Безпека життєдіяльності та основи охорони праці

Мета навчальної дисципліни:

формування компетентностей для рішення завдань професійної діяльності із урахуванням техногенних, природних і соціальних ризиків; формування мотивації щодо посилення персональної відповідальності за забезпечення гарантованого рівня особистісної та колективної безпеки.

Завдання навчальної дисципліни:

опанування основних методів і систем управління безпекою життєдіяльності в межах науково обґрунтованих критеріїв прийнятного ризику;
володіння методиками ідентифікації небезпечних факторів природного, техногенного й соціального середовища і аналізу механізмів впливу ідентифікованих факторів на організм людини;
вибір шляхів нейтралізації дії небезпечних і шкідливих факторів із використанням імовірнісних структурно-логічних моделей і урахуванням специфіки механізмів дії шкідливих речовин і енергетичних впливів;
прийняття рішень щодо безпеки праці в межах своїх повноважень і забезпечення координації зусиль виробничого колективу щодо попередження виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;
надання допомоги та консультацій працівникам та населенню з практичних питань безпеки життєдіяльності та захисту у надзвичайних ситуаціях.
 
Основні результати навчання

Уміти використовувати знання методів обробки інформації та комунікаційних технологій при вирішенні професійних завдань (управління інформацією).
Знати основні методи системного аналізу, закономірності побудови, функціонування та розвитку систем для розв’язання задач аналізу та синтезу.
Уміти використовувати результати проведеного аналізу для синтезування отриманої інформації.
Мати навички взаємодії із іншими людьми, уміння роботи в групах.
Знати основні фактори техногенного впливу на навколишнє середовище і основні методи захисту довкілля.
Знати методи оцінювання потенційних небезпек на виробництві; розробляти заходи охорони праці та безпеки життєдіяльності.
Вміти оцінювання та синтезувати інформацію.
Вміти застосовувати на практиці базові знання щодо проектування та експлуатації теплоенергетичних систем.
Вміти враховувати основні економічні, екологічні принципи та застосовувати елементи соціальної компетенції.
Здатність застосовувати знання в галузі теплоенергетичних процесів, технології опрацювання режимної інформації та експлуатація устаткування.
 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційне заняття; ЛР – лабораторне заняття; К – консультація; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; МКР – модульна контрольна робота.
 
Тематика та види навчальних занять

1 тиждень
Л1. Категорійно-понятійний апарат науки «Безпека життєдіяльності»
К, СРЗ

2 тиждень
Л2. Класифікація небезпек за походженням: основні типи і види
ЛР1. Дослідження морфології антропогенного забруднення селітебних зон
К, СРЗ

3 тиждень
Л3. Система «Людина – Середовище існування»
К, СРЗ

4 тиждень
Л4. Ризик – кількісна характеристика небезпеки
ЛР2. Визначення швидкості переносу інформації в зоровому аналізаторі
К, СРЗ

5 тиждень
Л5. Методологічні основи і нормативно-законодавча база охорони праці
К, СРЗ

6 тиждень
Л6. Організаційні основи охорони праці
ЛР3. Визначення величини ризику
К, СРЗ

7 тиждень
Л7. Виробничі небезпеки та їх наслідки
К, СРЗ 

8 тиждень
Л8. Захист від виробничих небезпек
ЛР4. Дослідження ефективності захисного заземлення
К, СРЗ, МКР1

9 тиждень
Л9. Комфортні умови життєдіяльності людини. Мікроклімат виробничих і невиробничих приміщень
К, СРЗ

10 тиждень
Л10. Заходи і засоби нормалізації мікроклімату в виробничих і невиробничих приміщеннях
ЛР5. Дослідження метеорологічних умов на робочих місцях в виробничих приміщеннях
К, СРЗ

11 тиждень
Л11. Вплив шуму на умови діяльності людини. Заходи і засоби захисту від шуму 
К, СРЗ

12 тиждень
Л12. Вплив освітлення на умови діяльності людини. Системи освітлення приміщень
ЛР6. Дослідження штучного освітлення в виробничих приміщеннях
К, СРЗ

13 тиждень
Л13. Основи електробезпеки
К, СРЗ

14 тиждень
Л14. Основи пожежної безпеки
ЛР7. Оцінка стійкості об’єкта по пожежній небезпеці в умовах надзвичайних ситуацій
К, СРЗ

15 тиждень
Л15. Перша домедична допомога при травмах і в невідкладних станах
К, СРЗ, МКР2 
 
Індивідуальна робота: не передбачена

Самостійна робота

Обсяг самостійної роботи становить 44 годин.
 
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
підготовка до лекційних занять – 10 годин;
підготовка до практичних занять – 4 годин;
підготовка до екзамену – 30 годин.
 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі протягом семестру готуються до лабораторних занять, , виконують дві модульні контрольні роботи, готуються до складання екзамену.

Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти навчальна дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється максимально у 50 балів. 
Накопичувальні бали. Максимальна сума накопичувальних балів в кожному модулі – 20 балів. Накопичувальні бали в першому семестровому модулі нараховуються за виконання чотирьох лабораторних робот. Накопичувальні бали в другому семестровому модулі нараховуються за виконання трьох лабораторних робот. 
Модульна контрольна робота. Максимальна сума балів за кожну модульну контрольну роботу – 30 балів. Модульна контрольна робота виконується у письмовій формі і складається з теоретичної частини у формі 10 тестових питань та практичної частини у формі двох задач. Кожне тестове питання оцінюється в 2 бали. Кожна задача оцінюється в 5 балів.
Підсумковий контроль виконується у формі усного екзамену. Максимальна сума балів, якою оцінюється відповідь – 100 балів.
Екзаменаційний білет з навчальної дисципліни складається з двох частин: теоретичної та практичної.
Теоретична частина містить 3 питання рівної складності. Бездоганна відповідь на кожне питання оцінюється в 20 балів. Відповідь вважається бездоганною, якщо повністю розкрита суть питання, доповідь є послідовною і логічною, наведено приклади, відповідь проілюстровано необхідною і достатньою кількістю записів, схем, рисунків.
Практична частина містить 2 задачі рівної складності. Бездоганне розв’язання кожної задачі оцінюється в 20 балів. Задача вважається розв’язаною бездоганно, якщо усі дії виконані вірно, без помилок, наведено необхідні схеми і рисунки, усі пояснення виконані без помилок.
Мінімальна кількість балів, зараховувана як задовільний результат складання іспиту – 60 балів. Якщо здобувач вищої освіти відмовився від відповіді, він отримує оцінку 0 балів. Екзамен вважається не складеним, якщо здобувач вищої освіти набрав 0 – 59 балів.
 
Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Екзамен відбувається за всіма змістовними модулями дисципліни. Складання і перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.
 
Політика освітнього процесу

Здобувач вищої освіти зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі завдання, передбачені програмою навчальної дисципліни. За необхідністю, з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час аудиторної і самостійної роботи питань, здобувач вищої освіти відвідує консультації викладача. Здобувач вищої освіти зобов’язаний дотримуватись принципів академічної доброчесності.
Лабораторна робота, яка виконана після встановлених програмою навчальної дисципліни термінів, приймається, але оцінюється в 1 бал.
Відсутність здобувача вищої освіти на екзамені або модульній контрольній роботі відповідає оцінці 0 балів.
Складання і перескладання екзамену і модульних контрольних робот відбувається за розкладом, що встановлює деканат.
Під час лекцій користуватися мобільним телефоном і іншими гаджетами заборонено.
Під час складання модульних контрольних робіт та екзамену заборонено використання будь-яких підручників, посібників, конспектів лекцій, друкованих і рукописних матеріалів, мобільних телефонів і інших гаджетів, окрім калькуляторів.