Методи та засоби вимірювань 2

Мета дисципліни:

забезпечення розвитку загальних та спеціальних компетентностей майбутніх бакалаврів, опанування сучасними методами та засобами вимірювань електричних, магнітних та не електричних величин, з урахуванням системного метрологічного підходу до вимірювальних операцій, а також використання   для подальшого їх практичного застосування, показати взаємний зв’язок між методами  і засобами вимірювання та якістю продукції, що виробляється.

Завдання дисципліни:

полягають у тому, щоб підвищити загальноосвітній рівень студентів та їх метрологічну підготовку; розкрити особливості методів та засобів вимірювань, показати закономірності їх застосування; визначити метрологічні параметри засобів вимірювань; показати необхідність застосування методів та засобів вимірювань на виробництві та в інших сферах; стимулювати інтерес до проведення досліджень у галузі вимірювальної техніки.  Дисципліна має націлити майбутніх бакалаврів на творче застосування отриманих знань у їх практичній діяльності

Основні результати навчання
 
Вміти вибирати, виходячи з технічної задачі, стандартизований метод оцінювання та вимірювального контролю характерних властивостей продукції та параметрів технологічних процесів.
Вміти організовувати та проводити вимірювання, технічний контроль і випробування.
Вміти встановлювати раціональну номенклатуру метрологічних характеристик засобів вимірювання для отримання результатів вимірювання з заданою точністю.
Знати та розуміти предметну область, її історію та місце в сталому розвитку техніки і технологій. 
Вільно володіти термінологічною базою спеціальності. 
Розуміти науково-технічну документацію за спеціальністю.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
 
Л – лекційні заняття; 
ПЗ – практичні заняття; 
ЛЗ– лабораторні заняття; 
СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
МКР – модульна контрольна робота;
К – консультації викладача.
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
Л 1. Класифікація методів вимірювання.
Л 2. Вимірювальні ланцюги. Функція перетворення.
П 1, 2. Розрахунок похибок вимірювання неелектричних величин різноманітними методами.
СРЗ. К.

2 тиждень
Л 3. Особливості вимірювання неелектричних величин. Класифікація первинних перетворювачів.
П 3. Складання структурних схем приладів для вимірювання неелектричних величин.
СРЗ. К.

3 тиждень
Л 4. Структурні схеми приладів для вимірювання неелектричних величин.
Л 5. Генераторні вимірювальні перетворювачі. Термоелектричні вимірювальні перетворювачі (термопари). П'єзоелектричні вимірювальні перетворювачі.
П 4. Складання структурних схем приладів для вимірювання неелектричних величин.
П 5. Розрахунок похибок вимірювань тензометричним динамометром
СРЗ. К.

4 тиждень
Л 6. Індукційні вимірювальні перетворювачі. Трансформаторні вимірювальні перетворювачі.
П 6. Обробка результатів багаторазових вимірювань.
СРЗ. К.

5 тиждень
Л 7. Параметричні вимірювальні перетворювачі. Реостатні перетворювачі. Ємнісні перетворювач.
Л 8. Тензорезистивні вимірювальні перетворювачі. Термометри опору.
П 7. Обробка результатів багаторазових вимірювань.
П 8. Перевірка відповідності розподілу випадкових величин нормальному закону
СРЗ. К.

6 тиждень
Л 9. Індуктивні вимірювальні перетворювачі. Магнето пружні вимірювальні перетворювачі.
П 9. Перевірка відповідності розподілу випадкових величин нормальному закону
СРЗ. К.

7 тиждень
Л 10. Загальні відомості. Механічні динамометри. Гідравлічні динамометри. Тензорезисторні динамометри.
Л 11. Магнетопружні динамометри. Індуктивні динамометри. П'єзоелектричні динамометри.
П 10. Розрахунок похибок опосередкованих вимірювань.
П 11. Розрахунок методичних похибок вимірювання неелектричних величин.
СРЗ. К.

8 тиждень
Л 12. Загальні відомості. Манометри. Вимірювальні перетворювачі тиску.
П 12. Розрахунок методичних похибок вимірювання неелектричних величин.
СРЗ. К.

9 тиждень
Л 13. Інтелектуальні датчики тиску. Комутаційний протокол HART.
Л 14. Загальні відомості. Контактні способи вимірювання рівня заповнення: механічний спосіб, електромеханічний метод, гідростатичний спосіб, електричні методи, рефлектометричний спосіб.
П 13. Знехтування складовими похибок.
П 14. Зменшення похибок вимірювання. Метод протиставлення та метод заміщення.
СРЗ. К.

10 тиждень
Л 15. Безконтактні методи вимірювання: ультразвуковий спосіб, радарний спосіб, метод радіоактивних ізотопів.
П 15. Розрахунок похибок вимірювання за допомогою термоелектричних перетворювачів.
СРЗ. К.

11 тиждень
Л 16. Загальні відомості. Витратоміри перемінного перепаду тиску. Витратоміри постійного перепаду тиску. Лічильники. Електромагнітні витратоміри. Вихрові витратоміри. Вихроакустичні витратоміри. Коріолісові витратоміри.
Л 17. Вимірювання температури контактним методом. Загальні відомості. Скляні рідинні термометри. Дилатометричні та біметалеві термометри. Манометричні термометри. Електричні контактні термометри. Термоіндикатори.
П  16. Розрахунок похибок вимірювання за допомогою термоелектричних перетворювачів.
П 17. Розрахунок похибок вимірювання за допомогою термометрів опору.
СРЗ. К. МКР 1
 
 
Індивідуальна робота (не передбачена)

Самостійна робота :

Самостійна робота складає 112 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт: 
1) підготовка до лекційних занять  – 17 годин; 
2) підготовка до практичних занять – 34 годин; 
3) підготовка до екзамену – 30 год.
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. 
Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних, практичних та лабораторних занять, виконують  одну модульну контрольну роботу. 
Модульна контрольна робота виконуються у письмовій формі (у формі теоретичних запитань та практичного завдання).
Модуль оцінюється у максимально можливі 100 балів.
Семестровий модуль № 1
МКР1. Модульна контрольна робота – 75 балів (11 тиждень). ПР – 25 балів (1-11 тиждень).
Перескладання можливе протягом 8–10 тижнів за розкладом консультацій.
 
Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен. Оцінювання відбувається за 100-бальною системою. Екзамен оцінюється за системою: «відмінно» – А (90-100 балів), «добре» – В, С (75-89 балів), «задовільно» – D, Е (60-74 балів), «незадовільно» – FX (30–59 балів). Оцінка «задовільно» виставляється за умови, якщо кількість помилок перебільшує норму, при якій може бути виставлена позитивна оцінка, або якщо виконано менше двох третин загального обсягу завдань білету. День і час екзамену / перескладання екзамену встановлює деканат.

Умови допуску до підсумкового контролю
 
До екзамен допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на  60 %. 
 
 
Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 
Виконаний не свій варіант завдання здобувачем не оцінюється.
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
Відсутність здобувача на екзамені відповідає оцінці «0».
Складання/перескладання екзамену  – за встановленим деканатом розкладом.
Під час екзамену, практичних та лабораторних занять здійснювати телефонні дзвінки забороняється.
Заборонено використання будь-яких підручників, посібників, шпаргалок під час проходження модульних контролів та складання екзамену з дисципліни (дозволено використання тільки довідників.