Правознавство

Мета навчальної дисципліни – надання теоретичних і практичних правових знань здобувачам вищої освіти; формування у здобувачів вищої освіти цілісного, системного розуміння державно-правових явищ, ґенези та закономірностей їх функціонування і розвитку; забезпечення умов для формування правосвідомості, правової культури, розвитку творчого теоретичного правового мислення, використання яких необхідне при вирішенні практичних завдань в майбутній професійній діяльності.

Завданням вивчення навчальної дисципліни є: формування у здобувачів вищої освіти чіткого уявлення про національну правову систему України та основні галузі права, що її складають, а також механізми функціонування такої системи, засвоєння основних понять теорії держави і права; з’ясування особливостей предмета і метода правового регулювання провідних галузей права України; вивчення найважливіших правових джерел України та засвоєння їх фундаментальних положень; оволодіння понятійно-категоріальним апаратом сучасної юриспруденції і правової практики; формування вмінь і навичок самостійного пошуку необхідних нормативно-правових актів та правильного їх використання.

Основні результати навчання

 Навички вербального та письмового репрезентування практичних розробок. 
Уміти використовувати знання методів обробки інформації та комунікаційних технологій при вирішенні професійних завдань (управління інформацією).
 Знати основні методи системного аналізу, закономірності побудови, функціонування та розвитку систем для розв'язання задач аналізу та синтезу. 
Уміти використовувати результати проведеного аналізу для синтезування отриманої інформації.
- Здатність до самонавчання та продовження професійного розвитку.
-   Систематично читати літературу за фахом (у тому числі закордонну), уміння складати реферати, анотації, аналітичні огляди тощо.
-  Володіти основними положеннями та методами математичного, комплексного та функціонального аналізу, лінійної алгебри та аналітичної геометрії, теорії диференціальних рівнянь, зокрема рівнянь математичної фізики, теорії ймовірностей, математичної статистики та випадкових процесів, чисельними методами, методами оптимізації, методами аналізу даних.
- Вміти застосовувати сучасні технології програмування та розроблення програмного забезпечення, програмної реалізації чисельних і символьних алгоритмів.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; РР – реферативна робота; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації викладача.

Тематика та види навчальних занять

1 тиждень
Л1 Теорія держави та права. 
СРС, К

2 тиждень
ПЗ № 1. Теорія держави та права.
СРС, К, РР початок етапу 1

3 тиждень
Л2. Конституційне право України. 
СРС, К

4 тиждень
ПЗ № 2. Конституційне право України.
СРС, К, РР початок етапу 2

5 тиждень
Л3. Загальні засади цивільного права, його джерела. Право власності та інші майнові (речові) права. Право інтелектуальної власності.
СРС,  К

6 тиждень
ПЗ № 3. Цивільне право України.
СРС, К

7 тиждень
Л4. Зобов’язальне та спадкове право
СРС, К

8 тиждень
ПЗ № 4. Адміністративне право України.
СРС, К, МКР1
 
9 тиждень
Л5. Адміністративне право України. 
СРС,  К

10 тиждень
ПЗ № 5. Трудове право України.
СРС, К, РР початок етапу 3

11 тиждень
Л6. Трудове право України.
СРС, К 

12 тиждень
ПЗ № 6. Сімейне право України.
СРС, К, РР початок етапу 4

13 тиждень
Л7. Сімейне право України.
СРС, К 

14 тиждень
ПЗ № 7. Кримінальне право України.
СРС, К, МКР2

15 тиждень 
Л8. Кримінальне право України
СРС, К 

Індивідуальна робота
 
Мета РР – сприяння поглибленому вивченню студентом теоретичного матеріалу, закріпленню і узагальненню отриманих знань, формуванню вмінь використання знань для комплексного вирішення відповідних професійних завдань.
Завдання РР – навчити студентів самостійно відбирати, аналізувати і систематизувати потрібну літературу та джерела; застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань; формулювати висновки  з предмета дослідження.
Виконання реферативної роботи складається з 4 етапів: 
1-2 тиждень – етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження. 
3-8 тиждень – етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту реферативної роботи. 
9-11 тиждень – етап 3 – отримання відгуку від наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація + доповідь).
12-14 тиждень – етап 4 – публічний захист.

Самостійна робота

Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачами вищої освіти навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. 
Основними складовими самостійної роботи є: самостійне опрацювання теоретичного матеріалу, підготовка до практичних занять та виконання реферативної роботи.
 
Самостійна робота складає 15 годин. 
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) опрацювання теоретичного матеріалу – 3 години;
2) підготовка до практичних занять – 4 години;
3) виконання РР – 8 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи та реферативну роботу.    
 
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. 
 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
 
Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів. Максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів, а саме: 
Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-3. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 15 балів.
Етапи 1-2 РР - 5 балів.
ПЗ № 4 (МКР № 1). Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). 
Семестровий модуль № 2
ПЗ № 5-7. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 15 балів.
Етапи 3-4 РР - 5 балів.
ПЗ № 8 (МКР № 2). Модульна контрольна робота – 30 балів (14 тиждень). 
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни –  100 балів. Підсумкова форма контролю з дисципліни – залік. 

 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Залік є результатом роботи за двома модулями (сума балів). Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів. За бажанням здобувач може підвищити заліковий бал. 
Складання / перескладання заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Виконаний не свій варіант завдання здобувача не оцінюється.
 
Робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та оцінюється, відповідно, на оцінку «0».
 
Відсутність здобувача під час складання заліку або на МКР відповідає оцінці «0».
 
Складання / перескладання  заліку,  МКР  відбувається  за  встановленим  деканатом розкладом. 

Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання заліку користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та заліку з дисципліни.