР 4. Систематизація та класифікація. Кодування та коди. Класифікатори, УКНД (НК 004:2020)
СРС. К.
 
11 тиждень
Л 6. Нормативні документи зі стандартизації в Україні
СРС. К.
 
12 тиждень
ПР 5. Державна політика України у сфері стандартизації. Органи стандартизації та їх функції. (ЗУ «Про стандартизацію» № 1315-VII)
СРС. К.    
 
13тиждень
Л 7. Міжгалузеві системи стандартизації. Державна метрологічна система
СРС. К.
 
14 тиждень
ПР 6. Структура та зміст НД зі стандартизації згідно стандартів НС України (ДСТУ 1.5:2015)
СРС. К.
 
15 тиждень
Л 8. Функції та ефективність стандартизації
СРС. К.
МКР 2.
 
 
Індивідуальна робота (не передбачена)
 
Самостійна робота
 
Самостійна робота складає 60 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 24 годин;
2) підготовка до практичних робіт – 36 годин (включаючи підготовку до МКР).
 
 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. 
Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у 50 балів 
Модульні контрольні роботи (дві) виконуються у письмовій формі. Максимальна оцінка за бездоганне виконання кожної з двох становить 30 балів (0,9 кредиту).
Накопичувана частина складається з виконання та захисту практичних робіт: 
у 40 балів(1,2 кредиту) оцінюється виконання та захист комплексу практичних робіт (6).
 
Семестровий модуль № 1
Оцінка за виконання та захист накопичувальної частини 
ПР1 – max 5 балів;
ПР2– max 5 балів;
ПР3– max 10 балів;
МКР1 – max 30 балів, проводиться у формі тестових запитань (16 балів) з множинним вибором, кожне з 8 питань – 2 бала, та відкритого типу (9 балів), без запропонованих варіантів відповідей, що передбачають вільні відповіді, кожна правильна відповідь оцінюється в 3 бали, та практичного завдання (5 балів)
 
 
 
Семестровий модуль № 2
Оцінка за виконання та захист накопичувальної частини 
ПР4 – max 7 балів;
ПР5– max 6 балів;
ПР6– max 7 балів;
МКР2 – max 30 балів, проводиться у формі теоретичних питань, кожне з 10 питань – 3 бала.
 
Підсумковим контролем з дисципліни є залік. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач за всі виконані види робіт – 100 балів. Залік оцінюється за системою: «зараховано», «не зараховано». Оцінка «зараховано» виставляється за умови отримання не менш, ніж 60 балів за всі види робіт. День і час заліку/ перескладання встановлює деканат.
 
 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
Залік отримують здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %.
 
Політика освітнього процесу
 
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.
 
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
 
Відсутність здобувача на контрольній роботі або на заліку відповідає оцінці «0».
 
Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.
 
Заборонено використання будь-яких підручників, посібників, шпаргалок під час проходження модульних контролів та заліку з дисципліни (дозволено використання тільки НПА/ НД).